За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Розстріл військового Олександра Мацієвського після слів "Слава Україні", введення військової адміністрації у Чернігові, відкриття автомобільного мосту через Десну, ракетний удар по драматичному театру, вбивство родини киян біля Мени та у найстаршої матері України відібрали доньку. Такими були головні події року, що минає, на Чернігівщині. Детальніше про них читайте далі у підсумковому матеріалі Суспільного.
Розстріл військового Олександра Мацієвського після слів "Слава Україні"
6 березня в мережі Інтернет з’явилося відео, де росіяни розстріляли українського військовополоненого після його слів "Слава Україні". Президент Зеленський засудив цей вчинок, підкресливши, що "Росія вбиває людей тільки за те, що вони українці, за одне слово про Україну".
Як виявилось, розстріляним полоненим був солдат з Ніжина Олександр Мацієвський. Він служив у 163-му батальйоні 119-ї бригади тероборони.
Чоловіку було 42 роки. До повномасштабного вторгнення працював електромонтером в Києві, з початком російського вторгнення пішов служити добровольцем. Він брав участь у захисті Чернігівщини та в боях на сході України поблизу Соледара у грудні 2022 року, де його і розстріляли.
Тіло Олександра Мацієвського повернули в результаті обміну. Його поховали в Ніжині 14 лютого 2023 року. У довідці про причину смерті зазначили, що на тілі військового були вогнепальні поранення в грудях, животі та голові.
12 березня 2023 року президент Володимир Зеленський присвоїв Мацієвському звання "Герой України"(посмертно), а також вручив орден "Золота Зірка" матері Олександра Парасці Демчук.
У Чернігові на честь героя ухвалили рішення перейменувати вулицю Попудренка. Таке ж рішення ухвалили і ніжинські депутати, назвавши його іменем вулицю 3-й мікрорайон.
У світі також увіковічили пам’ять про Мацієвського. Так у Берліні, біля Музею Стіни (Museum Haus am Checkpoint Charlie) на Фрідріхштрассе 43-45, зʼявися стінопис, що зображує військового, якого вбили росіяни. Біля зображення розмістили інформацію про Олександра Мацієвського п'ятьма мовами і QR-код із посилання на англомовну сторінку у Вікіпедії. У Рівному на території обласного управління патрульної поліції створили мурал на честь військового ЗСУ з цитатою Степана Бандери.
У столиці Грузії Тбілісі відкрили бронзовий пам’ятник. На Закарпатті різьбяр Микола Глеба з Кушниці Хустського району створив дерев’яну скульптуру військового.
У Києві 6 грудня в День Збройних сил України відкрили воскову скульптуру. Її розташували на території Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця". А в Ніжині 25 листопада відкрили меморіал на честь загиблих захисників України у центрі якого — пам’ятник Олександру. Скульптура Героя України має висоту майже два з половиною метри.
Утворення військової адміністрації у Чернігові
1 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд відсторонив міського голову Чернігова Владислава Атрошенка від посади на один рік. Це рішення стало наслідком справи, яку у вересні 2022 року порушило НАЗК. Тоді на Атрошенка склали адмінпротокол за те, що 2 липня 2022 року під час робочої поїздки до швейцарського Лугано (чернігівському міському голові тоді не дозволили перетнути кордон – ред.), Владислав Атрошенко дав вказівку своєму водієві перевезти машину Tesla Model X, яка належить його дружині, за кордон. Такі дії міського голови, йдеться в ухвалі, становили приватний інтерес, про який він мав би повідомити НАЗК.
Атрошенко заявляв про політичну вмотивованість справи, а ще раніше говорив, що в Чернігові центральна влада збирається ввести військову адміністрацію. На судовий розгляд до Львова приїжджали міські голови Києва Віталій Кличко, Львова Андрій Садовий та Житомира Сергій Сухомлин. До Львова тоді вирушила третина депутатів Чернігівської міськради та практично все керівництво міста.
