Фото: прем’єр-міністр України Денис Шмигаль (Віталій Носач/РБК-Україна) Автор: Данило Крамаренко
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав велику прес-конференцію, присвячену результатам роботи уряду за вісім місяців 2024 року. На ній він прозвітував про успіхи в низці напрямків, розповів, якою буде зима, та про плани на наступний рік.
РБК-Україна наводить головні заяви прем’єра.
Від військового блоку до євроінтеграції: основні підсумки
Військовий блок. На будівництво третьої лінії оборони з бетонними фортифікаціями було виділено 40 млрд гривень, проект завершено. За 2023 рік виробництво зброї зросло втричі, за вісім місяців 2024-го – ще вдвічі. Вже законтрактовано понад 1 млн дронів.
Розпочалася робота з виробництва боєприпасів для артилерії. Є перші успіхи у фінансуванні за рахунок партнерів, зокрема, реалізується контракт із Данією (на самохідні гаубиці “Богдана”). Створено десятки спільних підприємств ОПК в Україні та сусідніх країнах. Особлива увага – розробці власних далекобійних рішень. Мета – вийти на локалізацію виробництва великого кількості техніки, патронів та снарядів до БТР та танків.
Економічний блок. На потреби Сил оборони йде 100% податків, за таким самим принципом формується бюджет-2025. На невоєнні витрати (з 2022 року) залучено 100 млрд доларів. Реструктуризація зовнішнього боргу дозволила заощадити 11,4 млрд доларів. Є політичне рішення щодо використання 50 млрд доларів із заморожених російських активів. Ціль – конфіскувати всі активи на 300 млрд доларів.
Цього року США вже надали 4 млрд, стільки ж очікується до кінця 2024 року. Триває робота місії МВФ щодо п’ятого перегляду програми. Європейський інструмент на 50 млрд євро на наступні чотири роки запраював повноцінно. Завдяки фінансовій стабільності збереглися всі соціальні виплати. Усі заплановані індексації на 2025 рік будуть проведені.
Інфляція залишається помірною (5,4% у липні), економіка відновлюється рівномірно (зростання на 3,7% у II кварталі). Щодо експорту країна виходить на довоєнний рівень, запрацювали програми кешбеку “Зроблено в Україні”, компенсації аграріям за техніку українського виробництва, відновлюється велика приватизація.
Євроінтеграційний блок. Триває скринінг українського законодавства. Затверджено матрицю реформ, яка включає лише на цей рік понад 400 заходів. Продовжено економічне та транспортне безвізи, автомобільні вантажі вільно перетинають кордони. Загальна мета – не пізніше кінця 2025 року бути готовими до вступу до ЄС.
Енергетичний блок. Наступна зима буде не менш важкою, ніж попередні. Розбиті російськими атаками об’єкти відновлюються у режимі 24/7, в Україну постачається необхідне обладнання, розвивається децентралізована генерація. Видобуток газу зріс на 7%, опалювальний сезон пройде на газі власного видобутку.
Про те, що буде з енергетикою взимку
За словами Шмигаля, сьогодні ніхто не може сказати, чи буде по 4 чи 16 години на добу без світла, чи взагалі без відключень. Бо росіяни не відмовилися від знищення енергетики України.
“Ми до цього готуємося. Ми точно пройдемо зиму. В яких умовах? Буде видно тільки в міру того, як ми рухатимемося в зимовий опалювальний сезон. Не сьогодні передбачати абсолютно неправильно, ми так чинити не будемо”, – зазначив прем’єр.
В рамках підготовки проводяться роботи над захистом об’єктів енергетики на двох рівнях. На першому – встановлюються габіони з піском, на другому – залізобетонні конструкції, здатні витримати прямі удари дронів та захистити від уламків ракет. На сьогодні таким чином захищено 85% об’єктів “Укренерго”. Окремо газодобувні та нафтопереробні підприємства також вжили заходів за двома рівнями.
Плюс активний захист. Об’єкти енергетики переважно потрапляють у радіус захисту комплексів Patriot, SAMP-T, IRIS-T та Hawk. Крім того, кожен об’єкт прикритий мобільними вогневими групами та такими зенітними засобами, як Gepard тощо, а також системами радіоелектронної боротьби.
