Трагічну новину повідомила Житомирська міська рада.
Коваль Олександр Олександрович
(30.08.1999 — 06.11.2024)
Народився та зростав у смт Любар на Житомирщині, де і закінчив місцеву ЗОШ №2. Переїхавши до Житомира, вступив та успішно закінчив Житомирський агротехнічний фаховий коледж за спеціальністю «Електрик». Далі вирішив присвятити своє життя військовій справі та вступив до Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова. З дитинства Олександр захоплювався автотехнікою, малюванням, займався спортом. Був затятим рибалкою. Мав багато надійних, вірних друзів. Завжди піклувався про свою родину, дуже любив свого молодшого братика.
Неабияку роль в житті Олександра відігравали його бабуся та дідусь. Вони привили в його серці любов до людей, сім’ї, рідної землі та благословили у доросле життя.
З першого дня повномасштабного вторгнення рф ще курсантом добровільно доєднався до лав ЗСУ та став на захист України від російських агресорів. Незважаючи на юний вік, мужній та хоробрий Воїн, брав участь в обороні Києва, у визволенні північних районів Київщини.
За самовіддані дії при захисті Батьківщини був нагороджений відомою відзнакою «Учасник бойових дій».
Трагічно загинув при виконанні обов’язків військової служби 06.11.2024…
Погуляй Максим Володимирович
(15.09.1992 — 06.11.2024)
Народився у місті Бахмач на Чернігівщині. Закінчив місцеву ЗОШ №1. Відразу після закінчення школи розпочав трудову діяльність у сфері приватного бізнесу.
З юних років захоплювався малюванням. Був щирою, відкритою та водночас наполегливою, цілеспрямованою людиною з загостреним почуттям справедливості. Був надійною опорою для своєї родини.
Кожен його крок, кожен подих був присвячений Батьківщині, він мріяв про вільну і незалежну Україну.
З 2014 року брав участь в АТО/ООС в одному з підрозділів ДШВ ЗСУ. За мужні та самовіддані дії при захисті України був нагороджений відомчими нагородами та відзнаками. Повернувшись до цивільного життя, організовував заходи з національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф повернувся у стрій та став на захист України. Смерть вирвала Воїна-Героя із лав Захисників 06.11.2024 року серце Захисника зупинилося…
Юзвенко Ігор Валентинович
(19.02.1980 — 31.10.2024)
Народився у Житомирі. Закінчив ЗОШ №14. Опісля вступив до Житомирського професійного політехнічного ліцею, де здобув робітничу професію «Автослюсар-водій». Надалі проходив строкову військову службу. Повернувшись до цивільного життя, працював на різних будівельних майданчиках нашого міста та за межами України.
З дитинства захоплювався футболом, був вихованцем ДЮСШ ЖМР.
Ігор Валентинович був люблячим татом, турботливим сином, надійним і вірним другом, товаришем.
Справжній патріот, не байдужий до долі своєї країни, з перших днів повномасштабного вторгнення рф став на захист України у лавах ТРО ЗСУ.
Героїчно загинув 31.10.2024 під час виконання бойового завдання…
Світла памʼять…
Вічна слава Героям!
