На Черкащині 150 родин військових у 2024 році придбали житло за державні кошти.
Ветеран війни Микола Сірман серед побратимів в Центрі психології "Сяючий шлях". Суспільне Черкаси/Анастасія Кашоїд
Дехто з людей стояв у черзі понад 30 років і нарешті зміг придбати власний дім. На це у 2024 році область отримала 400 мільйонів гривень субвенції, розповів директор департаменту соціального захисту Руслан Чикало, пише Суспільне.
Нині на Черкащині існує дві програми, за якими військові або члени їхніх родин можуть отримати житло.
Державна програма — це коли гроші приходять на спеціальний банківський рахунок і їх можна витратити лише на купівлю житла. Зокрема, нею можуть скористатися учасники бойових дій, які мають статус ВПО; люди з інвалідністю внаслідок війни першої та другої групи; а також рідні загиблих, або зниклих безвісти воїнів.
Та обласна програма пільгового кредитування — діє на умовах співфінансування, коли область виплачує 10%, а місто чи громада — 90%. Цією програмою можуть скористатися:
- учасники бойових дій (у тому числі учасники АТО/ООС);
- бійці-добровольці;
- члени їхніх сімей.
Отримати такий кредит можуть як ветерани, так і чинні військовослужбовці. Аби отримати житло чи компенсацію, військові мають стати на квартирний облік. Станом на липень 2024 року в Україні таких 42 890 людей. Ще понад три тисячі людей — це воїни-інтернаціоналісти. Такі цифри надало Мінветеранів у відповідь на наш запит.
Чи отримав хтось гроші на житло?
Ветеран війни Василь Таванець боронити Україну пішов на початку 2015 року. Його служба тривала рік. У новорічну ніч російські військові обстріляли їхню позицію мінами:
“Я лицем до бліндажа стояв, ззаду стався вибух, мене розмазало по бліндажу, склало. Понад чотири місяці я лікувався по госпіталях, мені надали другу групу інвалідності з виключенням із військово обліку. Я вже не придатний ні до якої військової служби”.
Повернувшись до цивільного життя, почав вирішувати питання з житлом, розповів пан Василь. Два роки тому став на квартирний облік. У серпні 2024 року отримав гроші, за які придбав квартиру. Її площа 50 квадратних метрів.
“Компенсація в мене складала один мільйон 975 тисяч. Кошти прийшли мені на карту. Це спецрахунок, з нього коштів неможливо ні зняти, ні використати на інші цілі. На квартиру в мене грошей вистачило повністю, якраз копійка в копійку. А ремонт вже за свої кошти звичайно роблю”.
Колишній військовий Микола Сірман з 2015 року і до повномасштабної перебував на службі. Зробив перерву лиш раз:
“На два роки я повернувся до цивільного життя для заведення сім’ї, щоб в мене з’явилися дружина і діти. Це було з 2018 по 2020”.
Потім — знову до війська. Поблизу Бахмута отримав два вогнепальні поранення, розповів пан Микола:
“З того моменту не встиг відновитися до того рівня, який дозволить проводити службу в моєму підрозділі”.
Із другою групою інвалідності Микола в січні подався на програму компенсації. З дружиною пригледіли будинок за містом. За три місяці зібрав документи та став у чергу: в області він 167-й.
“Мені казали одне: все залежить від фінансування. Буде фінансування невелике — буде просуватися черга повільно”.
Скільки грошей дає держава?
Цього року на виплату компенсацій держава спрямувала 5,7 мільярда гривень, що на 250 мільйонів більше, ніж торік, зазначають у Мінветеранів. Це збільшення відчули й на Черкащині. Зокрема, цьогоріч її бюджет поповнився на рекордну суму, розповів директор департаменту соціального захисту Руслан Чикало. За ці гроші закрили дві черги:
“Якщо взяти, наприклад, з 2015 по 2023 рік, то на цю програму з державного бюджету було виділено трошки більше, ніж пів мільярда гривень. А в цьому році — близько 400 мільйонів. Закривається повністю черга — воїни-інтернаціоналісти і закривається вся черга — АТО, ВПО. З 2015 по 2023 рік отримали 350 родин житло. А цьогоріч вже 150”.
При цьому забезпечувати житлом військових можуть і органи місцевої влади у межах власних програм. За словами начальника міського відділу житлового обліку Володимира Глущенка, у Черкасах така програма кредитування діє з 2020 року, і за нею сотня учасників бойових дій отримала власні домівки. Це ті, хто став на квартирний облік з 2014 по 2018 рік.
Начальник міського відділу житлового обліку Володимир Глущенко. Суспільне Черкаси
“Коштом міського і обласного бюджету, де міський бюджет складає 90 відсотків, а обласний десять. На одну людину даної програми передбачено 21 квадратний метр загальної площі, плюс 20 квадратних метрів на сім’ю”.
