За словами експерта, у будь-якому разі людина є винахідливішою.
Денис Попович розповів, чому використання бойових роботів є складнішими, ніж БпЛА / скриншот
Про перший досвід використання українськими військовими роботизованих наземних систем стало відомо з публікації Інституту вивчення війни. Зокрема йдеться про бойових роботів та безпілотні наземні системи. Про це розповів в ефірі “Українського Радіо” військовий оглядач Денис Попович.
“Це північ Харківської області. Джерелом, в тому числі, є й висновки Інституту дослідження війни про перший досвід використання українськими воїнами роботизованих наземних систем. Для того, щоб було зрозуміло, йдеться, грубо кажучи, про бойових роботів, безпілотні наземні системи. Це дуже перспективна історія”, – підкреслив експерт.
За його словами, до початку повномасштабної війни на різних виставках демонструвалося дуже багато таких наземних бойових роботів різних розробок, як державних підприємств, так і приватних компаній.
“Деякі з них були оснащені бойовими модулями, деякі призначалися для того, щоб транспортувати поранених. Цей напрямок розвивається і є перспективним. В якому сенсі? Коли ми кажемо, що поступається чисельністю нашому ворогу, бо РФ буде переважати нас чисто математично, в них більший мобілізаційний потенціал, то потрібно шукати асиметричні методи ведення бойових дій. На землі це, безумовно, можуть бути бойові роботи – безпілотні системи, які ми доправляємо для того, щоб вони воювали замість піхоти, виконували певні функції піхотинців. Й зараз про перший такий досвід мова і йде”, – зауважив Попович.
Також він пояснив, чому бойові роботи є складнішими, ніж безпілотні літальні апарати:
“БпЛА летить по заданому курсу, виконує закладені завдання і десь в якійсь точці він повинен знищитися та уразити обʼєкт, який закладений в його польотне завдання. Для наземних систем же відразу включається декілька чинників. По-перше, це місцевість, яка може бути різною. Там можуть бути вирви, перешкоди, фортифікації, мінування. Все це потрібно враховувати. На місцевості можуть краще перехопити сигнал, яким керуються ці роботи”.
Крім того, за словами експерта, ця машина може вступити у бойове зіткнення з піхотою, тому необхідно враховувати й питання того, що доведеться або ховатися від піхоти противника, або вступати у протидію.
“Людина ж в будь-якому разі буде хитріша і більш винахідлива, ніж бойові машини. Тож є дуже багато чинників, які потрібно враховувати, коли ми маємо справу з наземними системами. Якщо зараз це все робиться (роботизовані системи задіюються на полі бою – ред.), то певні технічні перешкоди, особливості вже були враховані і зараз це можна робити. Тому ця історія дуже перспективна і в майбутньому в разі удосконалення вона може багато в чому замінити людей”, – підкреслив Попович.
Також експерт погоджується з тією думкою, що наразі робот повністю не може замінити людину. За його словами, у будь-якому разі людина буде винахідливішою.
“Але певні функції робот може виконувати. Чи може він вийти на ділянку обстрілу для того, щоб завдати удару по окопу, траншеї? Може. Може він здійснювати мінування? Може й це зараз робиться. Може він виїхати в якусь точку і евакуювати людину, якщо вона, звісно, є в стані? Може”, – підсумував оглядач.
Читайте також:
Половина російських ударних БПЛА – приманки: в Міноборони Британії пояснили, яка їхня мета
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги
Армії РФ передали нову партію Су-57 та Су-34 (відео)
Бойові роботи в Україні – останні новини
Як писав УНІАН, бойові роботи THeMIS для України естонського виробництва будуть оснащені супутниковим зв’язком Starlink. Відомо, що загалом компанія Milrem Robotics передала українським силам понад десяток машин THeMIS.
Також у Міноборони показали, які роботи “служать” у ЗСУ. Серед кодифікованих цьогоріч безпілотних наземних комплексів є роботи для евакуації поранених з поля бою, виконання логістичних завдань, мінування та розмінування.
