За інформацією: Суспільне Чернігів.
Власник фермерського господарства “Напорівське” в селі Лукашівка Григорій Ткаченко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Не дивлячись на гарну врожайність, за словами фермера, ціна реалізації не покриває собівартість. А доставка з Чернігівської області на експорт становить половину вартості однієї тонни зерна.
"В минулому році ціни порівняно з 2021 роком зменшилися відсотків на 40-50. Цьогоріч ціни впали ще нижче. В пік збирання врожаю (в пік, коли треба було реалізовувати пшеницю) ціна була 3,20–3,30 гривень за кілограм. Тобто 3 200–3 300 за тонну. На сьогоднішній день кукурудза коштує менше чотирьох тисяч гривень за тонну. Щоб доправити тонну кукурудзи до портів Великої Одеси (до Чорноморська, до самої Одеси), це вартує 1 600–1700 гривень. Це величезні ціни, це половину треба віддати"
Зібране зерно. ФОТО: Суспільне Чернігів
Фермер розповідає, частину зібраних культур вже довелося продати, щоб за виручені гроші завершити збір врожаю. Відкласти зерно на довге зберігання він не має можливості. Каже, що тоді не буде оборотних грошей, щоб платити податки, заробітну плату та сплачувати за оренду землі.
"Озима пшениця збирається в липні, кукурудза збирається зараз. Щоб купити дизельне пальне для збору кукурудзи, ми мали продавати ті культури, які збиралися попередньо. Одна єдина культура, яка дала нам можливість вижити і яка дає якісь певні результати на сьогоднішній день, це картопля. Починали торгувати по 5,50 гривень за кілограм, а на сьогоднішній день ціна піднялася до 7 гривень. Тобто, якби не картопля, я не знаю, як би наше підприємство виживало. За рахунок чого ми б платили зарплату і податки",– пояснює Григорій Ткаченко.
Заготовляють картоплю. ФОТО: Суспільне Чернігів
Як зазначає Олег Крапивний, загалом цього року врожайність по області трохи вища, ніж торік, але відбувся перерозподіл культур. Нині сіють менше експортно орієнтованих (кукурудза) і більше таких, як соняшник та ріпак. Це роблять для того, щоб на місці переробляти на олію і реалізовувати уже продукти.
За інформацією Олега Крапивного, наразі прибутковими для аграріїв є лише соя та картопля.
Загальний вал зерна по області очікується трохи більше, ніж чотири мільйони тонн, з яких на власні потреби необхідно не більше 800 тисяч тонн.
"Тобто, орієнтовно понад три мільйони тонн – це якраз зерно, яке повинно реалізовуватися за кордон або в межах України. Ми географічно знаходимося в крайній точці України. І, звичайно, плече доставки із Чернігівської області до Дунайських чи Одеських портів, або до європейських держав, воно найбільше. Але і інший напрямок, це все-таки, якщо області потрібно тільки 800 тисяч тонн зерна, то інше не тільки можна реалізувати, але можна переробляти в себе", – зазначає Олег Крапивний.
Директор департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Олег Крапивний. ФОТО: Суспільне Чернігів
Для цього виділяють гроші з держбюджету, щоб підприємства впроваджували нові лінії по переробці.
"3 2022 року, у нас 12 підприємств вже отримали кошти в розмірі до восьми мільйонів гривень кожне. Компенсувати кошти на логістичні витрати сільгоспідприємствам – це дуже великі кошти. Це будуть мільярди гривень, і таких бюджетів в області немає",– говорить Олег Крапивний.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов каже: для прикордонних регіонів держава може розглянути шлях зменшення оподаткування.
"На сьогодні, наскільки я знаю, спеціально для Чернігівської, Сумської, Харківської областей в Міністерстві аграрної політики розглядається декілька програм, які повинні заохотити сільгоспвиробників продовжувати виробляти зерно, утримувати худобу. Держава може піти навіть на коригування податкової бази для цих регіонів. Наприклад, зробити якийсь дисконт по податкам на декілька років, для того, щоб ці підприємства (і сільгосппідприємства, і інші підприємства) мали змогу відновитися швидше і задіяти більший кредитний ресурс, якщо у них буде менша податкова база",– говорить Микола Горбачьов.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. ФОТО: Суспільне Чернігів
Також він зазначає: врожайність в цьому році висока у всіх регіонах, де аграрії змогли провести посівну. Але саме витрати на логістику створюють проблему для всіх підприємців в Україні. І, чим довший шлях доставки, тим вищі витрати.
"Я б акцентував більше не на збільшенні міжнародної ціни, а на зменшенні логістичних витрат. Ми пам'ятаємо, коли ціни були дешевші, ніж зараз, але ж на той час наша логістика коштувала набагато дешевше. Коли ми експортували через наші порти (через порти Чорного моря та Миколаїв), то ми витрачали там ну 20, максимум 25 доларів, на логістику. А сьогодні, щоб доїхали до Констанца, це мінімум 100 доларів на тоні"
Микола Горбачьов каже: поки очікувати кардинальної зміни цін не варто, але стабільна робота портів Великої Одеси й зернового коридору можуть стабілізувати ситуацію.
