Моя сім’я – Армія

Моєму доброму товаришу, прототипу героя цієї історії

Коли масивна металева брама військової частини у Старичах закрилася за моєю спиною, я нарешті відчув себе в дома. Кілька місяців валандання та переконування військових комісарів. Купа довідок, характеристик, дипломів і відзнак. І я таки в армії.

Мені – новоспеченому контрактнику, у свої 29 років, насправді було страшно. Як для людини, що не служила строкової військової служби – усі ці розповіді про нестатутні відносини – “дідівщину”, знущання, як фізичні, так і моральні, додавали особливого шарму.

Однак я свій вибір зробив.

У мене було два кардинальних варіанти. Коли в нашій країні почалася війна, я бачив лише два виходи із ситуації.

Перший – забити на весь свій патріотизм, виїхати за кордон. Мій давній друг вже кілька років живе в Берліні, хата, діти, робота і так далі. Не раз мене кликав до себе.

Ну і другий варіант – продовжувати бути активним та корисним для України. Я вибрав другий.

Я на той час добре заробляв, продаючи квартири у ріелторській конторі. Але бачучи усю цю корупцію в країні, а ще й російську агресію я зрозумів – майбутнє держави за Збройними Силами.

Лише армія, боронячи країну від зовнішнього ворога, може залишити нам незалежність.

Якщо відверто – мої співробітники із мене сміялися. У далекому від боїв, затишному Львові, із високими навіть як для столиці зарплатами, мої колеги не надто переймалися тим, як це все буде далі.

Але мені хотілося відчувати якусь стабільність і впевненість у завтрашньому дні. І переконаність, що лише військо зможе мені це дати, переважила затишний офіс та доларову зарплату.

З іншого боку – усі останні роки я був самотнім. Реально – мені було одиноко. Не те, щоб я якийсь там депресивний пацан, але завжди хотілося такого домашнього затишку. Відчувати за когось відповідальність, та й натомість мати надійне плече.

Забігаючи наперед – вже в Старичах, у 184-ому Навчальному Центрі,  за чотири місяці “курсу молодого бійця”, я отримав аж тридцять! братиків.

Без дитинства

Я ніколи себе не уявляв військовим. Адже любив свободу та незалежність. Армія для мене уявлялася підпорядкуванням волі, обмеженням дій та вибору. А я із раннього дитинства був самостійним.

Хоча –  дитинства, як такого в мене не було. У сім років батько розійшовся із матір’ю, і ми з братом-близнюком Володимиром поперемінно жили то тут то там.

Спочатку з батьком. Великий особняк. Затишний сад. І це неподалік центру Львова. Усе б нічого  –  та нова дружина батька і її двоє дітей додавали особливого шарму нашим дитячим рокам. Вікторія, звали, так би мовити “мачуху”, систематично витягувала з батька гроші аби влаштувати своїм дітям гарне життя.

Численні репетитори, англійська, великий теніс і поїздки на море. Це все було для них. Ми ж із братом фінансувалися по залишковому варіанті.

Згодом двоє дітей Вікторії вступили на престижні факультети університету Франка, у свій перший навчальний рік їздили на пари на нових авто.

Як не як, а мій батько добре заробляв, був одним із найвідоміших хірургів України, його постійно запрошували оперувати за кордон.

Ми ж із братом, нажаль за всім цим благополуччям могли тільки спостерігати – як у кінофільмах.

У третьому класі до нас у школу прийшов Андрій. Він мав виступи в актовому залі, йому було 24, хлопець із Пласту і агітував школярів вступати в цю організацію.

Це були дев’яності, перші роки незалежності, націоналістичні організації – були модними. Ми й записалися.

Їздили на вишколи в Брюховицький ліс, вчилися ставити намети, розпалювати вогнища, орієнтування на місцевості і всяке таке.

Перша наша із братом присяга на вірність Україні – була в Пласті – урочисто – в 11 років.

Вже у тому віці мені дуже подобалися камуфляжі, берци, усі ті військово-патріотичні пісні УПА.

Тоді ми з братом і вирішили – стати військовими. Сміялися, як в’їдемо на “красную площадь”  на танку із синьо-жовтим прапором.

Після дев’ятого класу – ми переїхали до мами. Вона була інженером, із двома вищими освітами, заробляла так собі. Але відразу сказала – мовляв, хлопці, живіть собі самостійно. Ну, малося на увазі, власним коштом.

Нам із братом не залишалося нічого, як піти на будову. Ми перейшли до вечірньої школи, а вдень тягали цеглу та бетонні плити.

Одного разу, у мене не було зовсім грошей на дорогу – у той день мала бути зарплата. Попросив у мами. Там якісь кілька гривень. Увечері віддам.

Було образливо – грошей мама не дала. Мовляв, твої проблеми.

Готували їжу ми із братом також окремо – мама жила своїм життям.

Одним словом, і дитинство, і юність, і молодість – були в одні ворота.

Брат іде в армію

У вісімнадцять наші шляхи із братом розійшлися – він пішов на строкову службу.

Ще до того, ми трохи тусувалися в одній патріотичній організації. Там пікетування різні, бійки. У одній з них я отримав травму голови, зашивали двічі – перший раз якось не вдало вийшло.

Тож у військкоматі мене забракували.

Мені було соромно – перед братом, пластунами, друзями-націоналістами.

Відверто, то я навіть перший – і останній раз у своєму житті пробував дати хабара – як сьогодні пам’ятаю, 600 гривень.

Це був 2003 рік – я стільки заробляв на будові за два місяці. Важкої роботи. Я приніс ті гроші майору Полякову – мол, товаришу, візьміть на “срочну” службу.

Одним словом, пройшов я ще після цього, обстеження у психіатра, і наркологічному диспансері, майор мене послав – нам калік не треба, так що залишайся ти із травмованою головою та своїми грошима на “гражданці”.

На перших порах брат писав довгі листи – уся ця романтика військова, там приказки, афоризми. Пісні різні, віршики. Потім, ми посварилися – він назвав мене “тряпкою”, і що “закосив” від армії.

Брат відслужив, потім пішов на “контракт”. Згодом трохи жив то у Києві, то у Польщі – коли почалася війна, був мобілізований, стояв під Донецьком, зараз знову за кордоном. Після тієї сварки, ми так і не відновили стосунки та перестали спілкуватися.

Одним словом, я залишився зовсім один.

Армійська романтика

Увесь Євромайдан я провів у Києві.

Почалася війна. Я знову захотів у армію.

І це вже була інша ситуація. У порівнянні із попередніми роками і моїми прагненнями стати військовим – уже реально стріляли, гинули люди. Усі ці села, що стояли навколішки, проводжаючи полеглих в боях.

Не знаю, що там сталося за ті роки із моєю травмою, але медкомісії визнали мене придатним. Я підписав контракт.

І по Йордану 2017-ого за мною закрилася масивна металева брама військової частини у Старичах.

Ця морозна днина раз по раз спливала перед моїми очима наступні місяці.

І в нарядах, і на стрільбах, і в бойовій частині, і в окопі на Донеччині, і в спаленому до тла селі під Попасною.

І жодного разу я не пошкодував за свій вибір.

Перший ранковий підйом о четвертій ранку. Я спав на верху (“на пальмі”), під мною – новий військовий друг Міша.

— Ми мотивовані високими почуттями, – любив він повторювати. – Адже підписати контракт та добровільно піти служити в армію в країні, де точиться війна – без високих почуттів просто нереально.

Міша мав сім’ю, двох дітей, гарну роботу, каже, що в один момент його все задовбало: оці постійні новини про корумпованих чиновників і можновладців, ті розкрадання на тендерах, і продажні депутати. Він задумався – а яке майбутнє чекає моїх дітей?

Каже, не захотів, щоб вони жили в такій країні. Ну й пішов до війська.

Як і я, покладає на нього єдину надію. На зміни, та майбутнє в країні.

У Старичах, за лічені дні ми усі поріднилися.

Ні, звісно траплялися конфлікти, там непорозуміння різні. Але ми усі були тут, із думкою, що невдовзі потрапимо туди, на Схід, боронити країну та захищати народ.

Цей такий момент розуміння побратимства, якось по особливому об’єднував.

Але до бойових позицій було ще, ой як далеко.

Натомість, попереду мене чекав КМБ – “курс молодого бійця”.

Мій перший командир взводу – молодший сержант Андрюха – був високим і педантичним блондином. Під його наглядом, я десятки разів перестеляв ліжко, а ще до цього – стройовий огляд, порядок дня. Одним словом, ми здружилися.

Перший наряд по роті  – я був днєвальним – не всипаний і злий – перемивав і перемивав туалети. Але якось пережив.

У Старичах мене прозвали “Юристом”. Хоча у мене за плечима на той час – лише вечірня школа, але на гражданці я трохи встиг позайматися право захистом.