Наступного дня після відсторонення, 2 лютого 2023 року, Владислав Атрошенко опублікував у своєму Telegram-каналі відеозвернення до чернігівців, де повідомив, що в.о. міського голови буде секретар міської ради Олександр Ломако.
За день до рішення суду у справі Владислава Атрошенка, начальник ОВА В’ячеслав Чаус говорив в інтерв’ю Суспільному, що підстав вводити військову адміністрацію немає. Утім вже 7 лютого Президент Володимир Зеленський вводить військову адміністрацію у Чернігові саме за поданням Чауса, а 17 лютого призначає на посаду її очільника Дмитра Брижинського. Під час блокади Чернігова російськими військами він керував обороною міста.
Брижинський після призначення на посаду сказав, що займатиметься питаннями оборони і цивільного захисту. Саме він 3 квітня під час візиту на Чернігівщину Президента Володимира Зеленського прийняв від нього відзнаку "Місто – Герой України — Чернігів". Згодом її передали в історичний музей імені Василя Тарновського.
Також він через суд домігся звільнення Владислава Атрошенка з посади міського голови.
20 квітня 2023 року Брижинський направив скаргу до Мін’юсту та подав до суду на Чернігівську міськраду, в.о. міського голови Чернігова Олександра Ломака та відстороненого керівника міста Владислава Атрошенка через те, що Атрошенко досі вважається керівником міськради. 6 червня 2023 року Чернігівський окружний адміністративний суд задовольнив позов Брижинського, та зобов'язав Ломака все ж таки звільнити Атрошенка з посади.
Згодом начальник МВА набув і нових повноважень. Згідно зі змінами до регламенту Чернігівської міськради, прийнятими на сесії 31 липня, Брижинський братиме безпосередню участь у прийнятті рішень щодо бюджетних та земельних питань, управління закладами освіти та охорони здоров’я.
30 жовтня штат Чернігівської міської військової адміністрації розширили і призначили на посади трьох людей. З'явився перший заступник — Віктор Бистров, він відповідає за напрямки співпраці з міською радою, за бюджетні питання. Також з'явився новий радник з питань безпеки — Анатолій Хольченков, та начальник відділу цивільного захисту та оборонної роботи — Дмитро Усенко.
Тривало протягом цього року протистояння Олександра Ломака і Дмитра Брижинського. Перший неодноразово заявляв, що діяльність МВА в Чернігові не потрібна, другий звинувачував міськраду в бездіяльності щодо облаштування бомбосховищ та говорив, що в міськраді створена суто комерційна структура, яка працює тільки тоді, коли бачить особисту вигоду.
24 жовтня Ломако під час наради сказав, що планує позиватися до суду на Дмитра Брижинського щодо його заяв стосовно ракетного удару по центру Чернігова, які він зробив під час спілкування з журналісткою Наталією Найдюк. Тоді він сказав, що не знав про те, що в облмуздрамтеатрі 19 серпня планується зустріч виробників дронів, а Ломако, з його слів, про це знав і його не попередив. Зі слів Олександра Ломака, слова Брижинського не відповідають дійсності. Позов до нього стосуватиметься захисту честі, гідності і ділової репутації. Всю суму моральної компенсації у випадку виграшу справи він планує передати постраждалим внаслідок ракетного удару.
Відкриття автомобільного мосту через річку Десна
5 липня 2023 року у Чернігові запрацював автомобільний міст через Десну, який з’єднує місто з Києвом. Ця споруда тимчасова, постійний міст ще у процесі будівництва.
Автомобільний міст у Чернігові зруйнували вночі 23 березня 2022 року. Російські окупанти скинули на нього шість авіабомб. В результаті удару впали декілька прольотів. Саме цим мостом з Чернігова рухалися евакуаційні рейси та завозилася гуманітарна допомога до міста під час блокади.
У квітні 2022 року, тодішній заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко під час робочої поїздки на Чернігівщину повідомив, що міст через Десну будуть проєктувати та будувати новий. Підрядником стала українська компанія Autostrada. До цього жителям Чернігівщини доводилося користуватися понтонною переправою або обирати альтернативні шляхи.
