Програма «Прозорі міста» перевірила, наскільки відкрито і справедливо та за якими принципами міські ради обліковують гуманітарну допомогу. З’ясували, що лише 6 міст зі 100 публікують всю необхідну інформацію про гуманітарку – Дрогобич, Запоріжжя, Лозова, Миколаїв, Чернівці та Шостка.
Експерти програми оцінили декілька аспектів роботи з гуманітарною допомогою:
- Узагальнений актуальний звіт про типи й обсяги отриманої гуманітарної допомоги. І громадськість, і інвестори з донорами повинні мати доступ до зібраних даних щодо отриманої гуманітарки, щоб розуміти, який ресурс уже наявний в громаді, а які напрямки потребують додаткових надходжень. Закон України «Про гуманітарну допомогу» передбачає, що отримувачі допомоги щомісяця мають звітувати про її наявність і розподіл до відповідного уповноваженого державного органу. Програма перевірила, чи агрегували міські ради дані з цих звітів у єдиний річний звіт та оприлюднили його на офіційному вебсайті.
- Критерії розподілу допомоги. Хоча закон прямо не зобов’язує оприлюднювати такі критерії, їх наявність у відкритому доступі є важливою для забезпечення довіри. Вони, зокрема, дозволять пояснити, чому певні категорії мешканців отримують допомогу пріоритетно, уникнути звинувачень у вибірковості чи упередженості.
- Перелік отримувачів допомоги. Більшість отримувачів-суб’єктів, підпорядкованих міській раді, уже працюють з Єдиним реєстром отримувачів гуманітарної допомоги. Додаткова публікація такого переліку на сайті громади дозволить громадянам швидше зорієнтуватися, куди звертатись по допомогу, а донорам – легше знайти релевантних партнерів для співпраці.
Узагальнений актуальний звіт про типи й обсяги отриманої гуманітарної допомоги є лише у 15 зі 100 муніципалітетів. Частина перевірених міст оприлюднила текстовий звіт, зібравши основні показники у зручному для читачів форматі. Такий звіт, зокрема, у Дрогобичі. Також деякі міста у відповіді на опитувальники посилались на інші звіти – річний звіт міського голови або звіт про виконання Програми соціально-економічного розвитку, як у Шептицькому, де побіжно згадували про отриману та розподілену гуманітарну допомогу за рік.
У деяких містах ведуть облік гуманітарної/благодійної допомоги у форматі відкритих даних на data.gov.ua чи локальних порталах, як, наприклад, у Дніпрі та Білій Церкві. Такі набори відкритих даних, хоч і сприяють прозорому обліку, не є узагальненими звітами, на які зручно орієнтуватись представникам громадськості, бізнесу та медіа.
Лише 10 міст оприлюднили і річний звіт, і критерії чи принципи розподілу допомоги. Златопіль, Калуш та Лозова затвердили окремий Порядок роботи з гуманітарною допомогою, наданою в період воєнного стану. Такі нормативні документи регламентують процедуру отримання та передачі допомоги, призначають відповідальний орган та окреслюють пріоритетні напрями спрямування допомоги. Натомість інші міські ради, наприклад, Запоріжжя, обмежились окремими інформаційними повідомленнями на сайті чи короткими згадками у вступі до річного звіту.
Тільки 12 міст зі 100 оприлюднили перелік отримувачів гуманітарної допомоги з кодами ЄДРПО на своєму вебсайті. Важливо, щоб містяни мали доступ до цих даних саме на офіційній сторінці органу місцевого самоврядування – це дозволяє впевнитись у їхній правдивості та актуальності. Такий підхід забезпечує прозорість процесу отримання, оформлення та розподілу гуманітарної допомоги, а також підвищує довіру з боку громадськості. Оптимальною практикою є приклад Чернівців, де актуальні переліки оприлюднені у відповідному розділі «Гуманітарна допомога» одразу з посиланнями на сторінки отримувачів у Системі реєстрації гуманітарної допомоги.
Цікавим цифровим рішенням є окремий вебсайт про гуманітарну допомогу Миколаєва. Це унікальний інструмент, де можна переглянути не лише річний звіт про отриману гуманітарку, а й статистику допомоги донорів, інформацію про перевірки використання допомоги, покрокове пояснення про шлях допомоги від формування запиту до використання, тощо. Приклад Миколаєва може слугувати взірцем проактивної відкритості у сфері роботи з гуманітарною допомогою.
Серед обласних центрів лише Запоріжжя, Миколаїв та Чернівці повністю дотрималися обох вимог щодо прозорості в роботі з гуманітарною допомогою. Одеса оприлюднила як звіт про отриману допомогу, так і критерії її розподілу, проте не надала повного переліку отримувачів. Дніпро, Кропивницький та Луцьк опублікували лише узагальнені звіти. Водночас у Вінниці та Хмельницькому належним чином оприлюднено лише перелік отримувачів допомоги. Натомість на вебсайтах міських рад Житомира, Києва, Івано-Франківська, Львова, Полтави, Рівного, Сум, Ужгорода, Харкова, Черкас і Чернігова аналітики не виявили належно оформленої інформації про гуманітарну допомогу.
«Відсутність публічної інформації про гуманітарну допомогу створює корупційні ризики та послаблює довіру до влади і її рішень. Міські ради, які не пріоритезують прозорість та системність у роботі з гуманітарною допомогою, мають нижчі шанси залучити інвесторів чи ефективно скоординувати надходження важливої у час війни допомоги», — зазначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.
Перевірка показала, що більшість муніципалітетів досі не забезпечили належну прозорість у сфері роботи з гуманітарною допомогою. Це створює передумови для недовіри, спекуляцій і, можливо, зловживань. В умовах війни, коли ми настільки залежимо від міжнародної підтримки, нехтувати прозорістю і відкритістю у цій сфері вкрай ризиковано. Місцева влада повинна використовувати всі можливі інструменти, щоб запобігати зловживанням і полегшувати координацію між донорами та отримувачами.
Нагадаємо, нещодавно «Прозорі міста» дослідили як мери міст звітують про свою роботу. Із сотні міських голів 70 опублікували звіт за 2024 рік, але лише 24 з них відповідали на запитання громадськості. 30 очільників проігнорували закон та не звітували. Решта опублікували текст або відеозапис без взаємодії з мешканцями.
Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах.
ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма повернулася до формування Рейтингу прозорості та презентувала результати оцінювання 100 найбільших міст України.