Після Євромайдану, я десь зо три роки, паралельно з купівлею-продажем квартир, доклався до діяльності однієї львівської правозахисної організації.

Ночами сидів і студіював Кодекси та Закони, вдень ходив на суди, по дорученнях представляв інтереси людей. До нас зверталися здебільшого ті, хто не мали грошей на адвокатів. А ми відстоювали їхні інтереси задарма.

За той час я стикався із багатьма держслужбовцями, працівниками судів та правоохоронцями. І найбільше нервувала ота їх бюрократія. Це єдине бажання – знайти підстави та приводи, аби прогнати людину, і не виконувати свої обов’язки.

Натомість, коли я опинився у лавах Збройних Сил, я побачив зовсім протилежне ставлення. В армії набагато краще поставлене питання вирішення проблем підлеглих. Адже якщо щось трапляється у солдатів – це “зальот” для командира. Відповідно, вони намагаються цього не допускати. Тому є і порозуміння, і зв’язок солдатів та командира.

Напевне, мені дуже допоміг досвід мого брата. Ті кілька недовгих годин, які ми із ним бачилися, коли він повернувся із АТО, Володимир наполягав, що є багато моментів і випадків, які потрібно стерпіти у взаємовідносинах із командиром.

-Ти мусиш стерпіти, бо на тому командирі висить відповідальність за вас усіх, – казав брат.

Дні в учебці

В частині я багато чого для себе здобув.

Напевне, спершу із чим стикнувся – так це дисципліна.  У цивільному житті я не знав, що це таке. І навіть банальна – дисципліна харчування. Армія ж заставляє слідкувати за собою, не тільки за фізичним, а й за моральним станом.

У неповних тридцять я почав задумуватися про духовність. Щонеділі в частині ходив на Службу Божу. Складно буде повірити, але у нас в Старичах по неділях проводили й концерти.

Ходив я і в тренажерний зал. Чого – нормально – качалка і безкоштовно. Намовив мене тягати залізо Сергій, із Запоріжжя. Він говорив російською і надто дратувався від мого галицького діалекту.

Я ж натомість, його спеціально підколював – оці всі “мешти, пляцки, кобіти, файно”.

Сергію, як і мені, кілька годин свистіло у вухах, після наших перших стрільб із АК 74.

Від нього я дізнався і про другу валюту в нашій частині – “багєти”. Батони з сосискою. Під кінець чотиримісячного курсу ми спорили між солдатами на багети, хто краще відстріляється.

Із стрільбами – то окрема тема. Командири були на них просто завернутими. Нас десятки разів запитували чи ми все добре зрозуміли, повторювали, пере повторювали, втовкмачували ті технічні характеристики видів озброєнь. Я ночами то все зубрив – командири вимагали – мовляв, врятує вам життя.

Але найбільше мені подобалося, що люди, які вчили мене “життя” були не кімнатними теоретиками. Кожен із командирів – бойовий офіцер.

От мій командир роти – виходив з Іловайська і Дебальцево. Він десятки хвилин міг стріляти з автомата однією рукою, і вчив нас таким “рембовським” трюкам.

Ми його називали “Шеф”. Патріотизму – за десятьох.

У відносинах із ним зрозумів, що найбільше мотивує солдат на службі. Харизма і репутація бойового командира.

Напевне, складно буде повірити, але інший командир любив поезію. Просто зачитувався. Казав – допомагало в АТО.

Він міг сидіти у “Світлиці” (кімната дозвілля) і годинами цитувати Т.Шевченка, І.Франка, Л.Костенко. Ці рядки “ледача доля одурила”, “народе мій замучений”, “чи пожалів, чи вдячен був Пілату” – наш командир міг годинами цитувати. І якось зовсім не в’язалося воно із тими анекдотами, про відсутність інтелекту в армії, які на гражданці часто любили розповідати мої співробітники.

Звісно був у нас і свій специфічний сленг, приказки, там різна військова, так би мовити романтика.

“Ротний – тато, старшина – мама”, чи “є неділя, а є воскрісєніє ”(робоча неділя).

Найбільше ж ми не любили “ПХД” – “пі…ь хорошему дню” – це коли був господарський день, оці всі чистки і прибирання казарм.

Ну і святе для нас – то “балабаси”. Так ми називали солодощі, кока-колу, халву.

Час йшов, ми рахували дні до відправки в бойові бригади, сперечалися хто першим “візьме Путіна в плєн”.