Як розповідав інженер з технічного нагляду за будівництвом Дмитро Романчук, перед цими роботами був складний етап підготовки. Саперам-водолазам доводилося шукати на дні одну з авіабомб, яка пробила міст, але не здетонувала, зруйновані контрукції, які потрапили у воду, були замиті мулом, тож довелося використовувати спеціальні засоби для демонтажу.
Термін експлуатації тимчасового мосту складатиме два-три роки, розповідав заступник начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області Володимир Боровик. Це пов’язано з тим, що обмеження ваги для транспорту передбачає 18 тонн, сім тонн — на вісь навантаження. Після того як запрацює основний міст, цей розберуть. На сьогодні, за його словами, на відновлення тимчасового мосту пішло близько 200 мільйонів гривень.
Новий міст планують збудувати до кінця 2024 року. Він буде один з найбільших мостів через річку Десна: довжиною 628 метрів, з чотирма смугами руху для авто, по два з половиною метри велодоріжок з кожної сторони, з пішохідною зоною та з'їздами й доступом до приватних будинків та садових товариств.
Будівництво нового мосту коштуватиме 4.8 мільярда гривень. Фінансується цей проєкт з державного бюджету за гроші міжнародних донорів, які направили їх у бюджет України з конкретним цільовим призначенням.
Також новий міст через Десну потрапив до Національного реєстру рекордів України. Фахівці встановили рекорд у номінації "Найбільша довжина суцільної монолітної прогонової будови мосту з пост-напруженого бетону". Про це повідомили на сайті Autostrada.
"Наші містобудівельники бетонували монолітну прогонову будову мосту довжиною 122,493 метри. Цей процес тривав безперервно, роботи не припинялися навіть вночі. Всього було використано майже 1400 кубометрів бетону (а це 3400 тонн) і 140 тонн арматури. Щоб доставити бетон на будівельний майданчик, машини-бетонозмішувачі здійснили 150 ходок", — йдеться у повідомленні.
Вбивство родини киян біля Мени
14 травня поблизу Мени на Чернігівщині розстріляли родину киян. Загиблі — 30-річний чоловік, 28-річна жінка та їх чотирирічний син.
Кума родини Марія Закалюжна розповідала, що сім'я з Києва вирушила на Чернігівщину, щоб подивитися автомобіль для можливої покупки. Інформацію про зникнення родини Марія розповсюдила у соцмережах.
Через день після вбивства поліцейські розшукали та затримали трьох підозрюваних. Його спланував 22-річний знайомий загиблих та ще двоє людей.
Одного із підозрюваних затримали в Житомирі 15 травня, він військовослужбовець Збройних сил України. Виступаючи перед судом чоловік розповів про свої мотиви та визнав свою вину, але заперечив корисливий мотив, стверджуючи, що його метою було покарати загиблого за його діяльність.
Другий підозрюваний, 27-річний житель Корюківського району, також визнав свою провину. А от 20-річна жителька Сосниці визнала її частково, стверджуючи, що не бачила моменту вбивства та втекла з місця події, коли почула постріли, а потім повернулася за проханням спільників.
За версією слідства, підозрювані спланували цей злочин заздалегідь. Організатор запропонував киянину Миколі Череваню придбати автомобіль, якого насправді не існувало, і вони кілька разів спілкувалися телефоном.
Група ретельно готувалася до вбивства, підозрювані навіть обирали місце для розстрілу та для того, аби сховати тіла. Підозрювані зустріли автівку, в якій їхала родина Череванів, заманили їх до безлюдного місця, де один з них розстріляв машину, внаслідок чого загинули усі члени сім'ї. Також, вони мали змінні номери для автомобіля, розбили телефони загиблих, заховали рештки обгорілої одежі та зброю, з якої стріляли.
Родина загиблих вимагає довічного ув'язнення для всіх трьох підозрюваних.
