Президент Білорусі Олександр Лукашенко під час Євразійського економічного форуму, 24 травня 2023 року. AP
Президент Білорусі Олександр Лукашенко з нагоди 80-річчя звільнення Білорусі від німецько-фашистських загарбників підписав закон про амністію. Він, як і попередні подібні закони, не передбачає полегшення для людей, причетних до "екстремістської та терористичної діяльності", але 10 політичних в'язнів все ж таки звільнили з місць неволі.
Про це повідомляє білоруський правозахисний центр "Вясна".
Зазначається, що серед них — троє жінок і семеро чоловіків, у тому числі засуджений до 10 років колонії та хворий на онкологію Григорій Костусьов. Те, що він вийшов на свободу за амністією, правозахисникам підтвердили його родичі. 67-річного голову партії "Білоруський народний фронт" утримували за ґратами понад три роки. Його засудили до 10 років колонії за обвинуваченням "у змові з метою захоплення влади неконституційним шляхом". У неволі у політв'язня загострилися проблеми зі здоров'ям — у нього виявили онкозахворювання.
Інформація про інших звільнених перевіряється та уточнюється. За інформацією "Вясни" частина політв'язнів вийшла на свободу як помилувані, а не за амністією.
"Правозахисники підтримують інформаційну тишу для безпеки політв'язнів, тому поки що не публікують прізвища решти звільнених", — додали у правозахисному центрі.
2 липня Лукашенко у своїй офіційній промові анонсував звільнення деяких політв'язнів:
"Не дивуйтеся, якщо за кілька днів на свободу вийдуть дуже тяжкохворі, як пишуть, які не встигли втекти і перебувають у місцях на таких віддалених, які ламали та зруйнували країну у 2020 році. Але це, дійсно, тяжкохворі. Здебільшого, з раковими захворюваннями", — сказав тоді він.
За даними "Вясни", наразі у Білорусі визнано політичними в'язнями 1407 людей.
Григорія Костусьова звинуватили у змові з метою захоплення влади неконституційним шляхом і заслали у виправну колонію посиленого режиму.
У квітні 2021 року білоруське телебачення показало відео з обвинуваченими у "держперевороті" і "підготовці замаху" на Лукашенка, зокрема, з Костусьовим.
Президентські вибори у Білорусі 2020 року
У Білорусі після президентських виборів 9 серпня 2020 розпочалися масові протести. За даними ЦВК, за Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його опонентку Світлану Тихановську — 10,1%. Тихановська оголосила себе переможницею і подала до Центрвиборчкому скаргу з вимогою провести перерахунок голосів. Міністри закордонних справ ЄС не визнали результати виборів президента Білорусі й погодились підготувати санкції проти посадовців, які винні у фальсифікаціях і насильстві проти учасників протесту.
11 серпня 2020 року стало відомо, що опонентка Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі Світлана Тихановська виїхала до Литви. На акціях протесту затримали кілька тисяч осіб.
Координаційна рада опозиції
15 серпня 2020 року штаб Світлани Тихановської розпочав формування Координаційної ради опозиції. Павло Латушко приймав участь у створенні цього органу. До Ради брали тільки тих, хто живе в Білорусі, має білоруське громадянство.
Як повідомляло "Радіо свобода", за словами довіреної особи кандидатки в президенти Світлани Тихановської Ольги Ковалькової Координаційна рада не має на меті захопити владу неконституційним чином для забезпечення передачі влади, а буде займатися розв'язанням питання виходу із ситуації законним шляхом.
До Ради увійшли 35 осіб. Серед них — нобелівська лавреатка з літератури Світлана Алексієвич, нобелівський лауреат, голова правозахисного центру "Вясна" Олесь Біляцький, глава виборчого штабу Віктора Бабарика Марія Колесникова.