Розвивається децентралізована електро- та теплова генерація. Зосередилися на Харкові та області, де росіяни знищили всі ТЕЦ. Туди завозяться малі установки по 1 МВт, аналогічний підхід застосовується в інших містах. Партнери профінансували закупівлю розподіленої генерації на 170 МВт. Теплокомуненерго мають 169 когенераційних установок 169, з них 83 введено в експлуатацію. Партнери підтримали постачання ще 291 установки та 101 модульної котельні.
“Це наш резерв не тільки у генерації електроенергії, а й тепла”, – сказав Шмигаль і додав, що школи та лікарні забезпечені генераторами, деякі мають навіть резерв потужностей. Невідкладна потреба – ще близько 1800 генераторів великої потужності.
Також партнери передали обладнання зі своїх електростанцій радянського зразка. Наразі відновлюється пошкоджена теплова та гідроенергетика.
Про роботу з МВФ та військові витрати
Сьогодні завершується робота місії МВФ, яка вперше у рамках нинішньої програми проходить офлайн у Києві. “Місія непроста, переговори складні. Фактично вона дивиться вперед на 2025 рік, ми ведемо дискусію, яким має бути бюджет і які мають бути кроки з боку України, МВФ та G7. У мене немає повноважень озвучувати результати, оскільки місія ще триває“, – сказав прем’єр.
Щодо бюджету на 2024 та 2025 роки, то, коли планувався бюджет-2024, одним із прогнозів МВФ було те, що війна триватиме до літа. Відповідно, такими були закладені військові витрати.
“Але у нас йде мобілізація, це вимагає більшого фінансування. Ми знаємо, що кожен військовий обходиться бюджету в 1,2 млн гривень. Коли ми набираємо людей, маємо збільшувати бюджет ЗСУ”, – додав він.
До кінця року потрібно покрити дефіцит у 500 млрд гривень. І плани на 2025-й мають враховувати цьогорічні реалії. Україна має самостійно фінансувати ЗСУ. Ресурс знайдено у внутрішніх запозиченнях та інших інструментах. Одне з джерел – підвищення військового збору.
Про відносини з Польщею
Україна та Польща не просто сусіди, а партнери. Країни мають спільну історію з сумними сторінками, про які треба говорити відверто, але спокійно.
“Я впевнений, ми рухаємося в цьому треку для того, щоб нашою історією не маніпулювали вороги. Ми постійно робимо кроки назустріч один одному. Ми мали пропозиції вирішити все одним блоком, закрити цю сторінку, але історичні інститути мають певний підхід. З обох сторін є прогрес”, – сказав Шмигаль.
З польською стороною працюють над спільними військовими виробництвами як у Польщі, так і в Україні. Триває діалог про постачання літаків МіГ-29, проте ситуація поки без змін. Крім того, Україна просить Польщу збивати ракети над західними регіонами, куди можуть діставати її засоби ППО.
Про “міністерство повернення українців”
Ідея в тому, щоб повернути якнайбільше з 7,5 млн українських біженців. На сьогодні стратегію розподілено в міністерствах економіки, закордонних справ, соціальної політики та реінтергації. Але насправді вона має стати пріоритетом.
“Ми маємо намір залучити команду людей, які щодня займатимуться стратегією повернення українців. Щоб повернути українців, їх треба мотивувати там, де вони є. Ми розуміємо, що не всі повернуться. Але українці за кордоном – це також наші люди, і вони теж підтримують нашу державу донатами та протестами”, – пояснив Шмигаль.
За його словами, процес має бути скоординований. Як це буде реалізовано? Наразі триває робота над імплементацією ідей.
Про оптимізм щодо надходжень на 500 млрд гривень
Денис Шмигаль також відповів на запитання РБК-Україна, на чому будується його оптимізм щодо додаткових 500 млрд гривень на військові витрати після того, як цифру передбачуваних надходжень від підвищення податків було урізано у Верховній Раді і при цьому законопроект все одно провалився.
За його словами, перший елемент – перевиконання плану з податків та платежів, яке вже забезпечило 75 млрд. Другий – економія на обслуговуванні зовнішнього боргу в 64 млрд лише цього року. Третій – внутрішні запозичення. У проекті змін до бюджету прописано цифру 220 млрд, але з українськими банками домовилися на 225 млрд.
“Відповідно, ми можемо дозволити менше податків за рахунок більших запозичень від банків“, – сказав він і додав, що оптимізм продиктований тим, що ці гроші надійдуть раніше, ніж заплановане підвищення податків.
Прем’єр наголосив, що емісія у 2024 році не планується, як і не закладатиметься у проект бюджету на 2025 рік. Однак закликав не робити трагедії з можливої помірної емісії під час війни. За його словами, контрольовану емісію допускає програма МВФ.
