Ось ця будівля — колишня міська бойлерна. А тепер — комерційне приміщення майже у самому центрі Ірпеня. Колись це було майно громади, сьогодні — приватна власність. І саме ця споруда опинилася у центрі кримінального провадження. Про це пише ITV.
Іван Вараниця, прокурор:
«Маркушин, зловживаючи владою, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, незаконно вивів з комунальної власності земельну ділянку та будівлю у центрі міста Ірпінь».
Як так сталося, що комунальне майно опинилося у приватних руках? І до чого тут ексмер Ірпеня Олександр Маркушин? Ми спробували розібратися.
2019 рік. Олександр Маркушин — перший заступник міського голови. Його особиста помічниця — Руслана Лавренюк. Вона завжди поруч, виконує усі доручення: робочі й особисті.
Руслана Лавренюк, колишня особиста помічниця Олександра Маркушина:
«Я проводила з ним усі дворові зустрічі, вела всі його сторінки в соціальних мережах, фотографувала його на зустрічах, писала йому пости. Ну фактично займалася всіма його питаннями. Виконувала всі задачі, які стосувалися його батьків, його дітей».
Тож коли Лавренюк отримала черговий дзвінок від начальника, не ставила запитань, зробила все, що попросив. І не підозрюючи цього, стала першою власницею цієї земельної ділянки.
Руслана Лавренюк, колишня особиста помічниця Олександра Маркушина:
«Одного разу Олександр Маркушин попросив мене надіслати йому мої особисті документи: паспорт, код, що я і зробила. Оскільки він був моїм керівником, запитань я не ставила: дав вказівку скинути документи, я йому скинула. Після чого я дізналася, що на мене була оформлена земельна ділянкам».
Справа в тому, що переоформити землю, на якій є комунальна будівля, неможливо. Тож, аби отримати ділянку, Маркушину потрібно було позбутися бойлерної.
Сергій Канюра, начальник управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та ЖКГ ІМР:
«Земельна ділянка, яка знаходилася під даною спорудою, фактично мала використовуватися виключно комунальним підприємством. Оскільки комунальне майно було розташоване на земельній ділянці, ніхто інший без рішення про списання не міг використовувати її і відводити у приватну власність».
Щоб обійти цю вимогу, тодішній директор КПП «Теплоенергопостач» Артур Загодіренко звертається до Ірпінської міськради з проханням списати бойлерну. До звернення додається акт, у якому зазначено: «Основні засоби морально застарілі, фізично зношені, використали свій виробничий ресурс».
І вже за місяць рада надає дозвіл на списання, демонтаж і продаж матеріалів. Однак у реальності цього не сталося.
Руслана Лавренюк, колишня особиста помічниця Олександра Маркушина:
«На момент виділення мені земельної ділянки будівля бойлерної не була демонтована, як передбачалося це документами, вона була реконструйована. Я просто знала, що йде реконструкція, але по документах я не вникала і у цьому не розбиралася».
Це підтверджує і відсутність відповідних документів.
Сергій Канюра, начальник управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та ЖКГ ІМР:
«Після того, як власником, тобто Ірпінською міською радою приймається рішення про списання основних засобів, протягом двох-трьох місяців до управління інфраструктурного розвитку інвестицій та жкг має бути поданий звіт стосовно списання того чи іншого активу КП. Наскільки відомо, навіть станом на зараз, протягом цього всього періоду, а це — шість років, даних заходів підприємством проведено не було. Тому ми можемо говорити про те, що демонтаж зазначеного об’єкта, а саме будівлі бойлерної, не був проведений і фактично об’єкт продовжив своє існування».
Так колишня бойлерна усього за декілька місяців перетворилася на комерційний об’єкт. І прибуток від його оренди пішов не в бюджет громади, а напряму до кишені Олександра Маркушина.
Руслана Лавренюк, колишня особиста помічниця Олександра Маркушина:
«За вказівкою Олександра Маркушина я шукала орендарів для цього приміщення. Певний час тут знаходилася студія зачісок і манікюрний салон. Орендну плату вони сплачували мені готівковими кошти, які я потім передавала Маркушину».
Коли бізнес уже стабільно працював, Маркушин вирішує переоформити його на свою куму.
Руслана Лавренюк, колишня особиста помічниця Олександра Маркушина:
«Він дав мені вказівку піти до його вже покійної дружини Наталії, яка працювала нотаріусом, і підписати договір продажу земельної ділянки і будівлі по колишній вулиці Грибоєдова його кумі Людмилі Гаїні. Одна частина цієї будівлі належала їй, інша частина, другий поверх, належав Ользі Куровській. Її батько теж вже покійний, на жаль, був хорошим другом Олександра Григоровича Маркушина».
Нині юридичними власниками бізнесу залишаються ті самі наближені до Маркушина люди. Зокрема, і його кума Людмила Гаїна. Її родина має прямі зв’язки з ексмером. Сама Людмила — засновниця ТОВ «ДИВАНЧИК». Це підприємство під час каденції Маркушина отримало 126 бюджетних платежів «за меблі» на загальну суму близько шести мільйонів гривень. Її син – Павло є директором ТОВ “МАГ-13”, рекламного бізнесу Маркушина. А Чоловік – Сергій Гаїна під час мерства Олександра Григоровича виконував підрядні замовлення з бюджету Ірпеня.
Попри оголошену підозру та відкриту кримінальну справу, у залі суду Олександр Маркушин заперечує свою причетність до цієї історії.
Олександр Маркушин, ексмер Ірпеня:
«Я погоджуюся з адвокатами, що на 100% підозра не обґрунтована і взагалі я не розумію, до чого я в цій справі. Якусь там будівлю списало комунальне підприємство, у комісію я не входив, на той час я не був міським головою. Кажуть, що Маркушин до чогось причетний. Ні, я точно скажу, що не причетний до цього».
Наразі у цій справі триває досудове розслідування. Олександру Маркушину загрожує від трьох до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Приміщення ж колишньої бойлерної досі здається в оренду. Зараз тут офіс Бюро технічної інвентаризації. Але яке майбутнє чекає на цю будівлю — сказати важко. Як стало відомо журналістам ITV, 13 жовтня 2025 року ДТЕК Київські електромережі встановив, що Людмила Гаїна здійснювала системні крадіжки електроенергії для комерційного споживання орендарів приміщення. Тож не виключено, що цей об’єкт вирине й в інших кримінальних справах.
