В умовах масштабної війни фахівці науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС України виконують критично важливий обсяг робіт. Головне завдання — не просто ідентифікувати невпізнані тіла, повернуті у межах репатріації, а сформувати беззаперечну доказову базу воєнних злочинів. Результати цих експертиз стануть основою для звинувачень країни-агресора у міжнародних судах, пише “Черкаський край”
Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (НДЕКЦ) МВС України — державна спеціалізована установа судової експертизи — є невід’ємною частиною цієї структури. Всі її фахівці мають свідоцтва експертно-кваліфікаційної комісії МВС та працюють відповідно до чинного законодавства.
Еволюція біологічних досліджень
Історія підрозділу біологічних досліджень та обліку Черкаського НДЕКЦ розпочалася 13 років тому.
— Спочатку це була ще посада судового експерта-біолога, — розповів директор Центру Василь Аксьонов. — І перший допуск, який ми мали, стосувався імунології. Проводили, зокрема дослідження крові на визначення групи, статі, приналежності людині або тварині. Далі створили сектор біологічних досліджень. Тоді ми почали опановувати інші напрями, перший із яких — дослідження волосся, що було взагалі новітнім в Україні. За спеціалізацією щодо рослин ми стали першими в державі, отримавши її перед війною, у 2021 році. Вона стосується не лише, наприклад, тютюнових виробів, а й зернових, кави, шкідливих рослин. Завдяки отриманню цієї спеціалізації ми почали стрімко розвиватися, створили єдину в Україні колекцію тютюнових виробів. Для цього звернулися до виробників, і вони надали нам зразки своєї продукції разом із сертифікатами. Тож можемо проводити як морфологічні порівняння, так і хімічні випробування тютюнових виробів, які виготовляють в Україні або завозять до нас.
На сьогодні вже п’ять підрозділів в Україні, окрім черкаського, мають специфікації щодо рослин і виконують такі дослідження. Цей напрям стає дедалі актуальнішим і після війни розвиватиметься у сфері екології та контролю імпорту.
Розвиток ДНК-лабораторії
Справжній технологічний прорив відбувся під час повномасштабного вторгнення, коли виникла гостра потреба в масовій генетичній ідентифікації.
— Стосовно ДНК, — зазначив Василь Аксьонов, — то перший апарат ми отримали від Міністерства внутрішніх справ наприкінці 2022 року. Це був комплекс «Рапід». На той момент він допомагав за букальним епітелієм визначати ДНК-профіль у родичів, котрі подавали заяву про зниклих або загиблих рідних у зоні бойових дій. За допомогою цього приладу ми виділяли генетичний профіль і направляли в загальну базу, де інформація порівнювалася з даними тіл, котрі доставлялися в порядку репатріації. Крім того, цим обладнанням ми вже могли встановлювати батьківство.
У зв’язку зі збільшенням обсягів робіт зріс і колектив підрозділу: в 2022 році тут працювали 6 осіб, зараз на цих посадах — 12. Наприкінці 2023 року Центр отримав ще один апарат для нарощування потужностей. Наступним етапом стало створення лабораторії прямої ампліфікації, що давала можливість працювати швидше та з більшими об’ємами. А вже у 2026 році на базі Черкаського НДЕКЦ відкрилася повнопрофільна лабораторія ДНК. Вона спроможна виконувати весь спектр молекулярно-генетичних досліджень: криміналістичні, з репатріації загиблих, а також за цивільними справами.
Кількість експертиз після відкриття нового підрозділу збільшилася вдвічі. Якщо раніше фахівці працювали винятково з букальним епітелієм (мазками з ротової порожнини), то тепер досліджують кров, слину, м’які тканини, а також найскладніші об’єкти — кістки та зуби. Тож зразки не потрібно відправляти до Києва: нині весь цикл ідентифікації замкнено в Черкасах.
Сучасні високі технології
Сучасна ДНК-лабораторія — це унікальний високоточний комплекс. Завдяки новітньому обладнанню, наданому МВС України, точність збігу при порівнянні ДНК становить 99,999%.