День відправки –  це дійсно було сентиментально. Нас вишикували увечері на плацу, зачитали наказ командира ОК Захід. Плакали усі. І командири.

За тих 4.5 місяці ми дійсно здружилися. Ми просили один в одного вибачення за якісь конфузи в минулому, пробачали і мирилися.

Бойова бригада

Вранці в частину приїхав автобус їдкого яскраво червоного кольору. На всю округу з нього лунала пісня Дзідзя “Я їду, їду, їду”. Рижий прапор-водій, весело реготав – “заскакуйте, чуваки, їдемо додому”.

Так я опинився в 24-ій бригаді в Яворові. Якщо так наводити повну назву – 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила у складі оперативного командування “Захід” Збройних сил України.

Велика, чиста і… безлюдна. То була вечірня пора, тихо пусто, всі на своїх місцях зайняті своїми справами, несуть наряди.

Я собі сказав – “це моє”.

Мій новий командир, чолов’яга під сорок, більше двох років з перервами провів в АТО, мав поранення і позивний “Батя”.

У цілій частині я жодного разу не чув погано слова за нього. Ми зверталися до нього із особистими проблемами, позичали гроші! “Батя” сприяв у вирішенні проблем, надавав юридичну допомогу.

Для нас він був зразком справжнього лідера. І зразок для наслідування. А ще він психологом. Оці його постійні “ви патріоти; тільки патріоти йдуть в армію; найбільші патріоти – то військові” – неабияк піднімали наш бойовий дух.

У 24-ій я познайомився з Петром. Веселий хлопець, часто телефонував дружині і бажав щовечора “добраніч” маленькій донечці. Я з ним ще двічі пересікався потому – спочатку в АТО, де я його обіграв на шашковому турнірі.

Ну і другий раз – коли його проводили в останній шлях. Пів року тому – в селі на Львівщині. Петра “дістав” снайпер в районі Горлівки. Його мрія звільнити Крим поки залишилася не здійсненною.

За місяць довели наказ –  я в списках на ешелон на Схід. Автобус-залізнична станція – вагон-дорога.

Їхали понад три доби. З наближенням до Донецької області люди ставали все більш мовчазними, і частіше дивилися у вікно. Хтось намагався заснути, хтось ділився із іншими чим мав.

Спалені села

Я заступив на свою першу позицію під Попасною на Луганщині. Ліс, болото, густа-густа темна ніч. Не видно було навіть своєї ноги.

І це відчуття пальця на запобіжнику автомата, коли чуєш ритм свого дихання.

То була неділя, почало світати, десь співала пташка – але якось так затяжно-тужно. Наче відчувала, що навколо війна.

Села без світла, обстріляні артилерією згорілі хати, дитячі майданчики, що заросли бурянами, погнилі абрикоси на деревах.

А ще, у перші дні, здивували атошні собаки – невід’ємна частина наших підрозділів. Інколи здавалося, що вони краще розуміють команди ніж солдати.

Я пригадую, як наша вівчарка завивала у зеленій шестірці під пісню “Вона” Чубая, коли ми гнали на повній швидкості селом прилеглим до сірої зони.

Я, водій “Шумахер”, вівчарка та мій “покемон” – кулемет ПКМ.

По вечорах, у лісі, командир любив пофілософствувати на тему переваг вищої освіти, і кар’єрних можливостей для офіцера. Врешті, за пару місяців він загітував мене вступати, дав характеристику, поставив резолюцію на рапорті.

Я повернувся у Львів. Армія в чергове дала мені нову можливість – здійснилася моя мрія, і я за пільгою вступив на заочне навчання. Відбув сесію, кілька днів відпочину – і знову на Схід.

Цього разу – Донецька область, Торезький район.

В ешелонах туди, я зустрів своє тридцятиріччя. Торт, на пластиковій кришці, куплений на збитій із дошок залізничній станції, був найсмачнішим у моєму житті.

Сафарі, баня і волонтери

Перша позиція – перший постріл ворожого РПГ – падіння в окоп – якісь миті секунди.

Я здружився із “Снайпером”. Він пройшов мобілізацію 14-ого, 29 блокпост на Луганщині, аеропорт.

Разом із ним ми влаштовували “сафірі” на сєпарські дрони.

Коли точилися бої, як бальзам на душу було слухати хвилю ворога:

– Что я здесь делаю, Укропы с американцами идут вперед. Нас всех накроют, – перекривляв їх “Морпєх”.

