
Фото: офіційний курс долара та євро знизився (колаж РБК-Україна) Додати як бажане джерело в Google
Національний банк України оновив курс валют на 23 листопада. Регулятор встановив нижчі офіційні курси долара та євро порівняно з попереднім банківським днем.
Як змінилися курси валют та які чинники впливатимуть на ситуацію на валютному ринку найближчим часом, – читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Курс валют НБУ
На понеділок, 23 листопада, НБУ встановив офіційний курс долара на рівні 44,92 гривні. Порівняно з п’ятницею, 20 листопада, американська валюта подешевшала на 13 копійок – тоді її офіційний курс становив 45,05 гривні.
Євро також продемонстрував зниження. На 23 листопада регулятор встановив його курс на рівні 49,27 гривні, що на 26 копійок менше порівняно з попереднім банківським днем. У п’ятницю європейська валюта коштувала 49,53 гривні.

Фото: курс валют НБУ на 23 листопада (інфографіка РБК-Україна)
Читайте також: Валюта дешевшає: скільки коштують долар і євро в банках та обмінниках 20 листопада
Інфляція та подорожчання пального: які ризики впливають на валютний ринок
Як розповів у коментарі для РБК-Україна директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності ”Глобус Банку” Тарас Лєсовий, на ситуацію на валютному ринку впливають одразу кілька економічних чинників. Серед них – прискорення інфляції та зростання вартості пального, які можуть посилювати ціновий тиск на економіку.
За словами експерта, у жовтні річна інфляція в Україні досягла 11%, а за перші десять місяців року ціни зросли на 10,3%. Такі показники впливають не лише на купівельну спроможність населення, а й на очікування щодо майбутньої вартості товарів, послуг та іноземної валюти.
Додатковим чинником цінового тиску може стати пальне. Його вартість закладена у витрати багатьох виробників і постачальників, тому подорожчання здатне позначитися на собівартості продукції. Зокрема, у жовтні пальне та мастила зросли в ціні на 5,3%.
Окрім інфляції та вартості пального, на валютний ринок впливають ще кілька обставин. Серед них – постійні атаки на енергетичну, промислову, транспортну й соціальну інфраструктуру, збільшення потреб імпортерів в іноземній валюті, а також нерівномірне співвідношення попиту та пропозиції на міжбанківському ринку.
Тарас Лєсовий зазначає, що перелік основних ризиків для валютного ринку залишається практично незмінним. Залежно від обставин на перший план можуть виходити інфляційні процеси, проблеми в енергетичному секторі або потреба в додаткових імпортних закупівлях. Водночас загальна конфігурація валютного ринку залишається достатньо зрозумілою.
Читайте також: Гривня під тиском імпорту та потреб бюджету: що буде з курсом долара до кінця року