Проте робота техніки неможлива без створення специфічної інфраструктури, фінансування якої забезпечили черкаські міська та обласна ради через субвенції. Приміщення потребує особливого мікроклімату. Спеціальна рекупераційна система очищення повітря та кондиціонування гарантує, що всередину не потрапить жодна стороння біологічна, хімічна чи пилова частка. Взимку система автоматично підігріває холодне повітря з вулиці. Таких комплексів у області раніше взагалі не монтували.
Окремі кошти спрямовані на холодильне обладнання для збереження біоматеріалів (фрагментів кісток), які залишаються в Центрі до завершення дослідження. Наразі триває робота над забезпеченням установи потужними інверторами — додатковими блоками живлення, які у разі раптового вимкнення електрики допоможуть тримати високовартісне устаткування в робочому стані протягом 3,5-4 годин.
Стерильність тут абсолютна. Стороннім вхід у робочу зону суворо заборонений.
— Навіть я після того, як ми перерізали умовну стрічку, туди вже не заходжу, — зізнався Василь Аксьонов. — Тому що це все — ДНК-профіль. Будь-яка людина, яка туди ввійде, залишає свій слід. Нам довелося ізолювати приміщення так, щоб, крім фахівців, які там працюють (вони здали свої профілі для виключення з аналізу), ніхто не заходив, аби уникнути накладення генетичного матеріалу. Перед роботою все кварцуємо, одягаємо спеціальні захисні костюми.
Внутрішній експертний маршрут
Керівниця відділу біологічних досліджень та обліку Катерина Мосіюк (вона очолює цей напрям, а в колективі працює з 2013 року) провела умовну екскурсію безпечною частиною підрозділу.
Усе починається з оглядової кімнати. Сюди надходять речові докази у кримінальних провадженнях: речі підозрюваних, потерпілих, знаряддя вбивства. Експерти відкривають їх на спеціальному столі, детально фотографують та досліджують буквально кожен міліметр із лицьового та зворотного боків. Цей процес надзвичайно кропіткий. Оскільки матеріали часто прибувають вологими, у стані гниття, в кімнаті встановлено потужну витяжну шафу, що рятує від запахів і дає змогу фахівцям дихати.
Наступний етап — робота з матеріалом. Якщо це — кістка, її затискають і відпилюють фрагмент анатомічною пилкою або за допомогою бормашини роблять порошок. Після деконтамінації та сушіння фрагмент кістки вміщують у спеціальний прилад, де в металевій гільзі за допомогою кульки вона розмелюється на пил.
Далі запускається автоматизований процес виділення ДНК за допомогою магнітних частинок. Це допомагає максимально очистити матеріал від бактеріальної флори та гнилісних залишків, які пригнічують подальший аналіз. Спеціальний апарат визначає кількість ДНК, ступінь її деградації та наявність інгібіторів. Після нормалізації матеріал ставлять у прилади, які збільшують генетичний код у мільйони разів. Саме тому експерти працюють у бахілах, халатах і масках — одна випадкова клітинка ззовні, збільшена в мільйони разів, здатна зіпсувати весь результат.
Паралельно в Центрі працює зручний експрес-прилад, котрий отримали наприкінці 2022 року. Для нього використовуються картриджі, куди вміщують зразок букального епітелію. Всього за 90 хвилин система видає готовий ДНК-профіль, що має вигляд специфічного графіка з індивідуальними довжинами фрагментів. Двох людей із однаковою картиною не існує, винятком є лише однояйцеві близнюки. Цей прилад — мобільний, його можна використовувати навіть у польових умовах, зажививши від генератора. Такі системи використовували експерти на місці трагедії після обстрілу в Умані.
Усі виділені ДНК висушують у вакуумному концентраторі та консервують для тривалого зберігання. Це необхідно для максимальної точності. За правилами, ідентифікація вважається підтвердженою лише тоді, коли збіг зафіксований за двома прямими родичами (батько, мати, діти) або дослідження проведене двома різними генетичними методами. Збережений матеріал дає можливість за потреби виконати аналіз другим методом без повторного відбору зразків.
Призначення судових експертиз
Для розшуку військовослужбовців ЗСУ, Нацгвардії, інших формувань та цивільних осіб, які зникли безвісти, потрапили в полон або загинули внаслідок збройної агресії росії, їхні близькі родичі мають звернутися до територіального підрозділу Головного управління Нацполіції. Там реєструють заяву та на підставі постанови слідчого безкоштовно відбирають зразки букального епітелію.
