За інформацією: Суспільне Чернівці.
Колаж Суспільне Чернівці
Цьогоріч на підтримку ЗСУ та родин військових у Чернівецькій міськраді виділили майже 290 мільйонів гривень. Це 7,3% від грошей, які у бюджеті передбачили на витрати. Зокрема, за ці гроші "закривали" запити від військових частин, а також фінансували міські програми із соціального захисту.
Водночас у понад 1,5 раза більше грошей спрямували на капітальні ремонти доріг, лікарень, шкіл та благоустрій парків й скверів.
Експерт з місцевих фінансів Дмитро Прокопець каже, що місцеві ради самостійно приймають рішення, як саме витрачати гроші з бюджету. Проте є рекомендація спрямовувати частину грошей на потреби військових. Суспільне Чернівці дізналося, на що витрачали гроші та як розподілили витрати на наступний рік.
Оборона vs Благоустрій
На підтримку військових та допомогу їхнім родинам з міського бюджету спрямували 289 мільйонів гривень – це 7,3% від загальної суми видатків. Про це йдеться у відповіді Чернівецької міськради на запит Суспільного. Водночас до цієї суми не увійшли міжбюджетні платежі, а також власні гроші бюджетних закладів.
Майже 203 мільйони гривень спрямували на підтримку тероборони та військових частин, щоб купити пальне, мастила та транспорт, ремонтувати та обслуговувати автомобілі, облаштовувати приміщення. Більшість цих грошей виділили за програмою мобілізаційної підготовки та оборонної роботи й перераховували на рахунки бригад.
"Ми слухали бригади військових та перераховували їм гроші. А вже за гроші з міського бюджету вони самі купували автомобілі, бензовози, водовози та військове обладнання. У запитах, які вони писали, було багато авто та дронів, а також все необхідне для армії. Але ми не публікуємо всю ту інформацію й не підсумовували, скільки все ж авто закупило місто. Це – закрита інформація", – розповів в інтерв'ю Суспільному міський голова Роман Клічук.
Скріншот відповіді на запит Суспільного.
Решту грошей передбачили на міські програми, зокрема, соціального захисту:
- на купівлю авто за програмою підтримки підрозділів ЗСУ, в яких служать жителі громади, передбачили 3,8 мільйона гривень;
- на матеріальну допомогу учасникам бойових дій, військовослужбовцям та членам сімей загиблих виділили 1,3 мільйона гривень;
- у програмі підтримки людей, які брали участь у військових діях на сході, членів їх сімей та сімей загиблих, волонтерів, померлих через акції протестів у 2013-2014 роках передбачили 17,2 мільйона гривень;
- на купівлю пального за запитами військових передбачили 300 тисяч гривень за програмою запобігання надзвичайним ситуаціям;
- на безплатне харчування у школах та дитсадках, а також на оздоровлення дітей учасників бойових дій виділили 14 мільйонів гривень;
- на облаштування пам'ятників загиблим воїнам передбачили 7,5 мільйонів гривень;
- на облаштування сектору для поховання військових та капітальний ремонт "Почесної алеї" спрямували понад 22 мільйони гривень;
- на забезпечення роботи військово-лікарської комісії виділили 6,3 мільйона гривень.
Також цьогоріч у бюджеті міськради залишилося майже 10 тисяч гривень субвенції з держбюджету. У відповіді на запит йдеться, що ця сума – незначна, тому на заходи з оборони ці гроші не спрямовували. Крім цього, міськрада купила військових облігацій на понад 90 мільйонів гривень.
Військові облігації — це цінні папери, які випускає держава. Так вона позичає гроші в громадян. Кошти витрачають на підтримку економіки та армії. За ці гроші купують зброю, набої, техніку, медикаменти. Повертати ці запозичення держава буде з відсотками.
