Дрони над головою, міни під ногами, бої на островах. Репортаж з Херсона та прибережних селищ, які щодня обстрілює РФ

За інформацією: Суспільне Херсон.

Пожежа в Херсоні після вечірнього удару російської артилерії по обʼєкту енергетичної інфраструктури міста, 30 січня 2025 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

"Мавік рф фіксується у районі вул. Перекопська", "Ворожий FPV на Антонівку", "Російський FPV в районі Фрегату зараз", "Вулиця Чорноморська — є скиди вибухівки" — херсонські телеграм-канали щодня переповнені десятками подібних повідомлень. І саме місто, і прибережні населені пункти росіяни обстрілюють артилерією, КАБами, а також уже понад пів року атакують регіон дронами. В Херсонській ОВА говорять, тільки за січень зафіксували понад 2,5 тисячі ударів (загинуло 14 людей). Близько 80% дронів збили або подавили засобами РЕБ.

Окрім обстрілів росіяни намагаються закріпитися на островах та у плавнях Дніпра, що тягнуться на десятки кілометрів. Там тривають бої. Острівна територія залишається сірою зоною, яку повністю не контролює ніхто.

Суспільне провело кілька днів на позиціях українських військових на Херсонщині, які розповіли нам, як в цій частині області виглядає лінія фронту. Також ми поспілкувалися з мешканцями прибережних сіл про те, як влаштоване їхнє життя під постійними обстрілами.

Місце пам’яті загиблих на війні мешканців Херсонщини на площі Свободи у Херсоні, 26 січня 2025 року. Поряд — будівля Херсонської обласної адміністрації (нині — військової), яка через російські обстріли вже зазнала значних пошкоджень. Суспільне Новини/Іван Антипенко

Діти гуляють в Шуменському районі Херсона біля бетонного укриття, 28 січня 2025 року. Бетонні укриття на херсонських зупинках стали одночасно артоб’єктами й прихистком для безхатченків. Суспільне Новини/Іван Антипенко

"Може тренуються, може знущаються просто"

"Один застряг, ось його дістали. Один пройшов навиліт і ще дрібними посікло ноги", — староста Антонівки Сергій Іващенко показує металевий уламок, лежачи на лікарняному ліжку. Наприкінці січня, обстежуючи свій округ після нічного обстрілу, він потрапив під атаку російського дрона. Каже, це вже його третій "день народження".

"Був туман, потім він розсіявся і вони масово полетіли по наших школах. Я почув, що летить близько і знижується. Встиг упасти на землю. Це мене врятувало", — згадує Сергій.

Староста Антонівки Сергій Іващенко в лікарні у Херсоні, 28 січня 2025 року. Чоловік отримав поранення наприкінці січня від уламків російського дрона, коли приїхав у селище зранку після нічного обстрілу. Суспільне Новини/Іван Антипенко

В Антонівці були бої з перших днів повномасштабного вторгнення. Тоді на її околицях біля Антонівського мосту Сили оборони відбивали атаки армії РФ. Далі селище потрапило під російську окупацію. А у листопаді 2022-го, під час відступу з Херсона, росіяни підірвали міст. Після — почали обстрілювати Антонівку з лівого берега. Саме тут зараз фіксують чи не найбільше й атак дронами.

"Вони сидять десь в Олешках, ховаються серед людей, по цивільному. Там злітають, перетинають Дніпро і палять людям хати. Їде дівчина не велосипеді — скинули, по маршрутці — скинули, стоять бабусі в центрі — теж скинули. Ми якось везли дрова людям — теж прилетіло. А вони потім у себе написали, що знищили конвой ЗСУ. Може тренуються, може знущаються просто — я не знаю", — розповідає староста.

Староста Антонівки показує металевий уламок, Херсон, 28 січня 2025 року. Лікарі дістали його з ноги Сергія Іващенка, інший уламок дрона пройшов навиліт. Коли почув над собою дрон встиг впасти на землю і цим, каже, врятував життя. Суспільне Новини/Іван Антипенко

В Антонівський округ вже кілька місяців не пускають громадський транспорт, пожежників і "швидкі". Лише волонтери привозять гуманітарну допомогу цивільним, що все ще там лишаються. До війни тут жило 13 тисяч людей. Зараз — близько тисячі.

"Вони наражають дітей на небезпеку і шукають відмовки, чому не виїжджають. Хоча в тому ж Херсоні, поряд, можна знайти житло, де буде світло, вода, тепло. Ми передбачали цю ситуацію, дивлячись як знищують Берислав та села над Дніпром, просили людей виїжджати. Я готовий кожному допомогти з евакуацією, але вони дочекалися дронів і тільки тоді це когось зрушило", — говорить Сергій Іващенко.

З цього будинку старості селища Сергію Іващенку вдалось вивезти з-під обстрілів місцеву жінку з Антонівки Фото з особистого архіву старости селища Антонівка Сергія Іващенка, надані ним Суспільному

Зруйновані будівлі через постійні обстріли Антонівки росіянами з тимчасово окупованого лівого берега Херсонщини Фото з особистого архіву старости селища Антонівка Сергія Іващенка, надані ним Суспільному

У селище Антонівка, яке неподалік Херсона, нині через обстріли не ходить громадський транспорт, не їздять швидкі та рятувальники Фото з особистого архіву старости селища Антонівка Сергія Іващенка, надані ним Суспільному

Поряд із ним лікується Олена Семеніхіна — староста сусіднього села Садове. У листопаді минулого року вона наступила на протипіхотну міну-пелюстку, яку росіяни скинули з безпілотника в центрі села. Жінці ампутували частину стопи.

"Подзвонили комунальники й сказали, що потрібна допомога, бо вони попали під дрон. Скидом пошкодило генератор і хлопці пішли ремонтувати, — розповідає Олена подробиці поранення. — Я прийшла з односельчанами, бачу: один чоловік лежить сильно травмований, ми його перев’язали. В цей час прилетів ще один дрон, скинув "запальничку", і будинок почав горіти. Викликаємо поліцію — вони кажуть, що не можуть приїхати, бо дрони чатують. Ми йдемо на сусідню вулицю за візком, щоб перемістити пораненого і там я потрапляю на цю міну. В одну сторону йшла — переступила, не побачила, а в іншу вже не оминула. Чотири штуки на дорозі лежало".

Староста села Садове на Херсонщині Олена Семеніхіна в лікарні у Херсоні, 28 січня 2025 року. У листопаді минулого року вона наступила на протипіхотну міну-пелюстку, яку росіяни скинули з безпілотника в центрі села. Жінці ампутували частину стопи. Суспільне Новини/Іван Антипенко

У Садовому залишається менше сотні мешканців. В цьому селі, як і в Антонівці, пошкоджені або знищені майже всі приватні будинки. Немає комунікацій і зв’язку. "Але пункт незламності все одно працює. Охоронець приходить щодня, заправляє генератор. Це єдине місце в селі, де можна зарядити ліхтарики, людям зроблять каву, чай. Недавно був обстріл "Градами", кусок труби від нього так і лежить у коридорі", — говорить Олена.

Новини України