У селі Зарічани, що входить до Станишівської громади, майже два місяці зупинила роботу каналізаційно-насосна станція (КНС), і тепер нечистоти просто текуть вулицями, підтоплюючи підвали, подвір’я, дитячі майданчики та городи.
Мешканці скаржаться на жахливий сморід, постійне підтоплення навіть під час дощу і відчуття повного ігнорування з боку влади та відповідальних структур.
Наше видання вже неодноразово повідомляло про цю проблему, але її так й не вирішено.
Мешканці описують, що нечистоти буквально розтікаються вулицями. Дощ лише погіршує ситуацію: запах стає нестерпним, навіть прання не можна вивісити, а вікна — відкрити. «Коли спека — сморід настільки сильний, що неможливо відкрити вікна», — каже один із потерпілих.
Це катастрофа не лише естетична — це питання життя та смерті. У одному з будинків мешканці скромно вказують на особливий ризик: “Стоки туберкульозного будинку просто течуть по землі, де граються босоніж діти, і треба кип’ятити 4 години, щоб убити туберкульозну паличку”.
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Влада мовчить — байдужість під прикриттям “неможливо вплинути”
Найболючіше — реакція владних інституцій. Жителі зверталися до Станишівської ОТГ, районних та обласних структур, екологічної та споживчої служб, навіть до Верховної Ради і президента — але майже всі відповіли, що «це не їхня компетенція». Про ДП «Житомирський облавтодор» та його філію «Зарічанський ДЕД» чули лише «ми не працюємо далі — вирішуйте як хочете».
Це не відповіді — це відписки. У той час як каналізація перетворює водовідведення на стихійне лихо, офіційні структури спостерігають і мовчать.
Колапс системи: коли інфраструктура опиняється поза законом
Причина цієї трагедії — не лише пряме відключення КНС, а старіння колективної інфраструктури. КНС, що десятиліттями працювала на балансі філії «Зарічанський ДЕД», зупинилася з 30 червня 2025 року — без жодного попередження чи альтернативного плану.
Це — класичний приклад того, як «дефіцит управління» породжує екокатастрофу: стара інфраструктура без балансоутримувача, без сервісу, без проєкту на майбутнє — і, як результат, якесь «ні-ким-не-відповідальне» місце, де течуть фекалії.
Наслідки — не лише екологічні, але й моральні
- Санітарна загроза: підтоплені подвір’я створюють ґрунт для поширення інфекцій — туберкульозу, гепатиту А та інших небезпечних хвороб.
- Екологічна шкода: фекальні стоки потрапляють просто у ґрунт — з ризиком забруднення джерел питної води.
- Психологічна та моральна втома: люди відчувають себе покинутими. Коли комунальна інфраструктура походить на пастку, довіра до держави руйнується.
Не околиця, а частина громади — чому Зарічани заслуговують на права?
Зарічани — не «околиця цивілізації». Це населений пункт, що входить до Станишівської громади, і має такі самі права на гідні умови, як і будь-яке містечко чи районний центр. Мешканці готові співфінансувати ремонт, шукають шляхи приєднання до Житомира — але без участі влади навіть ініціатива стає марною.
Ситуація у Зарічанах — це не просто побутова проблема. Це військова тривога екології, здоров’я, соціальної справедливості і прав людини. Не бути прислуханими — це злочин визнати байдужістю. У 2025 році люди мають право жити в чистоті, без смороду і біологічної загрози на порозі власного дому.
Влада, увімкніться. Бо коли каналізація тече вулицею — тече й ваша довіра.
Читайте також:
Каналізаційний колапс у Зарічанах: поки громада тоне, чиновники шукають «власника труб». ВІДЕО.
Каналізація під вікнами: кому байдуже до здоров’я мешканців Зарічан.
Зарічани у фекаліях: екологічна катастрофа, яка може стати епідемією. ВІДЕО