Про транзит газу до Європи
Україна не веде переговори з росіянами про нові контракти на транзит газу/нафти або продовження чинних.
“У нашій Угоді про асоціацію (з ЄС, – ред.) є обов’язок України забезпечувати європейські країни газом і нафтою. Ми готові виконувати Угоду, але не працюватимемо з Росією”, – зазначив прем’єр.
Коментуючи можливу заміну російського газу азербайджанським, він підкреслив, що щодо цього нічого не може сказати, оскільки уряд не бере участі в переговорах.
Про те, на якому етапі вступ України до ЄС
Усі необхідні політичні рішення ухвалено, Україна увійшла до процесу переговорів щодо вступу до ЄС. Цей процес є більш технічним, і він справді складний. Оскільки потрібно звірити десятки тисяч законодавчих та нормативних актів на відповідність директивам ЄС, внести зміни чи домовитися про те, що Україна житиме за європейськими правилами, але зі своїми нюансами.
Найвідповідальніший крок – відкриття переговорів щодо 6 кластерів та 35 розділів. “Ми до кінця I півріччя 2025 року хочемо відкрити всі 35 розділів. Формуємо команди переговорників по кожному напрямку, партнери готові надати своїх експертів…Ми всі етапи проходили майже екстерном і потрібно пройти технічний етап у не менш рекордний термін. Які виклики? Лише технічна робота”, – зазначив Шмигаль.
Щодо можливих перешкод з боку Угорщини, то діалог із нею налагоджений у плані конструктивного прагматизму.
Про економічне бронювання
Економічне бронювання – це не зовсім те, що стосується принципу “воюй чи працюй”. В Україні діє певний підхід до бронювання із низкою параметрів.
“Коли ми говоримо про принцип “воюй чи працюй”, ми хочемо вдосконалити підхід до бронювання. Шукаємо шлях, як вирішити три проблеми: створення додаткових робочих місць, підвищення заробітних плат та повернення українців”, – заявив прем’єр-міністр.
За його словами, у перші місяці вторгнення було втрачено 3,5 млн робочих місць, і мета – відновити кількість, щоб після війни гарантувати гідне забезпечення пенсіонерам.
“Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини, це ключовий принцип і “червона лінія”. Мають бути прозорі, зрозумілі правила бронювання… Думаю, що найближчим часом ми їх запровадимо. Це не буде щось сенсаційне. Це буде зміна існуючих параметрів бронювання“, – додав він.
Про забруднення річок
За наявними даними, на російській стороні цукровий завод у Тьоткіно (Курська область) скинув нечистоти, що призвело до забруднення річки Сейм органічними речовинами, зниження рівня кисню та мору риби.
“У нас чітко прописані кроки реагування. Через мор риби є наслідки, така риба негайно прибирається… Вже якусь частину річки пройдено, відбулися процеси відновлення. На даний момент органіка осідає, розчиняється. Загроз для життя та здоров’я людей немає, загроз для водозаборів Чернігова на річці Десна і далі на Дніпрі у Києві немає”, – додав Шмигаль.
Про бюджет на Курську операцію
Україна веде оборонну операцію по всьому фронту, а Сили оборони фінансуються з єдиного бюджету.
“Немає окремих бюджетів на окремі операції. Цей бюджет виконується урядом, партнери підтримують, дають допомогу зброєю… Уряд забезпечуватиме 100% фінансування оборони. На Курську операцію не виділено окремий бюджет”, – відповів він.
Про роботу із Заходом по далекобійним ударам углиб РФ
Західних партнерів щодня намагаються переконати дати дозвіл на удари далекобійною зброєю по військових цілях у Росії.
“Ми впевнені, що дуже відповідально використовуватимемо західну далекобійну зброю. Багато хто з партнерів уже надав дозвіл. Але ключові – США, Німеччина, Франція та інші – поки такого дозволу офіційно не дали. Ми цього домагаємося”, – наголосив Шмигаль.
Що стосується можливої передачі іранських балістичних ракет Росії, то поки немає конкретного факту, що вони отримали та використовують ракети.
“Звичайно, нас це хвилює. І це теж один із факторів, який підкреслює, що Росія використовує зброю терористичних поплічників, щоб продовжувати геноцидну війну на території нашої держави. Ми повинні мати можливість відповідати дзеркально, щоб дати більше безпеки нашим громадянам”, – додав прем’єр.
