Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час інтервʼю Суспільному, Київ, 29 березня 2024 року. Суспільне Новини/Олександр Брамський
Дмитро Лубінець — з 2022 року уповноважений Верховної Ради з прав людини. До цього — депутат парламенту 8-го та 9-го скликань. До призначення омбудсманом очолював у ВР комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Родом із Волновахи, що на Донеччині. Суспільне зустрілося з Лубінцем на тлі розгляду парламентом численних пропозицій щодо змін у законопроєкт про нові правила мобілізації, а також резонансних історій про затримання співробітниками ТЦК чоловіків призовного віку на вулицях. Про дії ТЦК, повернення українських громадян з Росії, а також катастрофу російського Іл-76, у якому, за версією росіян, могли бути українські військовополонені — Лубінець для проєкту Суспільного "Ремовська Інтерв’ю".
Про законопроєкт про мобілізацію
Резонанс довкола оновленого законопроєкту про мобілізацію триває з кінця 2023 року. З якими зверненнями щодо можливих змін до процесу мобілізації ви як омбудсман маєте справу найчастіше?
Я дав юридичний аналіз першій редакції законопроєкту. На його підставі було багато повідомлень, що якщо його приймуть у такому вигляді, він буде порушувати Конституцію. Мене запросили на закрите засідання профільного комітету. Я висловив побажання і рекомендації. Я категорично проти збільшення повноважень ТЦК та СП і можливої мобілізації людей з інвалідністю. Також треба врегулювати питання догляду за людиною з інвалідністю, питання людей, які отримують другу вищу освіту, і тих, котрі навчаються в аспірантурі. І ще деякі юридичні моменти, що стосуються електронних повісток, електронного кабінету військовозобов'язаного.
Тоді уряд, як ініціатор законопроєкту, його відкликав. Чи відрізняється друга редакція документа від першої? Так. Чи є там якісь кардинально нові речі? На жаль, не зовсім. Щось врахували, але не на 100%. І головне — чи додаються там потенційно повноваження ТЦК та СП? Так. Я проти цього. В Конституції зазначено, що представники військових підрозділів не можуть брати участь в обмеженні прав і свобод громадян України. В тому числі вони, на мій погляд, не мають права перевіряти документи. У нас для цього є Нацполіція, Нацгвардія, Державна прикордонна служба.
З одного боку, маємо критичну потребу збільшувати кількість людей у Силах оборони. В Україні цим займаються ТЦК. З іншого боку, ви вказуєте, що вони не можуть мати повноваження, наприклад, затримувати чоловіків на вулиці, питати в них документи. Як ви бачите функціонування цієї системи? Адже одна з проблем — частина чоловіків уникає того, щоб стати на облік в ТЦК.
Якщо треба проводити так звані рейди, до складу груп мають долучити представників Нацполіції. Саме вони перевіряють документи й надають відомості співробітникам ТЦК для перевірки, чи є такий громадянин України в реєстрі військовозобов'язаних, чи ні.
Днями був приклад, коли в Полтавській області ТЦК направив в поліцію список людей, які ухиляються від приходу в ТЦК. Оце може бути вихід?
Так. Не можуть військові ходити по вулицях і затримувати громадян України. Хто від цього виграє? Повинна бути зрозуміла процедура, направлена, в першу чергу, на мотивацію, щоб громадяни України йшли в армію, а не їх туди заганяли силою.
Який вихід? Створювати рекрутингові центри, де оцінюють освіту, стан здоров'я. Якщо людина не може з якихось своїх, можливо, навіть внутрішніх переконань воювати на передовій, це не означає, що ця людина не може, наприклад, керувати дроном, або бути співробітником тилового забезпечення. Купа нюансів, але головне — міняється підхід: людина самостійно може обирати підрозділ, військову професію.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час інтервʼю Суспільному, Київ, 29 березня 2024 року. Суспільне Новини/Олександр Брамський
Про "вуличну" мобілізацію
Уявімо, що ТЦК йдуть цим шляхом — направляють у поліцію списки людей, які не прийшли за повісткою. Хіба це не означатиме те, що силою чоловіків на вулицях будуть тепер затримувати поліцейські?
Якщо громадянин України не виконує вимоги представників Нацполіції, за це є відповідальність.
Чому багато людей уникають спілкування з військовими? Бо очікують, що їм дадуть повістку і на наступний день відправлять на передову. Хто у нас проводив інформаційні кампанії? Коли б роз'яснювали, що буде довготривалий процес підготовки, можливо, за кордоном, що після цього буде психологічна підготовка. Бойові командири розказують, що людей, які до них приїхали після підготовчих моментів, не направляють на передову. Спочатку вони спілкуються з тими, хто вже воював. Потім змішують групи, щоб поруч з людиною не освіченою була освічена, щоб передавала досвід.
Частково це питання намагаються вирішувати. У свіжому інтерв'ю генерал Сирський згадує, що новобранці мають проходити навчання. Але історії, коли людину мобілізували, вона оперативно пройшла ВЛК, і її одразу відправили в навчальний центр, поширюються. Як би ви пояснили, чому вони досі існують?
Ви зараз вказали на проблему. Сирський повинен казати, не вони "мають", а вони "пройдуть" підготовку мінімум 2-3 місяці, а до цього 100% не потраплять на передову.
Дійсно, є ганебні випадки, коли хлопців мобілізували, через декілька днів вони були на передовій і загинули. Чи бачили ви хоч одну людину, яка за це понесла покарання? Коли виходить головнокомандувач, він повинен найперше сказати: мінімум три місяці підготовка. Друге: по всіх подібних випадках ми розібралися, от конкретні прізвища, дивіться, які вони понесли покарання. Інакше буде залишатись недовіра до мобілізаційних процесів і будуть і далі ці історії, яких насправді не дуже багато.
Командувач Сухопутних військ, генерал Павлюк, написав про ставлення громадян до ТЦК. Зокрема, сказав наступне: "Чому в усіх матеріалах про "неправомірні дії ТЦК" упускається найголовніший акцент: неправомірною передусім є відмова чоловіків від конституційного обовʼязку — захисту України?"
Знаєте, в чому різниця між представниками ТЦК та СП і громадянином України, якого кинули в бус? Представники ТЦК — це посадові особи, які представляють державу. Саме її дії ми аналізуємо в питаннях захисту прав людини. Чи повинен громадянин України захищати батьківщину? Так, це, в тому числі, норма Конституції. Чи є відповідальність за ухилення? Так. Але тут же аналізується процес мобілізації. Чи є повноваження у ТЦК та СП забирати людину в бус? Ні. Чи треба їм їх давати? Ні. Як посадова особа я повинен міркувати виключно питаннями законодавства.
