За інформацією: Суспільне Вінниця.
Фото: Суспільне
Серед підприємств, які релокувалися на Вінниччину – компанія Євгена Суса. До Брацлава з Харкова, розповідає, переїхали восени 202. Нині нарощують потужності.
"Ми займаємось виробництвом твердопаливних котлів, побутових і промислових. Ми до війни займалися імпортом котлів із Туреччини, а також виробництвом котлів. З переїздом до Вінниччини ми розширили свій модельний ряд і наростили потужності", – каже Сус.
Фото: Суспільне
З Херсона до Вінниці свій бізнес релокувало і подружжя Воскобойників. У місті над бугом відкрили сироварню та відновили кондитерську справу, – розповідає Анна Воскобойник.
"У Вінниці ми відновили виробництво морозива, кондитерських виробів, почали виготовляти молодий сир. Працюємо, щоб налагодити на високому рівні все виробництво, ще потрібно працювати над цим", – каже Воскобойник.
Фото: Суспільне
Проблема з кредитуванням, а віднедавна і з кадрами, каже Мережко, нині не лише в підприємств-переселенців. Підтримка бізнесу, каже Мережко, важлива ще й тому, що це наповнення державного та місцевих бюджетів.Так, на Вінниччині за час повномасштабного російського вторгнення релокований бізнес сплатив майже 57 мільйонів гривень податків. Таку цифру Суспільному озвучили в обласній податковій.
