
Український бізнес входить у другу половину 2026 року з двома паралельними тенденціями: компанії очікують пожвавлення ділової активності, але витрати, дефіцит кадрів та енергетичні ризики залишаються відчутними. Для підприємств, яким важливо зберегти ключових військовозобов’язаних працівників, окремою темою залишається економічне бронювання, хоча в законодавстві діє не окремий механізм із такою назвою, а бронювання працівників критично важливих підприємств за встановленим державою порядком.
Менше прогнозів на рік, більше сценаріїв
Планувати роботу лише за одним бюджетом зараз ризиковано. НБУ очікує подальше зростання економіки, але вказує на високі виробничі витрати, дефіцит електроенергії та інфляційний тиск.
На практиці компаніям простіше працювати з кількома сценаріями: базовим, оптимістичним і кризовим. У кожному можна заздалегідь визначити допустиме падіння продажів, запас оборотних коштів, критичні витрати та момент, коли доведеться переглядати ціни чи закупівлі.
Такий підхід особливо важливий для бізнесу з імпортною сировиною, великим енергоспоживанням або сезонними продажами. Він дозволяє реагувати на зміни без повного перегляду планів щоразу, коли змінюються витрати.
Кадри стають частиною фінансового планування
Дефіцит працівників залишається одним із факторів, що підштовхують зарплати вгору. НБУ очікує збереження кадрового дефіциту і в наступні роки. Тому витрати на персонал уже складно планувати окремо від загальної стратегії компанії.
Для критично важливих підприємств значення має й бронювання. Зараз списки працівників подаються через Дію, а право на процедуру залежить від статусу підприємства та виконання встановлених критеріїв. Саме тому економічне бронювання не варто сприймати як можливість просто сплатити певний внесок за працівника: чинна система працює інакше.
Паралельно бізнесу доводиться шукати й інші способи втримувати команду — навчати працівників усередині компанії, автоматизувати рутинні процеси та розподіляти критичні функції між кількома спеціалістами.
Де можна скоротити залежність від зовнішніх ризиків
Адаптація не завжди означає скорочення. Часто ефективніше перебудувати ті процеси, які найбільше залежать від перебоїв або різких змін витрат:
- мати альтернативних постачальників для критичної сировини;
- передбачити резервне живлення для ключових операцій;
- не концентрувати продажі на одному каналі;
- автоматизувати повторювані адміністративні процеси;
- регулярно переглядати собівартість і маржинальність.
Такі зміни не прибирають ризики повністю, але зменшують залежність компанії від одного слабкого місця.
Інвестиції не обов’язково ставити на паузу
Попри складні умови, для бізнесу продовжують діяти державні програми підтримки. Через Дію доступні гранти на створення та розвиток власної справи, а для переробних підприємств у 2026 році відкрито окремі грантові програми на обладнання, запуск виробництва та відновлення.
Тому адаптація може включати не лише економію, а й точкові інвестиції — у обладнання, енергонезалежність, цифровізацію чи нові канали продажів. Найстійкішою стає модель, у якій компанія одночасно контролює витрати, зберігає ключових людей і має кілька варіантів дій на випадок зміни економічної ситуації.