Водночас на видатки з капітального ремонту у бюджеті передбачили понад 465 мільйонів гривень. Це у понад 1,5 раза більше, ніж на підтримку військових. Зокрема:
- на капітальний ремонт доріг виділили майже 200 мільйонів гривень. Найбільшими об'єктами, які відремонтували цьогоріч, стали вулиці Кармелюка, Щербанюка, Богуна та Рівненська. Ще за понад 27 мільйонів відремонтували тротуари;
- за понад 46 мільйонів гривень відремонтували міжбудинкові проїзди;
- майже 44 мільйони гривень виділили на ремонт шкіл та дитсадків;
- понад 19 мільйонів гривень виділили на сквери;
- на реалізацію проєктів за бюджетом участі – майже 5 мільйонів гривень;
Крім цього, на благоустрій та озеленення парків й скверів передбачили 19 мільйонів гривень.
Як розподіляли гроші з військового ПДФО
Цьогоріч Чернівці отримали орієнтовно 500 мільйонів гривень податку з виплат військовим та правоохоронцям. Приблизно половину цих грошей спрямовували на потреби армії, решту — на підтримку теплокомуненерго та водоканалу, розповів в інтервʼю Суспільне Чернівці Роман Клічук.
"Є програми, які мали б оплачуватись державою. Через недостачу коштів ці суми просто не надходили, відповідно ми перекривали. Це йдеться і про електроенергію на водоканалі, й про тепло. По різниці в тарифах уже борг Києва становить до 400 мільйонів гривень", — каже Клічук.
На запитання, чи можна було всі гроші з "військового ПДФО" спрямувати на підтримку ЗСУ, Клічук відповів:
"Ми допомагали військовим виключно по запитах, і всі запити, які отримали протягом року, закривали. Як від військових, так і від правоохоронців".
Цьогоріч Верховна рада ухвалила рішення спрямовувати "військовий ПДФО" з місцевих бюджетів у державний. Через це наступного року Чернівці можуть недоотримати орієнтовно 700 мільйонів гривень.
Розвиток чи виживання?
Ветеран повномасштабної війни Максим Станкевич півтора року провів на фронті. За цей час брав участь у звільненні Лиману та воював поблизу Краматорська. Три місяці тому чоловік звільнився із ЗСУ та повернувся до цивільного життя у Чернівцях. Каже, під час служби часто не вистачало тепловізорів та транспорту не лише для евакуації поранених, але й для довозу води, продуктів чи допомоги.
"Я можу зрозуміти міську владу, що треба створювати комфортне середовище для громади. Я ж не просто проти того, щоб ці гроші направили на соціальну сферу. Я проти того, щоб замість допомоги захисникам ці гроші йшли на створення нових розважальних опцій. Буде повертатись дуже багато хлопців з інклюзіями. Це руки, ноги, зір. Я не бачу за останні 2 роки війни, щоб в місті створювали спеціальні середовища чи додаткові можливості для них".
За словами Станкевича, йому подобаються нові тролейбуси та маршрутки у місті. Водночас, "коли стоїть питання про виживання, не може стояти питання про розвиток".
"Мені важко читати, що перекладають бруківку, зважаючи, що цією бруківкою їхатиме поховальна процесія чергового героя. Я бачив, що російський світ робить із благоустроєм, який створювала Україна, та як ці самі сквери використовували для логістики ворога. Що ми будемо робити з цією бруківкою, якщо прийде ворог?", – розповідає Станкевич.
Військовий лікар Андрій Аносов евакуює поранених військових на Донецькому напрямку. Від початку повномасштабного вторгнення він майже не був у Чернівцях, нещодавно отримав відпустку. Каже, йому подобається, як змінилося місто, й це мотивує його.
"Нам волонтери допомагають з одягом для пацієнтів, але чомусь ніхто не передбачив, що на етапі евакуації потрібна просто неймовірна кількість гумового взуття: ми знімаємо з пораненого "берці" і, якщо він може ходити, взуваємо його у гумові. Це навіть не дрони, а звичайні дешеві капці. Казати, що, якщо перестати робити ремонти і ходити по ямах, то від цього на війні почне всього вистачати – неправда. Якість життя у місті – теж стратегічне питання. Хтось має захищати життя, яке ми захищаємо. Я бачу позитивні зміни у місті й розумію, що не дарма там сиджу разом з багатьма іншими", – каже Аносов.