Ракетний удар по драмтеатру у Чернігові
19 серпня російська армія, ймовірно, крилатою ракетою "Іскандер", вдарила облмуздрамтеатру імені Шевченка. Внаслідок удару семеро людей, серед яких шестирічна дитина — загинули, 214 отримали поранення. Пошкоджень зазнали 10 адміністративних будівель та 53 житлові будинки.
Під час ракетного удару в будівлі театру проводили закриту зустріч виробників дронів "Люті пташки". Керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська була співорганізаторкою заходу. За її словами, проведення виставки, і локацію погоджували з владою. Це була закрита зустріч інженерів, військових і волонтерів на тему військових технологій для фронту.
В день удару, 19 серпня, начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус стверджував, що організатори мали всі необхідні дозволи на проведення заходу.
Як розповів керівник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов, ракету налаштували на підрив у повітрі, а не всередині будівлі, щоб спричинити якомога більші жертви серед цивільних. Всі загиблі внаслідок удару перебували поза межами драмтеатру.
Слідчий відділ управління СБУ відкрив 3 кримінальні провадження за фактом ракетного удару по драмтеатру. Одне з проваджень кваліфіковане за статтею "порушення законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством". Воно стосується нанесення удару по будівлі театру. Друге провадження порушили за статтею "Несанкціоноване поширення інформації про розташування та переміщення Збройних сил України". Третє стосується службової недбалості посадовців стосовно надання дозволів на проведення зустрічі виробників дронів в драмтеатрі.
Після ракетного удару драмтеатр зазнав серйозних пошкоджень даху, глядацької зали, фоє та 90% вікон було розбито. Понад 150 місцевих жителів, акторів театру та волонтерів, долучилися до прибирання завалів. Також у драмтеатрі опустили люстру в головній залі, яка важить близько трьох тонн. Вона була змонтована на спеціальній конструкції на даху, в місці поруч з яким вдарила російська ракета. Пізніше демонтували і другу люстру, яка була розташована у фоє та важить близько тони. Вона була майже знищена від влучання ракети.
Попри все це, театр розпочав підготовку до 98-го сезону. Гендиректор драмтеатру Сергій Мойсієнко заявив, що зараз можна проводити вистави з глядачами лише на "Білій сцені" у форматі "глядач на сцені".
Першою виставою, яку представили на "Білій сцені" Чернігівського облмуздрамтеатру після ракетної атаки стала "ВПО" або "Зустрічі на кухні під час війни".
У найстаршої матері України відібрали 12-річну доньку
20 жовтня 2023 року Новозаводський районний суд Чернігова ухвалив рішення відібрати 12-річну доньку у найстаршої матері України Валентини Підвербної. Суд проходив у закритому режимі, а саме рішення передбачало відібрати дитину до її 14-річчя залишаючи батьківські права без змін.
Причиною розгляду справи проти Валентини Підвербної стали публікації її доньки у соціальних мережах 24 квітня 2023 року, в яких згадувалося про фізичне та психологічне насильство з боку матері: бійки, образи, заборони. Також дівчинка натякала, що через це може вкоротити собі віку.
25 квітня виконком Чернігівської міської ради ухвалив проєкт рішення щодо негайного відібрання дитини. Цю інформацію повідомив виконувач обов'язків міського голови Чернігова, Олександр Ломако. Дитину забрали і привезли до обласної дитячої лікарні. Як розповіла гендиректорка закладу Тетяна Лебедєва, дитину доставили до лікарні без особливих скарг на стан здоров’я, провели медичний огляд, також з дівчинкою працював психолог.
Пізніше, з 26 травня, дитину перевели до центру соціально-психологічної реабілітації у селі Хмільниця, що біля Чернігова. У коментарі Суспільному директорка Чернігівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Людмила Мазур розповіла, що в центрі дівчинка комунікувала з ровесниками, з нею працювали педагоги та психологи. Навчальний рік Анна розпочала в навчальному закладі Хмільниці.
Нагадаємо, чернігівка Валентина Підвербна стала матір’ю у віці 65 років. У лютому 2011 року, завдяки процедурі штучного запліднення, вона народила доньку Анну.
