Російська орда продовжує нищити мирне населення, завдає значних руйнувань житловим будинкам, критичній інфраструктурі, підприємствам, соціальним закладам. Немає жодної галузі, яка б не постраждала від війни. Громадський сектор України, як і будь-яка інша галузь під час війни, переживає унікальну ситуацію. Громадський сектор України знаходиться на шляху власного розвитку.
Від початку повномасштабного вторгнення стало зрозумілим, що люди потребуватимуть допомоги та підтримки, а кількість ВПО буде значно більшою ніж у 2014 році. Багато вимушено переміщених осіб із всієї України знайшли тимчасовий прихисток в Ірпені.
Громадський центр по роботі з ВПО і є епіцентром турботи про тих, для кого Ірпінь став новим домом. Очолює його голова благодійної організації «Фундація добрих справ» Надія Філімонова-Скрипка.
Про силу підтримки, віддану команду та майбутнє, яке творять разом, розповіла засновниця і очільниця Благодійного фонду «Фундація добрих справ» Надія Філімонова-Скрипка.
На вулиці Центральній, 28/1 у місті Ірпінь розташоване особливе місце — Громадський центр по роботі з внутрішньо переміщеними особами. Його двері завжди відкриті для тих, хто змушений був залишити рідний дім через війну. Такий центр — це не просто приміщення. Це простір турботи, підтримки, взаєморозуміння та відновлення людської гідності.
Свій новий дім Громадський Центр знайшов у 2023 році, після того як попереднє приміщення на вулиці Покровській було зруйноване під час активних бойових дій. Завдяки ініціативі Віолети Дворнікової, підтримці Християнської церкви, небайдужих людей та грантовим коштам, залученим через БО «Фундація добрих справ», вдалося створити сучасне, затишне і функціональне середовище.
У Центрі є все необхідне: простора зала для тренінгів і подій, дитячий куточок, затишна кімната з каміном для теплих розмов, а також кухня — серце багатьох інтеграційних зустрічей і кулінарних майстер-класів. Тут не просто готують — тут вчать і об’єднують.
А починалося все у 2014 році — з однієї дівчини, Надії Філімонової, яка почала помічати на вулицях Ірпеня розгублених людей, переселенців з Донеччини, Луганщини та Криму. Вона не знала, як допомогти правильно, але точно знала — потрібно діяти. Так з’явився перший тренінг із позитивного мислення. Запрошення друкувались на домашньому принтері, місце зустрічі — актова зала міської ради, а люди запрошувались особисто: у готелі, який був заселений впо, на вулицях, у парках. Першими слухачами були 20 переселенців, але вже після першої зустрічі стало зрозуміло — ці зустрічі дають людям надію.
І ось вже понад десять років у Центрі проходять психологічні зустрічі – спочатку біля каміну, а зараз у великій залі, куди щотижня приходить до 40 осіб. Психолог, яка працює з першого дня, залишається незмінним другом і порадником, а тема зустрічей — як зберігати світло всередині — залишається актуальною завжди.
Для дітей у Громадському Центрі працює безкоштовний гурток робототехніки. Тут вони не лише конструюють, а й вчаться мріяти. Для жінок — арт-терапія, яку веде Ольга Печерська, будучи сама ВПО з Луганщини, яка через творчість відновлює себе і допомагає іншим. Для багатьох учасниць це більше, ніж заняття — це шлях до нової себе.
Також організовуються святкові події, кулінарні зустрічі, майстер-класи, інформаційні сесії щодо змін у законодавстві, консультації юриста. Волонтерська команда пильно стежить за актуальними темами та новинами, щоб кожен відвідувач почувався впевнено в нових життєвих обставинах.
Найзворушливіша історія — це історія жінки похилого віку, яка після евакуації з Луганська пів року жила в тиші й замкнутості, у неї не висихали очі від сліз. Вона ходила з нахиленою головою і мокрими очами, мовчала, ховала погляд. Після кількох зустрічей з психологом вона ніби розцвіла, почала жити, сміятися, а згодом — і сама долучилася до волонтерської діяльності. Вже понад 6 років вона поруч — допомагає іншим, як колись допомогли їй.
У майбутньому нас чекає ще багато важливої роботи — допомагати суспільству зцілюватися від болю, ненависті й проклять, навчати прощенню, відновлювати довіру. Адже тільки так ми зможемо разом привести нашу країну до відродження, миру й процвітання. Україна — це кожен із нас. І якщо ми будемо світлими, добрими, ніжними — такою стане і наша держава.
Громадський центр в Ірпені — це більше, ніж будівля. Це простір, де люди стають ближчими один до одного. Де зцілюються душі. І де народжується нове, добре майбутнє.