Чи може громада проводити закупівлі для ЗСУ
Гроші із загального фонду та власні надходження до бюджету громада розподіляє на свій розсуд. Про це розповів Суспільному радник з питань місцевих фінансів регіонального офісу "U-Lead з Європою" Дмитро Прокопець.
"Зараз рекомендовано, і більшість рад це зрозуміли, що частину грошей треба спрямовувати на потреби військових. Нацоборона – функція держави, зокрема Міністерства оборони. За законом "Про оборонні закупівлі" місцеві бюджети не є замовниками закупівель військової техніки й тому подібного", – каже Прокопець.
За його словами, у місцевих рад з'явилась можливість перераховувати до держбюджету цільові гроші для підтримки військових частин як субвенцію. Це стало можливим після того, як Міністерство фінансів змінило класифікацію видатків. Водночас це не обов'язок — місцева рада сама вирішує, чи спрямовувати таку субвенцію до держбюджету.
Бюджет на 2024 рік ухвалювали із суперечками про гроші для ЗСУ
Бюджет міста на 2024 рік складає 4,5 мільярда гривень. На видатки, що пов’язані з війною, планують загалом спрямувати понад 250 мільйонів гривень – це 5,5% від загального бюджету. Водночас на витрати для роботи установ та на поточні ремонти передбачили 611 мільйонів гривень.
Бюджет ухвалювали на сесії міськради. Під час розгляду проєкту обговорювали тільки суми, які спрямують на ЗСУ. Зокрема, підтримали пропозицію виділити 150 мільйонів гривень саме на підтримку військових та їхніх підрозділів, але не підтримали пропозицію переспрямувати на армію понад 120 мільйонів гривень з бюджету розвитку, які передбачили на капремонт доріг, майданчиків та скверів.
Після того, як цю пропозицію не підтримали, депутатка від фракції "Народний контроль" Яна Брус звернулась до депутатів, аби переголосувати за цю пропозицію.
"Пропозиція бюджетної комісії була така: ми проаналізували повністю видатки з бюджету розвитку, залишити там усі сфери для забезпечення критичної інфраструктури, ремонти садочків, шкіл, мереж, водопостачання. У нас є вільних 121 мільйон на ремонти центральних доріг, які ми можемо ремонтувати, якщо ми будемо розуміти, яка ситуація в країні. Ми зараз голосуємо за дорогу на Заньковецької, але ми не маємо резерву на допомогу армії?", — сказала Брус.
На думку Брус, бюджет потрібно було прийняти такий, який буде спрямований на критичну інфраструктуру і на військових. Брус підтримав депутат від фракції "Пропозиція" Олексій Каспрук — на його думку, коли бюджет 4,5 мільярди, то допомога громади ЗСУ має бути набагато більша, ніж навіть та, за яку проголосували. На його думку, якщо ситуація на фронті дозволятиме, то у квітні-червні депутати могли б виділити гроші "на бруківку і ремонт вулиці Заньковецької".
Ще раз пропозицію перерозподілити гроші з ремонту доріг на ЗСУ на голосування не виносили. Після цього депутати проголосували за бюджет в цілому. Єдиним депутатом, який голосував проти, був Михайло Шкурей від партії "Пропозиція".
"Це моя принципова позиція, бо пріоритет має бути на потребах армії. Було б розумніше, щоб першочергово виділити ці гроші. Я би виділяв приблизно 10% бюджету міста на потреби військових", – казав Шкурей.
Водночас на брифінгу 21 грудня начальниця фінансового управління Тетяна Цимбалюк розповіла, якщо наступного року звернень від військових частин буде багато, додаткові гроші виділятимуть із залишків та скорочених видатків.
"250 мільйонів гривень – видатки на підтримку військових та їхніх родин: соціальна та матеріальна підтримка, послуги в закладах освіти. Крім цього, сформували 45 мільйонів гривень резервного фонду, який так само формується на речі, пов'язані з підтримкою ЗСУ та воєнними видатками".
За словами Цимбалюк, коли приймали бюджет 2023 року, на потреби ЗСУ передбачали резервний фонд — 50 мільйонів гривень. Водночас за рік військовим частинам після звернень перерахували понад 200 мільйонів гривень.
