Фото: танкери з “тіньового флоту” допомагають Росії отримувати мільярди від торгівлі нафтою (Getty Images) Автор: Данило Крамаренко
Західні санкції не змогли зупинити морські перевезення нафти з Російської Федерації. Більше того, останні дані говорять про те, що танкери із “чорного списку” повертаються до активної роботи.
Чому це відбувається та як Росія створила “тіньовий флот”, – у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
- Для танкерів із “чорного списку” знайшли обхідні шляхи
- Як Росія створила “тіньовий флот”
Для танкерів із “чорного списку” знайшли обхідні шляхи
Використання танкерів, які потрапили під західні санкції за участь у морських перевезеннях російської нафти, зростає. Останнім часом майже третина судів із “чорного списку” повернулася до роботи.
Це щонайменше 21 із 72 танкерів, які перебувають під санкціями Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, Міністерства фінансів Великобританії чи Європейського Союзу. За минулий рік вони перевезли 24 партії російської нафти з тих пір, як потрапили під обмеження у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Поєднання зростання впевненості покупців і відсутність занепокоєння з приводу заходів, запроваджених Великобританією, ймовірно, допомогло Москві та її клієнтам знайти обхідні шляхи, пише Bloomberg.
Зростають і темпи, з якими танкери повертаються до роботи. Принаймні сім із них прийняли вантажі у перші 10 днів жовтня. Це більше ніж шість у серпні та вересні та лише п’ять до цього.
Спочатку танкери із “чорного списку” простоювали. До квітня 2024 року (через півроку після того, як було названо перші судна) жодне з них не перевезло жодної партії російської чи іншої нафти. Однак тепер використання цих танкерів різко зросло.
Перші санкції було запроваджено Мінфіном США у жовтні 2023 року. Тоді до списку потрапили два танкери Primorye і Yasa Golden Bosphorus, які перевозили нафту, продану вище за цінову межу в 60 доларів за барель. Зазначимо, стелю запроваджено, щоб обмежити доходи Росії від торгівлі нафти.
Влітку 2024 року до списків Британії та Євросоюзу потрапили 73 судна, причому дев’ять із них зазнали санкцій більш ніж одного органу. Один танкер – Yasa Golden Bosphorus – було виключено зі списку США.
Найменш ефективними здаються британські обмеження. Майже дві третини від загального обсягу вантажів перевезли танкери, на які накладено санкції Лондона. Запущені в експлуатації танкери у вересні та жовтні перебувають у його “чорному списку” (лише один із них зазнав санкцій з боку Брюсселя).
Санкції США, мабуть, більш ефективні. Загалом шість партій було перевезено на чотирьох із 39 танкерів, які потрапили до “чорного списку” Вашингтона. Більшість простоює з моменту внесення, деякі – майже 11 місяців.
Близько 50 танкерів з того часу було перейменовано, багато одночасно змінили прапор. Наприклад, тринадцять суден тепер ходять під прапором Барбадосу, чий судновий реєстр знаходиться у Верховній комісії країни у Лондоні.
Більшість російської сирої нафти вирушала до китайських портів. Близько третини опинилося в Індії, і це ознака того, що колишнє небажання мати справу з такими танкерами тепер у минулому.
Раніше ці судна завантажувалися в Новоросійську – у порту на чорноморському узбережжі РФ. Пізніші партії відвантажуються майже у всіх російських експортних портах.
При цьому танкери з “чорного списку” – це лише мала частина так званого “тіньового флоту”, зібраного Росією для перевезень сирої нафти та нафтопродуктів за межами досяжності західних держав. Це знизило ефективність санкцій, оскільки з’явилося багато інших суден, здатних підтримувати потік нафти та доходів Кремля.
Як Росія створила “тіньовий флот”
Після того, як у грудні 2022 року були запроваджені перші обмеження на експорт російської нафти, Москва зібрала “тіньовий флот” із понад 400 суден. Наразі вони перевозять близько 4 млн барелів на день і приносять мільярди доларів на рік.
Для придбання судів Росія використовує корпоративні офшорні структури. Це означає, що західним урядам важко визначити, кому належать танкери, хто їх придбав чи хто контролює операції.
Розслідування Financial Times відкриває завісу таємниці. Зокрема, вивчені корпоративні листування показали, що російська компанія “Лукойл” фінансувала британського бухгалтера Джона Ормерода для купівлі не менше 25 старих танкерів з грудня 2022 по серпень 2023 року загальною вартістю понад 700 млн доларів.
Кожне судно було придбано окремою компанією, зареєстрованою на Маршаллових островах. Кошти надала Eiger Shipping DMCC, яка базується у Дубаї та пов’язана з “Лукойлом”.
За даними джерел FT, для управління танкерами призначені компанії з Дубая, пов’язані з Мухаммадом Тахір Лахані – британським судноплавним магнатом пакистанського походження. Угодам також сприяли юристи та брокери, включаючи зареєстровану в Лондоні компанію Braemar.
З моменту придбання 25 суден перевезли близько 120 млн барелів російської нафти. За консервативною оцінкою в 60 доларів за барель, це принесло Москві 7,2 млрд доларів від нафтового експорту.
При цьому не можна стверджувати, що угоди порушили якісь закони. Незважаючи на те, що “Лукойл” давно під санкціями, ані Eiger Shipping DMCC, ані її дубайський власник не перебувають у списках. А компанії з Дубая не зобов’язані дотримуватися західних обмежень, якщо не використовують фінанси та послуги з країн G7.
До вторгнення в Україну 2022 року експорт російської нафти в основному здійснювався західними танкерами, які домінують у світовому судноплавному флоті. У спробі скоротити доходи Кремля від продажу нафти США, ЄС, Великобританія та інші країни “Великої сімки” заборонили своїм компаніям надавати судна, страхування або фінансувати російський експорт, якщо нафта не продавалася зі знижкою.
У відповідь Росія розпочала створення “тіньового флоту”. Під кінець 2022 року ринок танкерів розцвів, оскільки російські компанії почали скуповувати старі судна, а західні власники скористалися рідкісним шансом позбутися їх за високими цінами.
Серед перших – побудований 2005 року танкер Kudos Stars, його придбали за 35 млн доларів. Серед найдорожчих – приблизно 43 млн доларів – танкер Galian 2, побудований у 2007 році. Такі ціни вдвічі-втричі перевищували ринкові для суден аналогічного розміру та віку.
Російські нафтові компанії та трейдери спеціально шукали неросійських власників та операторів, щоб приховати зв’язки з такими танкерами, каже експерт з “тіньового флоту” в Гарвардському університеті Крейг Кеннеді.
“Росіяни постаралися якнайдалі дистанціювати Москву від “тіньового флоту”, тому що це значно ускладнює можливість заявити, що це російська ідея”, – зазначив він.
За його оцінками, загалом російські компанії з 2022 року витратили понад 10 млрд доларів на купівлю вживаних танкерів. “Москва свідомо намагається зберегти цю дистанцію як спосіб захисту своїх інвестицій, а також шляхом розподілу їх по багатьох різних організаціях”, – додав він.
Угоди Джона Ормерода дали рідкісну можливість побачити внесок британських юристів та суднових брокерів у створення “тіньового флоту” Росії. Протягом століть Лондон був світовим центром морської індустрії, а компанія Braemar є одним із провідних брокерів – зводить продавців та покупців за відсоток від кінцевої вартості.
Braemar підтверджує, що виступала як брокер принаймні в дев’яти угодах. Але відмовилася коментувати, чи знала, що ці танкери допомагатимуть Росії обходити західні санкції.
При підготовці тексту використовувалися публікації Bloomberg і Financial Times.
