З 1 вересня 2023 року рішенням Архієрейського Собору помісної Української Православної Церкви під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 24 травня 2023 року затверджено Постанову про календарне питання, в якій визначено перехід на новоюліанський календар.
Таку інновацію більшість вірян на той час різко розкритикували. Ніжин не став винятком. Під тогочасними постами на цю тему можна було прочитати будь-що, але тільки не про віру: від образ до нецензурної лексики, від Порошенка до Зеленського тощо.
Ось вже й не так далеко Різдво – одне з найбільших свят для вірян.
Журналісти MYNIZHYN вирішили провести опитування за допомогою соцмереж і з’ясувати, чи розділили громадяни рішення ПЦУ щодо переходу на новоюліанський календар, а також запитали ніжинців, чи будуть вони святкувати церковні свята, якої дати та чому саме неї.
Опитування у Facebook
Участь в опитуванні брала 3 841 особа. Дане опитування опубліковане на сторінці сайту у Facebook, де ви можете додатково ознайомитися з усіма коментарями.
Раніше ми писали: Перехід на новоюліанський календар: розмова з ніжинським священником
Опитування в Instagram
В даному опитуванні брали участь 107 репондентів, і результати ви бачите нижче.
Різниця у опитуванні між Facebook та Instagram полягає у тому, що аудиторія Instagram – це переважно молодь. Як показує практика, молоде покоління значно жвавіше підтримує відсторонення від насаджених стереотипів наших “недосусідів”.
Питання віри доволі дискусійне і, як на мене, особисте, але сьогодні ви маєте розуміти, що вони приходять на наші землі й моментально встановлюють свої порядки, нищать українську культуру та традиції, мову.
Навіщо ви просите помилування у Бога в храмі Сатани?..
Ми запитали ніжинців про те, коли вони будуть святкувати, чи будуть взагалі
Олена Фурса
“Свята ми будемо обов’язково святкувати. Спочатку у себе вдома, потім збираємось і йдемо до батьків. Це однозначно. У минулому році ми вже святкували Різдво 25 грудня. Цьогоріч будемо святкувати аналогічно, разом з усім світом. Якщо чесно, то у мене є одне найулюбленіше свято – це Різдво, і я його свято-присвято святкую: іду до церкви ставити свічки, готую 12 страв і вечеряю при свічках. Точно так само і в мами, 12 страв, і ми всі збираємось за сімейним столом святкувати: діти, батьки, онуки. Новий Рік не святкую. Я не люблю його з дитинства. Пам’ятаю радянські часи. Не люблю «совок», не люблю його свята (а новий рік був насаджений нам саме радянським союзом). Тому ми святкуємо Святого Миколая, коли дитина лізе кожен рік під подушку, шукає свої подарунки, при чому під усі подушки у хаті, ми святкуємо обов’язково Різдво, Водохреще, робимо все так, як робив наш багатостраждальний народ. Скажу більше –моя мама, людина, яка виросла при СРСР, ніколи не мріяла і не мріє, і не хоче повернутися в часи ковбаси по 2.20 і пломбіру по 17 копійок. У 2022 році вона святкувала Різдво разом з усім світом – 25 грудня. Я, певне, святкувала його і 25 грудня, і 7 січня, бо просто його обожнюю. Для мене це тепле, світле, святе, радісне, сімейне свято. Новий рік у моїй сім’ї ми не святкуємо, просто лягаємо і спимо, а от Різдво… Для мене особисто Різдво, то є найбільше свято взагалі.
Чому 25 грудня? Я дуже довго досліджувала цю тему. Пам’ятаю прабабусь, які розповідали мені про те, що їм розповідали їх прабабусі, що раніше Різдво у нас в Україні святкувалося 25 грудня, і я вважаю, що ми маємо відносити себе саме до європейської спільноти, а не радянської чи пострадянської.
На мою думку, Україна має обов’язково святкувати разом з усім світом Різдво, бо це важливо. Логічно, що спочатку має йти Різдво, а потім Новий рік, бо інакше ланцюжок логіки обривається на початку. Точно так же і піст.
Тож, з моїх досліджень, спогадів моїх прабабусь, з архівних документів, я вважаю, що ми – європейці, і маємо святкувати Різдво з усім цивілізованим світом. Що хочуть орки – то їх проблеми. Є одна церква – українська. Є одна нація – українці. Без образ інших націй, бо ми багатонаціональна країна, але, як то кажуть, титульна нація – українці. У Польщі спитайте «хто ти», вони скажуть «Jestem Polakiem» (я поляк). Ми маємо цінувати свою культуру, свої традиції. Тим паче, у нас є книжка про зимові свята («Веселих свят» Брати Капранови), ми вивчили кухню. Ми готуємо разом з сином Костянтином. Йому 11, але він обожнює готувати, і ми накриваємо різдвяні столи разом. Ми навчилися готувати суто свої страви.
У святвечір ми їмо і лишаємо стіл, нічого не прибираємо. Тільки на наступний день все прибирається, бо за віруванням наших предків, уночі приходять снідати наші покійні рідні, і тому нічого зі столу не прибирається.
Таким чином, ми визнаємо і пам’ятаємо своє коріння. Ці всі речі є вкрай важливими”.
Надія Капленко
“Так, буду святкувати у сімейному колі на скільки, у сучасних реаліях, це можливо. Робити це буду за оновленим календарем, адже це не перехід, а повернення до своєї культури, не нав’язаної росією. Аналогічно й з правописом, але до цього складніше приловчитись”.
Яна Ковальчук
“Зимові свята – це як сімейна традиція. Звісно, будемо святкувати. Тим більше, коли є маленька дитина, то хочеться, щоб вона вірила в новорічну загадкову магію.
З цього року плануємо святкувати за новим календарем. Плануємо іти в ногу з часом, а не залишатися в минулому. Нашому підростаючому поколінню потрібно звикати до нового”.
Наостанок, хотілося б завершити рядками ніжинського поета Олександра Самійленка з поезії “Ненаписаний лист Тараса Шевченка” і звучать вони так: “У серці Бог. Він носить вишиванку”… Задумайтесь.
Автор Олександр Воронуха
