Авторка книги “Кримськотатарські родини” Євгенія Генова. Фото: Суспільне Одеса
Одеська журналістка написала книгу про кримських татар. 14 історій різних поколінь та доль побачили світ у збірці "Кримськотатарські родини" в січні цього року.
Книга "Кримськотатарські родини" — це історії звичайних людей, зазначила авторка Євгенія Генова. За словами журналістки, головною ціллю було показати спорідненість долі українців та кримських татар, щоб кожен зміг побачити в книзі себе або історію свого роду:
"Хотілося поговорити з людьми, в долі яких зафіксовані дуже різні історичні події. І ті події дуже тісно переплітаються з тими подіями, які переживають українці. Ці події не розривні одна від одної насправді. Важливою умовою було те, що ці люди не мали перебувати на території окупованого Криму і їхні рідні також мають бути в безпеці".
Книга “Кримськотатарські родини”. Фото: Євгенія Генова
Євгенія розповіла, що темою складних доль кримських татар займалась давно. Зокрема, жила певний час в Криму, працювала над серією репортажів. Під час повномасштабного вторгнення журналістку охопило бажання об'єднати серію нарисів і показати світу історії звичайних людей: депортованих радянською владою, тих, хто сам переїхав з окупованого півострова, та тих, хто зараз боронить Україну.
"Кримські татари воюють з 2014 року і в мене є історії людей, які воюють та воювали за Україну. Дуже багато насправді кримських татар у лавах ЗСУ та дуже мало з них можуть про це розказати".
Книга “Кримськотатарські родини”. Фото: Євгенія Генова
Історії дуже різні, зізнається авторка: зараз хтось воює, хтось займається громадською діяльністю, а хтось вже похилого віку та пам'ятає депортацію. Серед них є й історія Расима Акієва, який пам'ятає як в потягу для худоби виїжджала його родина, після чого не всі залишились в живих:
"Цю родину депортували в Узбекистан, в місцину, яка називалась "Голодний степ". Так її називали самі місцеві жителі, тому що там нічого не росло. Їх просто викидали на станції з цих вагонів і живіть як хочете. Купа маленьких дітей, чоловіків немає, тому що вони в цей час були в радянській армії. Тобто це жінки, старі люди, маленькі діти".
Фото з книги “Кримськотатарські родини”. Джерело: Євгенія Генова
Як розказала авторка, сьогодні вся пам'ять кримськотатарського народу базується на одній важливій народній приказці: "Живи в Криму. Якщо не можеш — живи біля Криму, не можеш біля — тоді живи так, щоб бачити Крим". І це те, що надихає українців та поєднує наші народи.
