Портрети Сесіль Колер та Жака Парі на огорожі Національної асамблеї Франції в Парижі, 11 березня 2026 року. Getty Images/AFP/Martin Lelièvre
Затримані у 2022 році французькі громадяни Сесіль Колер та Жак Парі отримали дозвіл на виїзд з Ірану та прямують до Франції після понад трьох років примусового утримання на його території. Посередником у звільненні став Оман.
Про це у соцмережі X написав президент Франції Емманюель Макрон 7 квітня.
"Сесіль Колер та Жак Парі на волі та прямують до Франції після трьох з половиною років полону в Ірані", — написав французький президент.
Макрон назвав звільнення Колер та Парі "полегшенням для всіх і, звичайно, для їхніх сімей". Він подякував владі Оману за посередництво, а також державним службам та громадянам, які, за його словами, невпинно працювали заради повернення затриманих.
16 березня Макрон закликав президента Ірану Масуда Пезешкіана дозволити Сесіль Колер та Жаку Парі якнайшвидше повернутися до Франції.
Сесіль Колер — 41-річна французька вчителька, Жак Парі — її 72-річний партнер, вчитель на пенсії. Іранська влада затримала їх під час туристичної поїздки у травні 2022 року за звинуваченням у шпигунстві. У жовтні 2025 року іранський суд засудив Колер до 20 років ув'язнення, Парі — до 17 років. У листопаді 2025 року обох звільнили з тегеранської в'язниці та перевели на територію посольства Франції в Тегерані, проте Іран не дозволяв їм виїхати з країни.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
