Багато тварин мають відчуття кількості, яке допомагає їм виживати.
Одного папугу навчили правильно ідентифікувати арабські цифри від 1 до 8 / колаж УНІАН, фото ua.depositphotos.com, Pixabay.com
Тварини, звісно, не вміють рахувати так, як люди, однак деякі з них мають відчуття кількості. Про це пише Livescience.
“Багато видів, включно з комахами, молюсками, ящірками, птахами та різними ссавцями (як наземними, так і морськими), здатні розрізняти кількість предметів”, – розповів професор психології з Університету штату Джорджія Майкл Беран.
За його словами, ця здатність має еволюційну перевагу, допомагаючи тваринам знаходити більше їжі, тим самим сприяючи їхньому виживанню та передачі генів.
Наприклад, дослідження показали, що медоносні бджоли (Apis mellifera) рахують орієнтири на шляху до квітів з нектаром, а павуки-колопряди (Nephila clavipes) стежать за кількістю комах, які потрапили в їхню павутину.
Читайте також:
Дослідники відкрили три нові мінерали, які раніше не зустрічалися на Землі
Народження нового океану: вчені зафіксували незвичайне явище глибоко під землею
У Нідерландах вчені виявили незвичний табір римської армії: який він мав вигляд
А от тунгарові жаби (Physalaemus pustulosus) під час шлюбного ритуалу влаштовують “числові дуелі”: один самець видає короткий звук “чак”, а інший йому відповідає більшою кількістю “чаків”. І так триває довго – з кожним разом “чаків” стає дедалі більше. Левиці (Panthera leo) перед нападом рахують кількість риків суперників, щоб оцінити свої шанси в бою.
У 2024 році дослідники виявили, що ворони (Corvus corone) здатні вимовляти точну кількість крякань у відповідь на візуальні або слухові сигнали, що дозволяє їм рахувати вголос від одного до чотирьох.
“Числове чуття” у тварин
Однак, як зауважує Беран, навряд чи ці види рахують так, як ми це розуміємо в контексті людського вміння рахувати.
Натомість багато тварин використовують когнітивний інструмент, який науковці називають “системою приблизної кількості” (ANS), або “числовим чуттям”, пояснив професор нейронауки з Університету Тренто в Італії Джорджо Валлортігара. Він ґрунтується на “числових нейронах” – клітинах, які реагують на конкретні кількості.
“Цікаво, що ми знайшли ці нейрони навіть у щойно вилуплених курчат, що свідчить про вроджену здатність використовувати систему приблизної кількості”, – додав він.
Це “числове чуття” не працює, як рахунок на пальцях, – воно більше про швидке порівняння. Його ключові властивості — ефект відстані та ефект розміру. Ефект відстані – це ідея про те, що легше розрізнити числа, які знаходяться далі одне від одного. Наприклад, 8 і 4 легше розрізнити порівняно з 8 і 6. А ефект розміру – це ідея, що легше порівнювати менші числа, ніж більші, навіть якщо різниця між ними однакова. Наприклад, легше порівняти 2 і 4, ніж 12 і 14, пояснив Валлортігара.
Ця “система приблизної кількості” відповідає закону Вебера, який говорить про те, що тварини сприймають кількість не в абсолютних числах, а за відносним співвідношенням, пояснила дослідниця з Бостонського університету Ірен Пепперберг.
Пепперберг і Беран підкреслюють, що здатність оцінювати кількість за допомогою ANS істотно відрізняється від людського рахування, яке передбачає знання, що символ “4” завжди означає точно чотири речі – неважливо, чи це ключі, чи кульки. Справжнє рахування також включає засвоєння символів, їхнього значення і порядку. Людським дітям потрібно багато років навчання, щоб це зрозуміти, і, за словами Пепперберг, “лише дуже небагато нелюдських тварин” – таких як папуга Алекс і два шимпанзе, Шиба та Ай, – “наблизилися до справжнього рахування”.
Так, папуга Алекс умів правильно ідентифікувати арабські цифри від одного до восьми та навіть додавати дві групи об’єктів – наприклад, крекери або цукерки.
Отже, хоч багато тварин здатні “рахувати”, принаймні помічати зміни у кількості, більшість з них насправді не здатні виконувати арифметичні дії – додавання, віднімання, множення чи ділення.
Деякі тварини все ж можуть виконувати прості математичні дії
Формальна арифметика, яку діти вивчають у школі, – це відносно новий культурний винахід, каже Валлортігара. За його словами, в деяких традиційних суспільствах, як-от плем’я Хімба в Намібії, досі використовується лише ANS для оцінки кількості. З розвитком сільського господарства та тваринництва виникла потреба в точних розрахунках, що й стало поштовхом до появи математики.
Втім, дослідники створили хитромудрі експерименти, які показують, що деякі тварини можуть виконувати просту математику, зокрема додавання і віднімання, розповідає Беран.
Коли тварин навчали асоціювати певні кольори або символи з арифметичними діями, африканські сірі папуги, голуби, деякі примати, медоносні бджоли, скати і цихліди продемонстрували здатність до виконання базових дій із малими числами. У цих експериментах тварини навчались інтерпретувати візуальні сигнали (наприклад, синя точка означає “додати один”) і застосовувати це для вирішення простих задач.
“І, можливо, завдяки креативному дизайну експериментів, можна буде побачити й елементи множення або ділення, які, по суті, є різновидами додавання/віднімання”, – зазначив Беран.
Але якщо мова йде про операції з більшими числами (скажімо, 12 + 22) або складніші формули, як у випадку з алгеброю, “тоді здатність тварин до арифметики значно слабша”, підсумував він.
Інші цікаві факти про тварин
Раніше УНІАН розповідав про зникаючого птаха ківі з Нової Зеландії. Він унікальний через свої характеристики: не літає, має ніздрі на дзьобі, а також несе величезні яйця. Цих птахів у Новій Зеландії можна побачити рідко, адже ківі ведуть нічний спосіб життя. До того ж їх кількість скорочується. Проте екологи докладають зусиль для збереження цього виду.
Також ішлося про птаха, який здатен літати задом наперед. Колібрі здатні махати крилами від 20 до 80 разів на секунду й можуть досягати таких швидкостей, що можна порівняти з винищувачами. А ще у цих птахів крила надзвичайно жорсткі й майже прямо виступають від тіла. Також колібрі мають унікальні суглоби, які дозволяють їм обертати крила у формі вісімки. Це дає змогу їм підтримувати шалений ритм змахів і літати назад протягом тривалого часу.