Він у нас був кухарем, і досить не погано готував. Складно повірити, але двічі навіть був шашлик. Їжі було вдосталь, лише от з молочними продуктами був “напряг” – а так – я від’їдався.

“Морпєх” був педантичним і вимогливим, тож задовбував усіх і усюди – аби нам вчасно підвозили продукти та харчі.

Окреме питання – баня. Особливий привід для щастя – чисте тіло.

Наша баня – це був звичайний бліндаж, викопана яма, там були витяжки, буржуйки, то все було оббито дошками і фольгою.

…Через два дні по моєму приїзду, стався перший масований обстріл нашої позиції. Я реально хрестився. Мені заклинило кулемет, був мороз, я його не ховав, і він мені напевне перемерз.

– Кидай, бери РПК, – крикнув “Полтава”.

Це були перші дні, ми ще не знали і не зорієнтувалися, місця де підлазять “сєпари”.

Після бою командир підбадьорював солдат:

— Ми захищаємо наших, ми на своєму, ми на рідній землі. Ви ще тут будете помідори садити.

Такі палкі спічі реально допомагали.

До наших позицій, по яких вівся вогонь було 500 метрів – і от туди на саме Різдво приїхали київські волонтери. На Валентина, ті дівчати надіслали нам сердечка, а на Великдень – паски, які ми святили вночі.

“Політолог” після обстрілів повчав нас, побратимів. На гражданці, він 22 роки відпрацював у школі, любив ту справу, тож солдати слухали його із захопленням.

— Люди втікають від дійсності. По різному. Але дійсність нікуди не дівається. І вона у нас одна – Батьківщина в небезпеці. Українське суспільство складає іспит. І саме армія є в авангарді рушійних змін, – жестикулював руками “Політолог”. – І ти тут на позиції думаєш про одне: як виконати завдання, зберегти своє життя і вберегти побратима.

Тоді я зрозумів, що на війні психологічний момент і настрой – чи не найважливіше.

Я не раз згадував у ті морозні ночі командира “Батю” з 24-ої в Яворові.

Оті його розповіді, що не треба себе видавати вночі, про режим тиші і маскування, відкрите паління, голосні речі та використання оптики.

Хтось повинен робити цю роботу

– Сьогодні будемо знімати прапор,  – сказав “Кишиньов”.

Це так прозвучало буденно і невимушено. Просто і коротко.

Наш прапор стояв в полі. Це був особливий орієнтир для ворожої артилерії і мінометів. І так, щоб розуміти, то поле повністю прострілювалося із сєпарських позицій.

– Ти не переживай, живемо один раз. Хтось повинен зробити цю роботу. –

Вирішили йти, коли починало темніти. Аби противнику було складніше нас побачити – зір ще не адаптувався, а прилади нічного бачення не можна включати.

“Марко” прикривав нас із автомата. Але відверто, якщо б у той момент сєпарський снайпер був на позиції, він нас б із “Кишиньовом” як в тирі. Йому знадобилися б лічені секунди аби нас дістати.

…Сьогодні я зовсім на інших позиціях. Але ту службу під Попасною згадую, сумую за нею.

І за тими місцевими людьми.

За Лєнкою, з Костянтинівки, яка продавала “балабаси”.

За Альною та Ксюхою, в яких раз на два тижні стригся.

За таксистом Вовчиком, який підвозив з недільного “увальнєнія” на сам початок лісосмуги впритул бойової позиції.

За вівчаркою Смужкою, яка проводила мене, коли я від’їжджав, більше 2.5 кілометрів, і опісля повернулася на бойову позицію.

І за товаришами – “Дубом”, єдиним двох-сотим за 3 місяці на моїй позиції під Попасною. І “Юріком”, якому відірвало пальці на лівій руці.

***************

Для мене армія – це родина. Це сімейні цінності.

Тут я знайшов те, чого мені не вистачало в дитинстві – сімейний затишок.

Ми по різному один до одного ставимося, маємо різні погляди – але ми єдине ціле. Ми – товариші.

Дивимося один на одного перед боєм.

– Ну що – пішли, – встає старший.

Зброю в руки, забуваємо усі сварки і конфузи. Ми єдиний механізм тут, ми неподільні і залежні один від одного. Ми Велика Українська Родина. Ми – Армія.

