Військове патрулювання після порушення повітряного простору Польщі під час російської атаки на Україну, Крживовєжба-Колонія, Польща, 10 вересня 2025 року. REUTERS/Agencja Wyborcza.pl/Jakub Orzechowski
Нинішнє порушення повітряного простору Польщі російськими дронами поки не можна вважати відкритою агресією, це продовження гібридної агресії РФ проти Польщі і країн НАТО. Тимчасово ця атака може обʼєднати польський політикум, але ненадовго.
Про це у коментарі Суспільному розповів заступник головного редактора Gazeta Wyborcza Роман Імєльський.
Продовження гібридної агресії РФ
Відповідаючи на питання, чи сприймає Польща порушення свого повітряного простору як початок реальної агресії з боку Росії до Польщі, Імєльський це заперечив.
“Як реальну агресію з боку РФ — ні, але звісно, це явна провокація, якої вони хотіли. Вони хочуть посіяти паніку та тривогу серед суспільства, політичного класу. Це свого роду гібридна війна, і я впевнений, що це не остання провокація. І ми побачимо ще більше подібних дій”, — сказав журналіст.
Імєльський додав, що у найближчі тижні поруч з Польщею будуть відбуватися масштабні військові навчання РФ і Білорусі “Запад”.
“Тож ми пов'язуємо цю провокацію з військовими навчаннями “Запад”. Росія намагається викликати, як я вже казав, нестабільність у суспільстві. Це наступний крок, якщо говорити про гібридну війну”, — зазначив журналіст.
Реакція влади, НАТО і пересічних громадян
За його словами, найважливіше, як польський політичний клас відреагував на цю загрозу і як НАТО відреагує на цю загрозу, і особливо — Білий дім.
“Реакція польського політичного кризового класу дуже хороша, тому що у нас відбулися спеціальні консультації між президентом і прем'єр-міністром. Ви знаєте, що Навроцький і Туск — не надто хороші друзі. Але зараз ми маємо гарну реакцію дуже поляризованого політичного класу”, — сказав Імєльський.
Він додав, що також є гарна реакція з боку НАТО, тому що не лише польські винищувачі брали участь у акції проти російської провокації, але й італійські та нідерландські винищувачі також.
При цьому подальша відповідь НАТО та західного світу має бути дуже жорсткою на цю провокацію, наголосив Імєльський.
“Якщо говорити про пересічних громадян, я думаю, що реакція також була дуже хорошою. Це не паніка. Усі знають, що ми є країною, яка межує з Україною та Білоруссю, і ми повинні очікувати такої провокації”, — сказав журналіст.
За його словами, Польща перебуває в дуже делікатному становищі, якщо говорити про російську агресію проти України: є великий хаб в аеропорту Жешува, є кордон з Росією, Білоруссю. І для польських політиків було зрозуміло, що така провокація станеться. Тож це перша така серйозна провокація.
Проблеми польського ППО
За словами журналіста, у Польщі є серйозні проблеми з протиповітряною обороною.
“Якщо говорити про наприклад, радари для відстеження дронів, у нас буде дуже хороша система до 2027 року. Ми впровадимо в реальне життя дуже хорошу систему боротьби з безпілотниками, особливо радіолокаційну систему. Ми виявлятимемо кожен, навіть дуже маленький, обʼєкт", — сказав Імєльський.
Він додав, що “шахед”, наприклад, може літати на дуже малій висоті — і його дуже важко часом виявити.
"Зараз у нас є проблема з виявленням малих цілей, таких як дрони. Але, звичайно, ми це робимо, ми готуємося до оборони нашого повітряного простору, особливо протягом останніх трьох років”, — сказав він.
Імєльський зазначив, що було би гарним рішенням запровадити спеціальну безпольотну зону в українському повітряному просторі, наприклад, за 100 км від кордону країн НАТО, таких як країни Балтії, Польща, Румунія.
“І ми повинні чітко заявити Кремлю: кожен об'єкт, який порушив цей повітряний простір, буде збитий силами НАТО. З моєї точки зору, це буде дуже, дуже гарним рішенням для вас, для України та для країн НАТО”, — сказав він.
Чи варто сподіватися на єдину позицію між президентом та урядом з різних партій
“Я сподіваюся, що в цьому питанні російської загрози та російської агресії проти України ми будемо єдині. Але я реаліст, і я думаю, що тільки в цей момент ми єдині… Я не впевнений, що в нас збережеться така ситуація в майбутньому, тому що у нас дуже велика поляризація”, — зазначив Імєльський.
Журналіст назвав нового президента Польщі Кароля Навроцького “антиукраїнським політиком”.
“Він не друг Володимира Зеленського чи України. Він націоналіст. Він дуже часто підкреслював, що Волинська трагедія важливіша за стратегічні відносини з Україною. Тож я не оптиміст”, — сказав Імєльський.
Як вплине реакція заходу на подальшу поведінку Росії
“Я дуже добре знаю Росію, і я знаю, що це випробування. Росія багато разів використовувала подібні інструменти в минулому… І ми повинні готуватися і мати інструменти, щоб відповісти за ці дії Росії”, — сказав Імєльський.
Він розповів, що спілкується зі своїми друзями в Естонії, Латвії та Литві, і вони “дуже бояться наступних років”. За його словами, можливо, не всі, але розумні люди знають, що потрібно підтримувати Україну.
“Ми повинні надіслати всю зброю вашій країні. Ми повинні допомагати вам фінансово у цій війні, бо це російська агресія. Ми турбуємося про майбутнє НАТО та Європейського Союзу, і загроза того, що наступною ціллю для Російської імперії буде, наприклад, Естонія чи Литва — це дуже, дуже серйозною”, — сказав він.
За словами польського журналіста, ніхто не може виключити ситуацію, що в найближчі кілька років Росія спробує розпочати дії проти країни НАТО.
“З моєї точки зору, ми відреагували занадто пізно, ми відреагували занадто м'яко на російську агресію проти України”, — сказав він.
У ніч проти 10 вересня РФ завдала масованого повітряного удару по Україні. Вибухи, зокрема, лунали у Львові, на Хмельниччині, Івано-Франківщині, Києві. Відомо про влучання в промислові об'єкти на Вінниччині. На Житомирщині внаслідок атаки є загиблий та поранений. Є травмовані внаслідок повітряної атаки на Хмельниччину.
У ніч на 10 вересня ворожі об’єкти порушили кордон Республіки Польща, польська влада повідомила про операцію з їхньої нейтралізації. Як повідомив прем'єр країни Дональд Туск, військові застосували зброю проти ворожих об’єктів. Туск проінформував генсека НАТО Рютте щодо збитих над Польщею обʼєктів. Це вперше Польща збивала російські цілі на своїй території.
