Тулсі Габбард на передвиборчому мітингу Дональда Трампа на PPG Paints Arena в Піттсбурзі, штат Пенсильванія, США, 4 листопада 2024 року. REUTERS/Jeenah Moon
Комітет Сенату США з розвідки з перевагою в один голос схвалив кандидатуру Тулсі Габбард на посаду директорки Національної розвідки, висунуту президентом США Дональдом Трампом.
Про це повідомив американський портал Axios. Габбард підтримали дев'ять сенаторів, вісім проголосували проти. Як зазначає портал, кандидатка на посаду директорки Національної розвідки зіткнулася з "жорсткими питаннями" на слуханнях щодо її затвердження. Питання торкалися, зокрема теорії змови про американські біологічні лабораторії в Україні та про її поїздку до Сирії.
Підтримку вона змогла заручитися лише після того, як відмовилася домагатися помилування колишнього співробітника Агентства національної безпеки Едварда Сноудена, пообіцявши надати комітету інформацію про поїздки за кордон. Тепер кандидатуру Габбард повинен затвердити повний склад Сенату США. Axios пише, що вона може втратити три голоси Республіканської партії в Сенаті і все одно бути затвердженою завдяки вирішальному голосуванню віцепрезидента Венса.
На цій посаді Габбард контролюватиме 18 розвідувальних служб з бюджетом близько 100 мільярдів доларів і стане головним радником Трампа з питань розвідки.
Ставлення Габбард до України
Тулсі Габбард протягом останніх років неодноразово висловлювалася проти продовження підтримки Україні. У квітні 2022 року Центр протидії дезінформації (ЦПД) повідомив, що Тулсі Габбард кілька років працює на іноземну аудиторію за гроші Росії.
Вона неодноразово з’являлася в ефірі російських пропагандистських телеканалів, де підтримувала наративи РФ щодо війни проти України. Вона також погоджувалася із заявами Кремля про те, що США й Україна розробляли програми біологічної зброї.
Проте вона змінила свою думку. 30 січня 2025 року під час слухань щодо її затвердження вона назвала Росію стратегічним конкурентом та сказала, що саме "Путін розв’язав війну проти України".
Габбард також скандально відома тим, що зустрічалась із сирійським диктатором Башаром Асадом, критикувала ліквідацію іранського генерала Касема Сулеймані, а також називала політику США щодо України "другим Афганістаном".
