За інформацією: Суспільне Чернівці.
Майстер Василь Столяр. Фото: Суспільне Чернівці
Буковинці Лідія та Василь Столяри з Вашковецької громади понад 15 років роблять маски на Маланку. Чоловік ліпить їх з глини та гіпсу, а дружина Лідія розмальовує. За цей час виготовили понад тисячу масок по Україні та за кордон, деякі з них серед декорацій фільму "Памфір".
Попри те, що через війну святкову переберію скасували, подружжя продовжує виготовляти маски на замовлення – їх передають українській діаспорі за кордон, аби розповідати про буковинську традицію. Суспільне Чернівці розповідає, як Столяри виготовляють маланкувальні маски.
Першу маску зробив у 6 класі
Василь Столяр вперше спробував виготовити маску у шостому класі. Цьому ремеслу його навчив місцевий майстер. До нього тоді ще школяр щороку приходив за масками для традиційної переберії.
"Я був любителем переодягатися, а старенький вуйко був майстром. Він каже: "Хлопці, ще трохи і я буду вмирати. Дивіться й вчіться це робити". Ми відповідали: "Що ви будете вмирати! А хто нам маски виготовлятиме?". "Ну-ну, хлопці. Ще трохи, та й все. Береш маску й накладаєш кусочки матерії", – пригадує Василь.
Тоді Василь пробував робити маски для себе з клею та матерії. Ці маски вдалися, але не збереглися – за словами чоловіка, його батько виставив їх на город відлякувати птахів. Коли старий майстер помер, у місті не було, де взяти маски, тому Василь запропонував виготовляти їх самостійно – за перший рік зробили на продаж 25 масок.
"Я купив клею, як має бути. Зробив форму й наліпив на неї маску. Вони "пішли" до колег та друзів. Потім вдалося робити й до 300 масок. Торгували у Вашківцях на ринку, але через війну вже не до цього. Просто люблю їх виготовляти й досі це робимо", – каже чоловік.
Фото: Суспільне Чернівці
Маски передавали у Ріо-де-Жанейро
Свої маски подружжя продає також за кордон – понад сто виробів передавали діаспорі у Франції, Канаді та Бразилії, щоб показувати буковинські традиції. Ще понад тисячу відправили замовникам з інших областей. Зараз на замовлення виготовляють десяток масок для вертепу на Львівщині.
"Ми цим займаємося всією родиною. Я все виготовляю, а дружина розмальовує. Як кажуть в народі, "мальовидло" мені не йде. За потреби допомагають ліпити маски діти. Наші маски брали на "Памфір" – неодноразово дивилися цей фільм, наші маски висять на стіні майстерні".
Маски подружжя починає виготовляти наприкінці листопада й завершує роботу до Нового року. Для виготовлення основи маски Василь використовує форму з глини. На неї потім накладає декілька шарів гіпсового бинта – кожен з них має сохнути добу. Загалом на виготовлення однієї маски потрібен тиждень. Потім чоловік вирізає обличчя потрібного персонажа – це може бути чорт, баба, дівчина чи так званий "циган".
"Це все приходить у процесі. Коли беру форму, то вже маю уявлення, яку маску робитиму. Це і традиція, і процес. Треба бути дуже спокійним, бо як щось не виходить – ти знервувався і все. Ти маєш бути спокійнішим", – розповідає маланкар.
Василь Столяр показує форму маски. Фото: Суспільне Чернівці
Василь вирізає обличчя маски. Фото: Суспільне Чернівці
Лакована маска – ніби оживає
Коли персонаж вирізаний, Лідія починає розмальовувати маску. Каже, малювати на папері їй не вдається, але розфарбовувати маски навчилася добре. На початку пробувала фарбувати їх аквареллю – так на одну маску потрібно було до трьох упаковок фарби, емалева фарба не підійшла через різкий запах, тому наразі розмальовують вироби акриловими фарбами. Для кожного шару фарби має окремий пензлик.
"Коли був Covid-19, то ми на масках малювали захисні маски. Я теж собі малювала. Ходили тоді дезінфікували хати. Задум був такий. Коли маска повністю висихає, ми її покриваємо лаком. Вона тоді ніби оживає – стає яскравішою й має зовсім інакший вигляд", – каже Лідія.
Лідія Столяр розмальовує маску. Фото: Суспільне Чернівці
У Вашковецькій громаді Маланку святкували щороку – навіть під час карантину. Втім через війну усі масштабні святкування скасували.
