Вивчаючи зону навколо ЧАЕС вчені знайшли істоту, якій до смаку радіація.
Мікроскопічний гриб, що живе великими колоніями, допоможе людм колонізувати космос / колаж УНІАН, фото wikipedia.org, pxhere.com
Після катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році лунали припущення, що територія навколо станції перетвориться на мертву зону, де майже ніщо не виживе. Але природа здивувала: життя не лише збереглося, а й пристосувалося до високого рівня радіації. Розуміння того, як істоти виживають навколо ЧАЕС буде дуже корисним під час освоєння космосу, де рівень радіації теж досить високий.
Як пише earth.com, одним із найцікавіших прикладів виживання в зоні відчуженн стала пліснява (технічно це гриб) під назвою Cladosporium sphaerospermum. Цей організм відомий науці вже давно, але саме в Чорнобилі він привернув особливу увагу. З’ясувалося, що він не просто витримує високу радіацію, але активно розростається саме у найбільш забруднених радіонуклідами частинах зони і… здається, харчується радіацією!
Ця особливість плісняви зацікавила дослідників, які шукають способи захистити космонавтів від космічної радіації. Щоб захистити екіпаж, ракети мають спеціальні екрани, але кожен зайвий кілограм, відправлений у космос, коштує дуже дорого. Тож для справжньої колонізації інших планет потрібне якесь принципово інше рішення, аніж відправляти протирадіаційні щити із Землі.
Ось тут вчених і зацікавила здатність плісняви Cladosporium sphaerospermum процвітати в умовах сильного опромінення.
Експеримент на МКС
Щоб перевірити ідею в реальних умовах, дослідники відправили цей гриб на Міжнародну космічну станцію (МКС) у спеціальному автономному модулі CubeLab. Хоча МКС і захищена частиною магнітного поля Землі, рівень радіації там значно вищий, ніж на поверхні планети.
У герметичній чашці Петрі одну половину заповнили поживним розчином із грибом, а другу – чистим поживним розчином без плісняви. Під кожною половиною розмістили датчики радіації. І датчики зафіксували, що під грибом рівень радіації був трошечки нижчим, ніж під другою половиною чашки, де плісняви не було. І чим товстішим ставав шар плісняви, тим помітнішу різницю у рівнях радіації фіксували датчики.
Автори дослідження (опубліковане у Frontiers in Microbiology у 2022 році) говорять обережно: це лише доказ концепції. Експеримент невеликий, багато факторів важко відокремити. Але результати обнадійливі. Разом з тим дослідники припускають, що такий гриб міг би стати основою для живого протирадіаційного щита для космічних ракет чи колоній на інших планетах.
Інші новини науки
Як писав УНІАН, комп’ютерне моделювання астрофізиків з Каліфорнійського університету показало, що гравітаційний вплив Марса може суттєво впливати на кліматичні цикли Землі. Дослідники виявили, що саме Марс у значній мірі є відповідальним за те, що раз на 100 000 років Земля занурюється у льодовиковий період.
