За інформацією: Суспільне Вінниця.
Фото: Суспільне Вінниця
До полку "Азов" хлопець вступив 2020 року, на той момент підписав другий контракт із НГУ. Мав псевдо "М'який".
"Він був м'який, дуже добрий. Хлопці казали, що збирав всіх котів та собак на полігонах. не ображався, не мав ні на кого агресії. Зажди був з посмішкою", — розповідає жінка.
Повномасштабне вторгнення обронець зустрів у Маріуполі. 22 лютого він надіслав мамі відео виїзду на позиції.
Фото: Наталія Забузна
Подробицями бойових буднів син практично ніколи не ділився, каже Наталя. Лише одного разу поділився із батьком, що випробував на собі “Точку-У". Тоді дістав контузію.
"Один побратим сказав, що він обтрусився, засміявся. Вони його забрали на “Азовсталь" і він там відсидівся добу, почистив автомат і пішов на вуличні бої. Пропонували залишитись. Сказав: "Ні, там мої хлопці", — каже Наталя Забузна.
19 березня 2022 року вона розмовляла з сином востаннє. Через два дні Дмитро отримав смертельне поранення.
"Вони з побратимом повертались за пораненими та натрапили на засідку. Їх обстріляли кулеметами. Там вони й загинули, — розповіла жінка. Каже, що смерть сина відчула фізично. — Я не могла встати: піднялась висока температура і сльози протягом дня йшли. Я тоді вже подумала, що щось сталося, бо на зв’язок не виходив, але не хотіла вірити".
Фото надала Наталя Забузна
Нині впоратись із болем Наталії Забузній допомагають інші матері полеглих воїнів “Азову".
"Нас пов'язує те, що наші діти загинули. Пов’язує те, що ми виховали таких дітей. Ми родина. Це все для нас дуже важливо”, — каже Наталя.
Фото: Суспільне Вінниця
За самовіддані дії виявлені у захисті України, вірність військовій присязі указом президента України від 2 квітня 2022 року № 202/2022 Дмитра Забузнього посмертно нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня.