Корупція. УНІАН
63% респондентів, опитаних у квітні на замовлення АТ "НСТУ" для програми "Новий відлік", вважають, що в Україні за час повномасштабного вторгнення РФ зріс рівень корупції. 24% вважають, що він не змінився, 5% — що зменшився, а 9% респондентів важко дати оцінку.
Про це свідчать результати опитування для “Нового відліку”, надані Суспільному.
Значимо більше, ніж серед населення загалом, думка про зростання корупції поширена у селах: там цей показник становить 72%.
Згідно відповідей респондентів, можна виокремити три основні групи чинників, що вплинули на збільшення рівня корупції:
- безкарність корупціонерів,
- неефективність відповідних органів
- та побутова корупція.
Основними причинами зростання корупції називають:
- безкарність корупціонерів (77%),
- неефективність антикорупційних органів (53%),
- неефективність силових органів (50%)
- та судової системи (49%).
Замикає список причин такі, як бездіяльність громадян (26%) та громадських організацій (22%), а також побутова корупція (35%).
Безкарність корупціонерів значимо частіше обирають старша вікова група та великі міста:
- так, цю причину частіше називали респонденти віком 45-55 р. (81%) та 56-70 р. (82%), ніж молодь 18-34 р. (70%)
- а також частіше міста з населенням 50 тис+ (86%), ніж села (72%) та міста з населенням 50 тис- (63%).
Люди з вищою освітою значимо частіше схильні називати більше причин росту корупції, ніж люди з іншим рівнем.
Відповідальність за поширеність корупції
Найчастіше за корупцію відповідальними вважають державні структури:
- Верховну раду (53%),
- силові структури (51%),
- судову систему (50%),
- антикорупційні органи та організації (49%).
Місцеву владу відповідальною обирають 44% респондентів, громадян України — 40%, Кабмін — 38%, Офіс президента — 37%, президента — 36%.
Люди з вищою освітою значимо частіше схильні називати більше осіб або організацій, відповідальних за поширеність корупції в Україні, ніж люди з іншим рівнем.
Можливі кроки для боротьби з корупцією на найвищому рівні
Найчастіше респонденти для подолання корупції доцільними обирають карально-обмежувальні заходи:
- посилити кримінальну відповідальність до пожиттєвого терміну (60% респондентів),
- запровадити конфіскацію майна найближчих родичів корупціонерів (57%),
- обмежити бізнес державних посадовців після звільнення з органів державної влади (45%).
Реформаційно-освітні заходи обираються респондентами в наступному порядку:
- реформувати антикорупційні органи (45%),
- пропагувати нетерпимість до корупції в суспільстві (38%),
- запросити іноземних суддів для роботи в Україні (33%).
Люди віком 56-70 р. значимо частіше, ніж всі респонденти, обирають доцільними пожиттєве покарання — 68% проти 60% на рівні України в цілому, конфіскацію майна найближчих родичів — 65% проти 57% відповідно, пропагування в суспільстві нетерпимості до корупції — 45% проти 38% відповідно.
Перспектива поліпшення ситуації з корупцією протягом наступного року
Респонденти радше песимістично оцінюють можливість поліпшення ситуації з корупцією протягом наступного року:
- 67% вважає, що ситуація не покращиться,
- 19% — що покращиться,
- важко відповісти 15% респондентів.
Молодь трохи позитивніше дивиться на це питання: 27% вірять в зміни на краще, коли серед населення в цілому таких 19%.
Люди з вищою освітою частіше, ніж люди без такої, вважають, що ситуація не покращиться: 71% людей з вищою освітою проти 63% без неї.
Дослідження на замовлення АТ "НСТУ" для програми “Новий відлік” проведено Info Sapiens методом CAWI 9-10 квітня 2024 року за допомогою онлайн-панелі Info Sapiens. Розмір вибірки 800 респондентів, які проживають на всій території України, окрім ТОТ. Вибірка пропорційна структурі населення України у віці 18-70 років (згідно з даними Державної служби статистики на 01.01.2022) за параметрами: тип населеного пункту, регіон проживання, стать, вік.
