Фото: Росія шукає альтернативні ринки збуту енергоносіїв через санкції Заходу (Getty Images) Автор: Валерій Савицький
Російська влада розглядає злиття трьох найбільших нафтових компаній – “Роснефть”, “Газпром нафта” і “Лукойл”. Це допоможе укласти більш вигідні енергетичні угоди з незахідними країнами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW).
Напередодні видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела повідомило, що російські чиновники та керівники ведуть переговори про ймовірне злиття державних корпорацій “Роснефть”, “Газпром нафта” і незалежної корпорації “Лукойл”. Це має сформувати другу за величиною нафтовидобувну компанію у світі.
Видання нагадало, що “головним гравцем” у поточних переговорах є глава “Роснефти” та близький поплічник російського диктатора Володимира Путіна Ігор Сєчин. У публікації також зазначається, що злиття може бути спрямоване на отримання більш високих цін на російську нафту з Індії або Китайської Народної Республіки (КНР).
Водночас, джерела WSJ повідомили, що угода все ще може бути змінена. Наразі незрозуміло чи справді Сєчін очолить об’єднану компанію, а представники Кремля, “Газпром нафти”, “Лукойлу” і “Роснефти” заперечували факт переговорів.
В ISW нагадали, що “Газпром”, як материнська компанія “Газпром нафти”, втратила суттєві доходи від падіння продажів енергоносіїв з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Голова “Газпрому” Олексій Міллер, не зміг досягти угоди з Китаєм на початку 2024 року через розбіжності щодо запропонованого газопроводу “Сила Сибіру-2”.
Путін у своєму зверненні до Валдайського клубу 7 листопада підкреслив, що Росія готова продавати нафту, газ і ядерну енергію в КНР, щоб компенсувати постачання енергоресурсів, які Пекін втратив через західні санкції.
“Кремль, можливо, намагається зміцнити свій вплив на світовому енергетичному ринку, щоб досягти більш вигідних енергетичних угод, особливо з КНР. Це викликане падінням доходів від міжнародного експорту енергоресурсів та збільшенням федеральних витрат на національну безпеку й оборону”, – констатують в ISW.
