Після важких поранень на фронті ветеран Федір Самбурський із Макіївки відкрив власну кавʼярню BARCIG в Ірпені. Попри втрату ноги, руки та частини зору після вибуху російського FPV-дрона, чоловік не лише варить каву, а й допомагає створювати ветеранський реабілітаційний центр у Пущі-Водиці. Про це повідомили у виданні «Східний варіант».
Як розповів Самбурський, на війну він пішов добровольцем 8 березня 2022 року — одразу після того, як привітав маму та сестру зі святом. Служив сапером у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти, працював на Миколаївщині та Херсонщині, брав участь у контрнаступі 2023 року.
24 листопада того ж року під час виконання бойового завдання поруч із ним вибухнув дрон. Ветеран пережив 17 днів у реанімації, 25 операцій і 18 переливань крові.
«Живий, трошки не здоровий, але в цілому все чудово», — говорить Федір із посмішкою.
Після лікування він отримав біонічний протез від українського виробника Esper Bionics. Завдяки йому ветеран може виконувати більшість побутових дій, зокрема працювати за кавомашиною.
«Тицяю краще правою рукою, а от збити молоко чи взяти щось — це вже ліва», — жартує він.
Свій шлях у кавовій справі Федір розпочав у реабілітаційному центрі TYTANOVI, де відкрив першу кавʼярню під такою ж назвою. Згодом вирішив створити власний бренд — так у 2024 році в одному з житлових комплексів Ірпеня з’явилася BARCIG.
Тут ветеран сам готує каву, коктейлі й десерти. У закладі — символічні деталі: мініатюрна стела Донецької області, сіль із Соледару, ветеранська атрибутика.
«Люди приходять, дякують за службу, іноді просто мовчки прикладають руку до серця. Але здебільшого — просто хочуть кави. І це добре», — усміхається він.
Паралельно Самбурський долучився до створення нового реабілітаційного центру для ветеранів у Пущі-Водиці. Там планують облаштувати пандуси, басейн, ліфт і спеціалізоване обладнання для відновлення військових.
Крім того, Федір мріє запустити цифрову платформу для людей з інвалідністю — із юридичною допомогою, каталогом пільг і маркетплейсом адаптованих товарів.
«Бажання — це тисяча можливостей, а небажання — тисяча причин», — підсумовує ветеран.
