Черкащанам радять керуватися правилом “двох стін” та не залишатися у квартирі під час ракетної та дронової загрози. Найбезпечніше — перебувати в спеціально облаштованих укриттях, розповів Суспільному заступник начальника управління цивільного захисту міськради Володимир Лобода.
Яка ситуація зі сховищами у Смілі та Черкасах і що загрожує відповідальним особам за закриття приміщення, — спецрепортаж Суспільного.
29 червня 2025 року у Смілі під час повітряної тривоги поміж декількох багатоповерхівок збили російську ракету. Тоді внаслідок вибухової хвилі отримали травми 13 людей. В одному з цих будинків 34 роки проживає Світлана Шмітько:
“У нас рама на лоджії вся вибита, вікна всі вибиті і міжкімнатні двері. Ми були вдома, вийшли в коридор, правило двох стін нас врятувало. Тому що якби ми не пішли в коридор, то нас би склом просто порізало”.
Світлана додала, що в необлаштований підвал ходити бояться, а укриття в мікрорайоні поблизу немає.
“Укриття — це болісне питання, тому що війна не останній рік. Це моя особиста думка, тому я думаю, що треба щось будувати. Четвертий рік війни і в нас хоча б на ці три будинки десь зробили б”, — додала Світлана Шмітько.
Валентина Зборівська. Суспільне Черкаси
Ходили б, аби було куди ховатися, зазначила місцева жителька Ніна Подложенко:
“Якби зробили, то може хоча б туди люди ховалися, бігали, коли вже такі довгі попередження, а так немає куди йти. Сидимо у квартирі і ждемо, може-таки пронесе”.
75-річна Зінаїда Мазуренко користується правилом “двох стін”. У сховище, з її слів, не спускається, хоч у будинку і є підвальне приміщення:
“Воно не таке, яке б ми хотіли, але все одно можна сховатися. Спочатку я ходила, багато хто ходив. Але ж потім я вже перестала. Я дома, тому що в нас трішки затишшя було. Ми розслабилися, а не треба було”.
Марія Коваль проживає у приватному секторі, тому облаштованих сховищ поруч немає.
“Ховалися навіть під ліжко, я залізла від страху. Спочатку вторгнення я з онучкою ходили в укриття. То у школі і ліжка були, можна було і прилягти, а там, де ми були у підвалі, то зі своїми стільчиками приходили”, — розповіла Марія Коваль.
Проте місцева жителька Валентина Коваль додала, що через проблеми зі здоров’ям до укриття кожну тривогу не находишся:
“Вибухи були, то виходили в коридор. А так є укриття і в центрі міста, і в садочках є укриття, і скрізь є укриття, але ж хочеться такі укриття бетонні. Але ситуація така, що країна не може всіх забезпечити так як треба”.
Валентина зазначила, що поруч є укриття в одному із закладів освіти, тому у разі чого йтимуть туди. Воно вміщує 260 людей і відкривають його чергові під час кожної повітряної тривоги, розповіла виконувачка обов’язків директора державного навчального закладу Смілянського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів Валентина Зборівська. Тут є місця для сидіння, аптечки, питна та технічна вода, радіо й інтернет.
“В закладі виданий наказ виконувача обов’язків директора про те, що обслуговуючий персонал повинні відмикати під час повітряної тривоги укриття і пропускати цивільне населення. Тому до нас приходять бувають мешканці прилеглих будинків, ну, не так часто. Зараз частіше почали приходити. 29 червня вночі сторож повідомив, що прибігли люди із прилеглих будинків, люди були і з котиками, і з собачками, і з немовлятами, і всіх він пропустив в укриття. Всі мали сюди доступ”.
Під час літніх канікул місцевих пускають у все приміщення, додала пані Валентина, та згодом облаштують для них окрему кімнату, аби не заважати освітньому процесу:
“Люди зможуть прийти, але знаходитися будуть в окремому залі. Зараз тільки звільняємо його і робимо там поточний ремонт”.
Місцева жителька Марина Дорошенко розповіла, що перед виходом з дому постійно переглядає наявність укриттів поруч:
“Я знаю, де укриття, я знаю що воно відчинене, я можу спокійно з дітьми прийти туди. Вночі, коли масовані атаки, дивимось, що повітряна тривога оголошена в нашому місті, то стараємось спускатися. Коли вдень тривога — не завжди. В крайню російську атаку, коли була на наше місто, ми спускалися з дітьми укриття в будинку. Мені здається, треба дивитися, де більша чисельність населення людей, отам дійсно можливо треба буде ще якісь і додаткові укриття мати”.
У міському Будинку культури є два сховища. Кожне з них розраховане на 120 людей, тому місцеві жителі можуть їх відвідувати цілодобово, зазначив виконувач обов’язків директора Анатолій Шулежко:
“Особливо останній раз було багато людей. Був період, коли відчували люди, що загрози мабуть не існує, то згодом менше стало ходити. А потім, коли загроза якась існує, то звичайно приходять. У нас є туалети, є вода, є аптечки. У нас як пункт незламності вважається будинок культури. Тому у нас принципі все є”.
Серед споруд цивільного захисту в Смілі 38 сховищ, 10 протирадіаційних та 32 найпростіших укриттів, розповів Суспільному міський голова Сергій Ананко:
“У нас четвертий рік уже створена мапа укриттів, яка розміщена на офіційних сайтах Смілянської міської ради. Кожен житель може ознайомитися з мапою укриттів. Це, звісно, найпростіше укриття, це радіаційні укриття, це протирадіаційні укриття. Звісно, біля кожної будівлі, кожної споруди укриттів немає. Але є укриття в підприємствах, установах, організаціях, освітніх закладах. Всі укриття відкриті. Ми в багатоквартирних житлових будинках не робили за кошти міського бюджету. Ті укриття, які стоять на балансі міста, там частково проведені ремонти. Я прошу надавати особисто мені цю інформацію, звертатися в Національну поліцію, де зачинені укриття. Вони будуть спільно з ДСНС проводити дані перевірки і карати відповідальних людей, якщо дійсно були зачинені укриття”.
