За інформацією: Суспільне Вінниця.
Фото: Суспільне Вінниця
Ця пшоняна каша — візитівка Якушинецької громади, розповіла нам інспекторка з питань культури сільської ради Віта Степанова.
“Кашу “Зозуля” як потенційний елемент нематеріальної культурної спадщини було виявлено у селі Дашківці під час вивчення культурного потенціалу Якушинецької громади. Ми перевірили територію побутування даного елемента, подібних не знайшли. Вона унікальна як для нашої громади. У нас її раніше ніхто не готував. Це виключно страва села Дашківець. Подібних аналогів в Україні ми не знайшли”, — сказала Віта Степанова.
Фото: Суспільне Вінниця
У листопаді 2022 року кашу “Зозуля” внесли до обласного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, розповів Суспільному очільник Якушинецької громади Василь Романюк. Згодом подали страву на звання національного кулінарного надбання.
“Подали інформацію в обласний відділ культури, де підтвердили, що вона має ідентичність на нашій території. У лютому 2024 року наказом Міністерства культури визнана як культурна нематеріальна спадщина у Якушинецькій громаді. Це історія нашого народу, і тільки збереження культурної спадщини ідентифікує наш народ український”, — сказав Василь Романюк.
Фото: Суспільне Вінниця
Наталя Стецюк поділилася рецептом та приготувала для Суспільного кашу “Зозуля”. Навчила її мама. Тепер традиції жінка передає дітям, онукам і правнукам, щоб ті цінували й берегли українське.
Готувала Наталя Стецюк страву у горщику, в печі. Так, розповіла, смачніше.
“Насипала пшоно, помила, а потім молоком залила. Має кипіти. Молоко — це вам не жарти. Втече — не наздоженете”.
Фото: Суспільне Вінниця
Щоб каша не пригоріла — її постійно треба помішувати. А коли пшоно напівготове, збивають яйця з цукром. Додають суміш у глечик, потім мак, вершкове масло та дрібку солі.
Фото: Суспільне Вінниця“Мак сиплю. Тоді буду вимішувати. Виполоскала його, чистенький. І зараз буде “рябенька зозуля”. Рябенька, тому зветься “Зозуля”.
Далі кашу до повної готовності знову відправляють у піч.
Фото: Суспільне Вінниця
Рецепт каші “Зозуля” Наталя Стецюк дізналася від своєї матері Ганни Остапенко, а та — від своєї. Йому понад сто років.
“Це не просто каша. Це наша спадщина.Старі люди готували й нам передали. Мене навчила мама варити. Це наше, українське і його потрібно берегти”, — сказала Наталя Стецюк.
Фото: Суспільне Вінниця
Кашу за рецептом мами, бабусі й прабабусі нині готує й донька Наталі Стецюк — Надія. Берегти традиції вона вчить і своїх нащадків.
“Це особлива каша. Коли смакуєш її, не відрізняється від рисової. Але це пшоно. Чого раніше люди "міцні" були? Бо їли пшоняну, гарбузову каші, кваснину. Це не просто мені цікаво. Хочеться зберегти й передати наступним поколінням”, — сказала Надія Вісіцька.