Тарас Зозулінський

Post Author: admin

32 thoughts on “Моя сім’я – Армія

    adidas superstar

    (25.10.2018 - 11:53)

    My husband and i felt really cheerful John could do his researching from your ideas he received while using the web site. It’s not at all simplistic just to always be giving for free guidance most people could have been making money from. And now we take into account we have got the writer to thank because of that. The main illustrations you made, the straightforward blog navigation, the friendships you will help instill — it’s got mostly astonishing, and it is leading our son in addition to us imagine that this matter is awesome, and that is incredibly fundamental. Thank you for everything!

    golden goose

    (26.10.2018 - 02:29)

    I precisely desired to thank you very much all over again. I do not know what I would have tried without the entire information shown by you regarding this concern. Previously it was a terrifying condition for me personally, nevertheless encountering a new expert tactic you resolved that forced me to weep over gladness. I am happy for your guidance and as well , have high hopes you really know what a great job you are getting into teaching the mediocre ones with the aid of your webblog. I know that you’ve never encountered any of us.

    My wife and i felt thrilled that Chris could finish off his investigation out of the ideas he had through your web site. It’s not at all simplistic just to continually be giving out solutions which usually other folks have been selling. And now we know we have got the blog owner to appreciate because of that. The illustrations you’ve made, the straightforward blog menu, the friendships you make it easier to instill — it’s everything unbelievable, and it is letting our son and our family believe that the topic is exciting, and that is very mandatory. Many thanks for everything!

    air jordans

    (27.10.2018 - 04:30)

    I am commenting to make you be aware of what a amazing experience my friend’s daughter undergone studying your blog. She mastered lots of issues, most notably what it is like to possess an amazing teaching nature to make the rest really easily master specified complex issues. You really exceeded her expectations. Many thanks for presenting the great, trustworthy, educational as well as cool tips on this topic to Jane.

    I together with my guys happened to be examining the excellent pointers from your web blog and so all of the sudden came up with an awful feeling I never thanked the blog owner for those tips. These young men are actually consequently passionate to study all of them and already have in truth been enjoying them. Many thanks for actually being indeed thoughtful and also for making a choice on this sort of fabulous issues millions of individuals are really desirous to be informed on. My very own honest regret for not expressing gratitude to earlier.

    yeezy boost 350

    (28.10.2018 - 21:19)

    Thanks for all your valuable work on this website. Gloria delights in working on internet research and it’s simple to grasp why. We all hear all of the powerful tactic you convey practical tricks via the website and improve contribution from other ones on that idea and our own simple princess is certainly learning a lot. Take pleasure in the remaining portion of the new year. You’re doing a powerful job.

    I wanted to write you that little bit of note to help give many thanks as before for those extraordinary opinions you’ve contributed in this article. It was really pretty open-handed of people like you to supply openly all many individuals might have distributed as an e book to help make some bucks for themselves, chiefly considering that you could possibly have tried it in the event you desired. The concepts in addition served like a great way to realize that many people have the same dreams just like my very own to find out a great deal more concerning this condition. I know there are a lot more pleasurable instances ahead for folks who scan your website.

    links of london

    (30.10.2018 - 09:15)

    Thanks for all of the labor on this web site. My daughter takes pleasure in making time for investigation and it is obvious why. We learn all relating to the powerful method you convey very helpful guidance on this website and even invigorate contribution from the others on the concern so my child is in fact learning a great deal. Take pleasure in the rest of the year. You’re conducting a dazzling job.

    asics kayno

    (31.10.2018 - 04:38)

    I want to show my affection for your kindness supporting women who have the need for guidance on this one subject. Your special dedication to passing the solution up and down was pretty important and have encouraged professionals just like me to achieve their objectives. The useful information can mean a great deal a person like me and substantially more to my office colleagues. Many thanks; from each one of us.

    adidas tubular

    (01.11.2018 - 00:19)

    Thanks for all of your work on this web page. Debby really loves engaging in investigation and it is easy to understand why. Most people know all relating to the dynamic manner you produce practical information on your blog and boost response from other people on this area of interest then our child is without a doubt learning so much. Have fun with the remaining portion of the year. You are always carrying out a pretty cool job.

    balenciaga

    (01.11.2018 - 20:31)

    I as well as my pals have been reading through the best helpful hints located on your web page and instantly developed a horrible suspicion I had not expressed respect to the site owner for those techniques. The ladies had been for that reason very interested to read through all of them and have now absolutely been tapping into these things. Thanks for simply being indeed kind as well as for deciding on some decent things millions of individuals are really desirous to understand about. My sincere regret for not saying thanks to you earlier.

    hermes bag

    (02.11.2018 - 13:30)