У Черкасах в одному з мікрорайонів міста біля торгівельного центру розташовані три модульні укриття. Такі конструкції не вважає безпечними місцевий житель Владислав Марищук:
“В такі укриття немає сенсу проходити. На мою думку, таке укриття схоже на банку, яка завалиться від хвилі. Точно знаю десь по Сумгаїтській є якесь укриття. Але якщо бігти від роботи аж до нього, то це буде дуже довго”.
На зупинці під час тривоги перебував Віктор Мороз. Колись він заходив подивитися на ці сховища, вони були відкриті. Та їх потрібно облаштовувати ближче до житлових будинків, вважає місцевий житель:
“У кожному дворі повинно бути. Поставили, мабуть, для людей, які з «Епіцентру» вибігають і туди заходять. Ну я не бачив, щоб хтось заходив і користувався ним. Можливо я не правий. Треба відвідувати укриття, хоча б так захистить. В будинку немає, в дворі теж немає. Хоча за три роки можна було щось зробити”.
Укриття у Черкасах. Суспільне Черкаси
Місцева жителька Галина Пасічник у мікрорайоні Хімселище знає лише про одне укриття, яке знаходиться в парку. Та ним не користується.
“Бо стара і дід після інсульту. Ми сидимо у хаті. У коридорі з дідом сидимо. Там стільчик стоїть, сіли й сидимо. Куди нам старим уже тікати”, — прокоментувала Галина Пасічник.
Катерина Лук’янчук відпочивала в парку. За її словами, ховалися лише на початку повномасштабного вторгнення, а нині не ходить до сховищ ніхто з її будинку.
“Але я знаю, де в нашому районі укриття є. Але ми не ходимо в нього. Ніхто не ходить у нас з будинку в укриття. Раніше як тільки почалося оце, то ходили в укриття. Я собі взагалі спокійно лягла і сплю собі. Що буде те й буде. Сусідка в мене, наприклад, чує дуже все, то ховається то у ванній, то десь в коридорах. А так щоб десь хтось біг кудись в укриття, то ніхто”, — розповіла Катерина Лук’янчук.
Залишатися у квартирі стає все небезпечніше, пояснила пресофіцерка Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Оксана Крутоус:
“Враховуючи сучасні засоби ураження, які використовує Росія при влучанні, квартира чи будинок швидко вигорає і призводить до підвищення значних температур. Тому вкотре ще раз наголошуємо, що краще пройти до відповідного спеціального укриття і перебувати там до повного відбою тривоги. Укриттів є п’ять видів. Це сховища, це протирадіаційні укриття, це найпростіші укриття, мобільні укриття, а також споруди подвійного значення з захистом захисних споруд”.
Обстеження укриттів комісія здійснює щокварталу і до них є певні вимоги, додала Крутоус:
“У першу чергу укриття мають мати ступінь захисту і бути забезпеченими необхідним мінімумом, хоча б на 48 годин. До цього мінімуму входять: місця для сидіння, лежання, це засоби зв’язку, первинні засоби пожежогасіння, медичні предмети. Також укриття мають мати не менше двох виходів, бути розрахованими не менше, ніж 50 людей. І, звичайно, вони повинні бути забезпечені мінімальним набором продуктів, зарядними пристроями, ліхтариками, медикаментами”.
У Черкасах в комунальній власності нині 160 споруд цивільного захисту, розповів Суспільному заступник начальника управління цивільного захисту міськради Володимир Лобода. З його слів, на початку 2022 року їх було всього п’ять. Кількість збільшилася внаслідок облаштування найпростіших укриттів. Нині працюють над ще декількома об’єктами.
“Це в закладах освіти Черкаської міської ради — школи, дитячі садки в переважній більшості. На сайті Черкаської міськради працює інтерактивна карта. Кожен може зайти і подивитися, де поряд розташовані сховища чи укриття і визначити для себе”.
Аби самостійно облаштувати найпростіше укриття у підвалі, потрібно звернутися із запитом до міськради, зазначив Лобода:
“Виїжджає комісія у складі ДСНС, інші служби, управління цивільного захисту і, відповідно, йде обстеження. Якщо це приміщення підходить, тоді складається акт і дається погодження на використання його, як найпростішого укриття. Там є власник, обов’язково людина визначається, яка буде відповідати надалі за роботу цього укриття. Тобто якщо воно підходить, ми його вносимо у фонд захисних споруд міста Черкаси, фіксуємо це і люди далі можуть його використовувати”.
Укриття у Черкасах. Суспільне Черкаси
Зі слів Володимира Лободи, утримувати захисні споруди й відкривати їх мають власники, на балансі яких вони перебувають. Протягом останніх декількох місяців звернень щодо закритих сховищ було декілька:
“Коли надходить звернення, ми його отримуємо і моментально реагуємо. Ми звертаємось за цією адресою, там де є сховище, куди не пустили людей, в чому справа. А далі вже рухаємося за процедурою. Тобто якщо люди прийшли й сховище чи укриття закрите, одразу викликати правоохоронні органи та фіксувати факт недопуску”, — пояснив пан Володимир.
З його слів, згідно із законом України у разі порушення цих вимог передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 3 400 гривень до 8 500 гривень. Повторне порушення протягом року призведе до штрафу від 8 500 гривень до 17 000 гривень. Якщо укриття закриті й ці дії призвели до тілесних ушкоджень або загибелі людини — це вже кримінальна відповідальність, яка карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, додав він.