В лабораторію громадянам їхати не потрібно — все оформлюється через слідчого. Проте фахівців НДЕКЦ активно залучають як спеціалістів: вони виїжджають на заходи Координаційного центру з питань поводження з військовополоненими, консультують людей, допомагають відбирати біоматеріали.
Окрім кримінальних воєнних проваджень, Центр виконує експертизи за ухвалами судів, замовленнями фізичних чи юридичних осіб, зокрема СБУ та ДБР.
Дактилоскопія як альтернатива
Війна змушує діяти гнучко. Інколи генетичний матеріал репатрійованого тіла дуже деградований або у базі відсутні ДНК-профілі родичів. У таких випадках рятує криміналістичний досвід. Черкаські експерти мають уже понад кілька десятків успішних випадків ідентифікації тіл завдяки дактилоскопії.
— Було навіть так, що ми виділяли ДНК-профіль, поміщали в базу, і вона нічого не видавала, — поділився досвідом Василь Аксьонов. — А залишався клаптик шкіри, ми проводили дактилоскопіювання й за відповідною базою встановлювали особу.
Експерти знімають відбитки з уцілілих частин шкіряного покриву пальців репатрійованих осіб. Далі інформація порівнюється з даними міграційної служби (адже під час оформлення паспортів громадяни залишають відбитки двох пальців) і дактилоскопічної бази ДНДЕКЦ МВС. Цей позитивний досвід черкащан підтвердив необхідність обов’язкового дактилоскопіювання та відбору біоматеріалів у бійців системи МВС ще на етапі обліку в частинах. Наразі цю практику переймають і ЗСУ.
Психологічний бар’єр професії
Робота експертів вимагає найвищої кваліфікації. За словами керівниці відділу Катерини Мосіюк, усі працівники мають базову вищу біологічну освіту. Втім, допуску до досліджень передує жорстка підготовка: теоретичне навчання, стажування на базі обладнання, з яким працюватимуть, фінальні іспити перед експертно-кваліфікаційною комісією МВС України. Навіть коли черкаська лабораторія ще чекала на техніку, її фахівці вже були повністю навчені в столиці.
Найважчий аспект роботи — психологічний. Мати справу щодня з репатрійованими тілами та горем людей здатні не всі.
— Складно працювати, деякі люди навіть не витримують, — розповіла Катерина Василівна. — Коли приходять працевлаштовуватися, ти їм розповідаєш, із чим матимуть справу в подальшому, подекуди відмовляються. Але більшість із нас працюють упродовж тривалого часу. Роботу потрібно виконувати, треба навчитися відокремлювати професійні обов’язки від болю серця. Ти прийшов і робиш справу з холодним розумом. Ми займалися відбором зразків у родичів зниклих безвісти ще з 2014 року, з часів АТО.
— І ці експертизи не будуть припинені, поки не буде впізнана остання людина — жертва цієї немилосердної війни, — додала заступниця очільниці відділу Ольга Карасьова.
Неминучість розплати
Нині мета Міністерства внутрішніх справ — забезпечити кожну експертну установу країни власною загальнопрофільною ДНК-лабораторією. Черкаський центр уже досяг цього рівня, ба більше — вийшов на міжнародні стандарти. Установа має атестати про акредитацію європейського рівня. Наступний крок — офіційна міжнародна акредитація нової ДНК-лабораторії.
— Результати ДНК-експертиз уже долучаються до матеріалів кримінальних проваджень, які розглядатимуться в Європейському Союзі стосовно дій агресора, — наголосив директор Центру Василь Аксьонов. — Це й матеріали про загиблих, і про неправомірне ведення війни з боку росії. Завдяки тому, що у нас є атестат про акредитацію, наші висновки визнаються на рівні європейських.
Дослідження Черкаського НДЕКЦ охоплюють не лише ідентифікацію наших захисників. Доказова база збирається комплексно: руйнування від прильотів ракет і БпЛА, екологічні злочини, забруднення територій — усе це ретельно документується. Тому що безчинства агресора проти України не можуть залишитися безкарними. Численні експертизи та висновки, зроблені у черкаській лабораторії, — неспростовні юридичні докази, які неминуче ляжуть на столи суддів Міжнародного кримінального суду. Ворог повинен відповісти за кожне скоєне злодіяння