    I want to show thanks to this writer just for rescuing me from this particular issue. Just after looking out throughout the online world and obtaining methods which were not beneficial, I believed my life was done. Being alive without the strategies to the difficulties you’ve resolved by means of your article is a crucial case, as well as the kind which may have adversely damaged my career if I hadn’t come across your blog post. That knowledge and kindness in dealing with every aspect was tremendous. I am not sure what I would’ve done if I hadn’t come across such a step like this. I am able to at this time relish my future. Thanks for your time very much for your expert and amazing guide. I won’t hesitate to suggest your web page to anybody who desires recommendations on this subject.

    yeezy boost 350 v2

    (03.11.2018 - 00:15)

    Thanks a lot for giving everyone an extremely pleasant opportunity to read articles and blog posts from this site. It’s always so brilliant and also stuffed with a great time for me personally and my office fellow workers to search your website at minimum thrice weekly to read the newest things you will have. And lastly, we are actually happy concerning the eye-popping methods served by you. Selected two points in this post are unquestionably the most suitable we have all ever had.

    kobe 11

    (03.11.2018 - 10:43)

    I wanted to compose you a tiny observation to help give thanks the moment again for all the marvelous tactics you have contributed on this site. It is certainly strangely open-handed with you to allow easily exactly what most of us could have offered for sale for an e-book to get some profit on their own, principally now that you could have done it if you ever considered necessary. The solutions in addition worked as a good way to fully grasp most people have the identical passion just like my personal own to know good deal more in respect of this matter. I’m certain there are several more enjoyable periods in the future for many who read carefully your blog post.

    michael kors sale

    (04.11.2018 - 08:52)

    I wish to voice my respect for your kind-heartedness in support of those who must have help on this particular study. Your very own commitment to passing the solution up and down appears to be particularly effective and have frequently permitted guys much like me to reach their targets. Your amazing useful report means this much a person like me and substantially more to my mates. Regards; from all of us.

    golden goose

    (06.11.2018 - 01:58)

    I really wanted to write down a brief note in order to say thanks to you for these fantastic suggestions you are writing at this site. My long internet research has at the end of the day been rewarded with good knowledge to exchange with my two friends. I ‘d declare that many of us site visitors actually are truly blessed to live in a useful site with many lovely individuals with very helpful points. I feel truly lucky to have come across your site and look forward to plenty of more entertaining moments reading here. Thanks a lot again for all the details.

    yeezy shoes

    (07.11.2018 - 00:49)

    My wife and i were contented Raymond could finish off his survey with the ideas he came across from your web site. It’s not at all simplistic to just possibly be offering instructions which many people have been making money from. And now we consider we need you to thank for this. The entire illustrations you’ve made, the simple web site navigation, the relationships you can give support to instill — it’s got all wonderful, and it’s really assisting our son and our family consider that the topic is enjoyable, and that is quite mandatory. Thanks for all!

    I want to get across my passion for your kind-heartedness in support of persons who actually need help on the area of interest. Your very own commitment to passing the message up and down appeared to be particularly informative and have usually allowed guys just like me to reach their desired goals. Your amazing valuable tips and hints denotes a whole lot a person like me and still more to my fellow workers. Many thanks; from all of us.

    curry 4

    (09.11.2018 - 01:00)

    I wish to express appreciation to the writer just for bailing me out of such a difficulty. As a result of scouting through the internet and getting opinions that were not beneficial, I figured my entire life was gone. Living minus the solutions to the difficulties you’ve fixed through your entire guideline is a crucial case, as well as the ones that might have in a wrong way damaged my entire career if I hadn’t come across the website. That capability and kindness in controlling every item was very helpful. I’m not sure what I would’ve done if I hadn’t encountered such a solution like this. I am able to at this moment relish my future. Thanks a lot very much for the skilled and amazing help. I will not hesitate to endorse your web sites to anyone who needs to have assistance on this topic.