Наприклад, для сім’ї із трьох людей загальна площа майбутньої домівки складатиме 83 квадратних метри. Множимо на середню вартість житла в Черкасах, зараз це — 22 тисячі 323 гривні за квадратний метр. Сума кредиту виходить один мільйон вісімсот тисяч гривень. Ці гроші продавцю виплачують одразу. Що ж до військового, то перший внесок — коштом міста та області. Решту суми він зобов’язаний виплачувати щомісяця протягом 30 років, розповіла директорка відділення Держмолодьжитло Черкаського регіонального управління Людмила Чепурна.
“Якщо немає в людини дітей малолітніх до 18 років, то вона сплачує три відсотки річних. Якщо є одна дитина, то кредит надається безвідсотково. Якщо двоє дітей, то ще додатково надається пільга — мінус 10 відсотків, якщо троє діток, то ще 15 відсотків”.
Пропонують пільгове кредитування насамперед тим, хто не проходить за державною програмою компенсації. Наприклад, учасники бойових дій та військові з третьою групою інвалідності.
“Люди вже там визначаються, куди вони йдуть. Або на програму пільгового кредитування, як учасники бойових дій, або ж особи з інвалідністю на програму компенсації за кошти держбюджету”, — розповів Володимир Глущенко.
Та навіть, якщо фінансування спільної програми скорочувати не будуть, а це від 15 до 20 мільйонів гривень з міського бюджету щорічно, додав пан Володимир, то забезпечити житлом зможуть тих військових, які стали на облік до повномасштабного вторгнення.
Ветеран війни Едуард Рославець орендує однокімнатну квартиру в одному із районів Черкас. Сюди приїхав із Луганської області, де з 2015 року боронив країну.
“Рік тому отримав поранення, ампутація ноги, інвалідність першої групи. Ну, мені немає куди повертатись. Зареєструвався тут, як тимчасовий переселенець”.
У квітні цього року став на квартирну чергу і тепер, за його словами, у сотні тих, хто першим має отримати компенсацію. Втім обирати житло для родини не поспішає.
“Була надія хоча б за рік отримати цю квартиру, але, як показала практика, поки не призначать компенсацію, нема сенсу, ціни змінюються. І зараз налаштуватися на щось, а потім засмутитись — це буде не дуже правильно”.
Що заважає закрити житлове питання?
Фінансування не єдина проблема державних пільгових програм, пояснив виконавчий директор асоціації міст України Олександр Слобожан.
“Я є ветераном, водночас внутрішньо переміщеною особою. То я можу забезпечити свої житлові права за програмами для ВПО, але там потрібен факт підтвердження, що у мене немає житла. Я не можу поїхати на окуповану територію. В чому проблема визнати законом, що все майно, яке залишилося на окупованій території, до якого немає доступу у ветеранів-ВПО підлягає компенсації?”.
Так, за словами пана Олександра, частина ветеранів зі статусом ВПО не можуть претендувати на житло від держави. Тут, додав, на поміч може прийти громада.
“Зараз законодавець прийшов до вирішення питання, це відповідно результати роботи тимчасова спеціальна комісія по ВПО, яке очолює пан Фролов, щодо інвентаризації наявного майна на території громади державної або приватної власності, яке не використовується і яке може бути перепрофільовано для закриття житлових потреб тих же ветеранів або ВПО”.
Втім, наступного року, розповів Олександр Слобожан, громади будуть змушені «затягнути паски». Йдеться про кошти, що передаються з місцевих до державного бюджету, і навпаки.
“Що пропонує уряд: він пропонує у громад забрати вже наявні кошти, ми не говоримо про додаткові 64 % ПДФО, ініціатива президента 2021 року для стримування тарифів, і ці чотири відсотки додаткові — це єдине зараз джерело для стримання тарифів. І до речі, це те джерело, з якого фінансуються в окремих містах ветеранські програми. Другий момент в цьому ж — реверсна дотація. Є громади з певними профіцитами: частина з них великі громади, а частина з них маленькі, і туди повертаються ветерани, там живуть члени їхніх сімей, от чому ми в цьому році пропонуємо забрати ці кошти”.
Натомість за його словами, треба навести лад в законодавстві.
“Щоб не вони бігали доказувати факт втрати житла, відсутності житла, а на рівні закону. Такий закон підготовлений до другого читання. За допомогою дронів, супутників було зафіксоване зруйноване житло, вони були внесені в реєстр. Цей експеримент не був поширений урядом, хоча позитивні висновки. У бюджеті, як правильно їх використовувати, кошти можна знайти для забезпечення всіх цих програм. Це не так піарно, не так видно, як заявити про збільшення коштів на ту чи іншу програму фінансування з бюджету, збільшення там якихось пільг, але це те, що по факту громадянина має хвилювати: яким чином буде закрите його житлове питання”.
А ще — дати роботу тим ветеранам, які готові повертатися в громади і сплачувати податки, розповів Олександр.
“Багато спеціальностей, де можна працевлаштувати людей, і в них будуть наявні кошти, вони будуть сплачувати податки, не просити якихось додаткових виплат з державного бюджету і зможуть цю частину коштів профінансувати у перші внески або кредитні відсоткові ставки”.
