За інформацією: Суспільне Вінниця.
Фото: Суспільне
Дідух – альтернатива ялинці чи давня традиція. Що спільного має він з сучасними різдвяними інтер'єрними прикрасами та яким насправді був різдвяний дідух у давнину на Вінниччині, що символізував та що з ним робили після свят, Суспільному розповіла етнологиня Тетяна Пірус.
Фото: Суспільне
Виготовляли дідух після обжинків із колосків одного виду, а вносили до хати на Святвечір. Після різдвяно-новорічних свят його обмолочували. Зерно віддавали худобі, а солому спалювали, — каже Пірус.
"Я вважаю, що це дуже важлива і відповідальна, не фізична робота, це духовна робота. І ось, коли чоловік приносить на Різдво дідух і ставить його на стіл у цьому, я вважаю, дуже важлива роль", — розповіла етнологиня.
Дідух — це символ роду. До хати на Святвечір його вносять, аби вшанувати померлих пращурів. Також він символізує врожай та достаток у родині, — каже Тетяна Пірус. У 21 столітті, напередодні Різдва, достатньо мати у хаті "пучечок колосків".
"Хто хоче мати хоча б маленький скіпочок на Різдво нам треба, щоб він помістився в руку. І, кажуть, треба знати сім поколінь. Ви коли збираєте сніпок — то думаєте про свою прабабусю, прадіда, всіх тих, хто був в родині", — розповіла Тетяна.
Фото: Суспільне
Дідух – це сніп злакових. На Вінниччині його робили у кілька ярусів, — каже етнологиня. Частина зразків нині представлені у фондовій колекції музейно-проствітницького центру педагогічного вишу.
Святкові декори, які сьогодні можна побачити на різдвяних базарах — не мають нічого спільного з дідухом, — каже Пірус.
Фото: Суспільне
А ще важливо, аби на Святвечір до хати його вносив господар. Щоправда, в умовах війни так буде не в усіх домівках, де дотримуються традицій, — каже Тетяна Пірус. Якщо господар воює цією місію має виконати жінка.