    I simply wanted to thank you so much once again. I do not know what I would’ve handled in the absence of the type of hints discussed by you on that area of interest. It seemed to be a real daunting situation in my circumstances, nevertheless looking at your specialised avenue you treated the issue took me to jump for delight. I am just happy for the advice as well as have high hopes you comprehend what an amazing job you are always doing educating other individuals through the use of a web site. I know that you haven’t met all of us.

    yeezy

    (09.11.2018 - 22:06)

    I am just commenting to let you be aware of what a excellent experience my daughter encountered visiting your site. She came to understand some details, which included how it is like to have an ideal helping nature to get many others quite simply fully understand specific tortuous things. You actually exceeded her expectations. Thanks for supplying such valuable, trusted, explanatory as well as cool tips about this topic to Kate.

    yeezy

    (10.11.2018 - 15:31)

    A lot of thanks for your whole hard work on this web page. Ellie takes pleasure in carrying out investigation and it’s really easy to understand why. All of us hear all of the compelling way you present very helpful tips and tricks through your blog and even cause response from others on that idea while our own girl is always learning a lot of things. Take advantage of the rest of the new year. You are conducting a splendid job.

    adidas yeezy

    (11.11.2018 - 11:32)

    Thank you a lot for providing individuals with an exceptionally brilliant possiblity to read from this website. It is always so enjoyable and also stuffed with a great time for me and my office acquaintances to visit your web site on the least three times weekly to see the fresh things you will have. And lastly, I’m usually pleased for the fabulous tips and hints you give. Some 1 points on this page are in truth the most suitable we’ve had.

    Thank you for your entire efforts on this web page. My niece loves doing investigation and it’s simple to grasp why. A lot of people learn all about the dynamic mode you give advantageous tricks via the web site and as well as inspire response from other ones on this subject matter while my child has always been becoming educated a lot of things. Enjoy the rest of the new year. You’re conducting a great job.

    goyard handbags

    (13.11.2018 - 00:33)

    Thanks a lot for providing individuals with an exceptionally marvellous possiblity to discover important secrets from here. It is always very ideal and full of fun for me and my office acquaintances to search your web site more than thrice weekly to read the fresh guidance you have got. And definitely, I’m always astounded for the unbelievable tips served by you. Selected two tips in this article are really the very best we’ve ever had.

    nike hyperdunk

    (13.11.2018 - 19:08)

    I precisely wished to appreciate you once more. I’m not certain the things I might have made to happen without the entire smart ideas contributed by you about this theme. It actually was an absolute terrifying case for me personally, however , being able to view the very expert technique you handled that took me to weep with fulfillment. I am just thankful for your service and in addition have high hopes you realize what a powerful job your are carrying out instructing many people via your webblog. I am certain you haven’t encountered any of us.

    Aurelie

    (14.11.2018 - 08:48)

    Howdy! I just want to give you a big thumbs up for the great info you have right here on this post. I will be coming back to your web site for more soon.

    air max 2017

    (14.11.2018 - 21:17)

    I precisely wished to thank you so much yet again. I am not sure the things that I could possibly have accomplished in the absence of the tips revealed by you concerning such a field. This has been a real challenging problem for me personally, nevertheless being able to see the very skilled technique you resolved it forced me to leap with joy. I’m just thankful for the guidance and even expect you recognize what a great job you’re carrying out teaching men and women via your web page. I am sure you haven’t encountered all of us.

    nmd r1

    (15.11.2018 - 05:28)

    Thank you for your entire efforts on this website. Kim enjoys getting into investigation and it’s really easy to understand why. All of us hear all regarding the compelling way you provide sensible guidelines on the blog and as well as strongly encourage participation from other individuals on this concept while our favorite girl is really becoming educated a lot of things. Take pleasure in the rest of the year. You’re performing a splendid job.

    adidas ultra boost

    (15.11.2018 - 07:23)

    I together with my buddies came examining the excellent pointers on your web page and then then I had a horrible feeling I had not thanked you for those tips. The boys appeared to be so glad to see them and now have very much been using those things. Thanks for genuinely considerably accommodating and then for considering varieties of wonderful things most people are really needing to understand about. Our sincere apologies for not saying thanks to sooner.

    off white

    (15.11.2018 - 19:42)

    I as well as my buddies have been digesting the excellent things from your site and immediately developed an awful suspicion I had not expressed respect to the web blog owner for those secrets. Most of the boys were for this reason very interested to learn all of them and now have pretty much been tapping into those things. Appreciation for turning out to be considerably accommodating as well as for opting for such awesome areas most people are really eager to be informed on. My honest apologies for not expressing gratitude to earlier.

    adidas pure boost

    (16.11.2018 - 03:12)

    Thanks a lot for providing individuals with remarkably brilliant opportunity to read in detail from here. It’s always so pleasing and as well , stuffed with a lot of fun for me personally and my office co-workers to visit your website at least 3 times every week to read the newest items you have. Of course, I’m also usually fascinated with the eye-popping tactics you give. Some 3 areas in this article are unquestionably the finest I have had.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *