За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Головний рабин Івано-Франківського регіону Мойше Лейб Колесник. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
— Про які основні місця масових вбивств євреїв в Івано-Франківську можете розповісти?
— Таких місць дуже багато, зокрема по місту. Перша акція була під час мадярської адміністрації. В липні 1941 року прийшла німецька "айнзацгруп" — спецпідрозділ, який займався знищенням. Тобто це не мадяри, це — фашистські спецпідрозділи. І всіх гнали центром міста. Загнали на старе єврейське кладовище, там, де "Космос" (кінотеатр в Івано-Франківську — ред.), і хто мав арійські документи, тобто не єврейські: "Геть, пішли". І все. А кількасот євреїв — від 400 до 500 — вбили прямо там. Ця акція ніде не зареєстрована. Згідно з документами, що ми маємо, через станиславівське гетто з 1941 по 1943 рік пройшли 127 з гаком тисяч людей, з яких приблизно 100 тисяч людей, навіть більше, вбили тут, на місці. І трошки менш як 27 тисяч вивезли до Белжця, до концтабору, і вбили там. І, відповідно, вижили 150 людей, які переховалися тут.
— Розкажіть про історії порятунку єврейських сімей у Станіславі.
— Було багато випадків, коли люди, ризикуючи своїм життям, життям своїх родин, переховували єврейське населення. Зокрема, найбільш відомий варіант — це Станіслав Яцков. На вулиці Мазепи він мав будиночок, якісь ремонтні майстерні, якісь фіри ремонтував. Він переховав 32-36 людей. Як це можливо, я собі не уявляю. Так чи інакше — люди вижили. Але коли "совіти" прийшли у 1944 році: "Ага, ти німцям ремонтував колеса, значить…" І так ми не знаємо дотепер, що сталося. Нічого не відомо, як він пропав.
Головний рабин Івано-Франківського регіону Мойше Лейб Колесник: “Якщо ти хочеш людині допомогти — допоможи по-тихому”. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Ми знаємо варіанти на вулиці, де кірха була, готель "Україна" (зараз "Надія" — ред.), пам’ятник Франкові. Там було кілька будиночків, ближче до німецької колонії, і дві німецькі сім’ї переховували єврейських людей — польська сім’я й українська сім’я. І люди таки вижили.
