За інформацією: Суспільне Херсон.
Календар з зображенням місяця лютий 2022 року на столі в кабінеті енергопостачальної компанії, 4 грудня 2023 року. Фото: Суспільне Херсон
Потрапляли під обстріли, пройшли через обшуки, але продовжували працювати для жителів Херсонщини. Херсонські енергетики розповіли про свою роботу під час окупації та під обстрілами.
Директорка Херсонської обласної енергопостачальної компанії Світлана Макаренко розповідає, як разом з іншими працівниками потрапила у автобусі під обстріл у листопаді 2022 року.
"Доля секунди й ти як під водою. Скло посипалося. Ти нічого не чуєш. Я дивлюся на водія, а у нього кров тече по обличчю. Мій чоловік, розумію, що він поранений. Найстрашніше — троє на задньому сидінні сидять. Страшно повернутися подивитися, бо я не знаю, живі вони чи ні. Попала міна поряд. Бог поміг, нас спас. П'ять людей у машині. Метром би ближче, нас би вже не було. Двоє поранені. Одна сильно — начальник нашого юридичного відділу Женя Мацула. У неї через стегно пройшов осколок", — згадує директорка ХОЕК.
Херсон. Автівка енергопостачальної компанії, яку працівники ховали під час окупації, 4 грудня 2023 року. Фото: Суспільне Херсон
За словами Світлани Макаренко, на одній автівці, працівники ХОЕК пересувалися під час окупації Херсона. Єдину машину, говорить директорка, ховали як могли.
"Всю окупацію ми її по гаражах ховали. Навіть коли вони (ред. військові РФ) ходили з обушками. Нам люди звідусіль дзвонили. "Люди, орки тут, "шмон". Ми бігли туди. Мій чоловік, поки вони там ідуть, перегнав автівку на другий ряд. Вони прийшли: "Де машина?", "Жінка поїхала на роботу", "Вони — "харашо". Закрили, мітку поставили, пішли", — розповідає директорка.
Херсон. Пошкоджене обстрілами РФ приміщення ХОЕК, 4 грудня 2023 року. Фото: Суспільне Херсон
Під час окупації Херсона працівники ХОЕК перейшли на дистанційну роботу. Російські військові проводили обшуки. Ірина Зіневич, працівниця Херсонської обласної енергопостачальної компанії, розповідає, що намагалися спасти своє обладнання, комп’ютери, холодильники.
"Коли вже нас не пускали, ми перекидували все через паркан, щоб щось можна було врятувати. Дистанційно працювали наші контролери, коли була змога. Розносили ті рахунки, в колцентрі дівчата працювали. Всі, у кого були у наших споживачів особисті телефони, всі намагалися відповідати, зв'язуватися один з одним, щоб допомогти людині. Контролери самі рахунки друкували, ховалися. Вдома у нашої Світлани Миколаївни стояли принтери. Накрутили їй світла багато, потихесеньку приходили, щоб ніхто не звертав уваги, щоб ніхто не здав", — згадує працівниця ХОЕК.
Херсон. Фото з окупації та звільнення міста на стіні у приміщенні енергопостачальної компанії, 4 грудня 2023 року. Фото: Суспільне Херсон
Разом з іншими містянами працівники енергопостачальної компанії виходили на мітинги спротиву під час окупації.
"Кожного дня ходили. І коли кидали в нас ті світло-шумові гранати, і коли газом нас отруювали, люди виходили з магазинів, давали нам вмитися, все пекло. Але трималися, трималися до останнього", — розповіла Ірина.
"Херсонці вийшли на мітинги. Я в групі писала — люди, не виходьте, бо це небезпечно, особливо ті, хто має дітей маленьких, ті, хто бояться. Приходжу на мітинг, дивлюся — в перших рядах мої люди стоять. Ми в рахунках писали "Херсон це Україна", будь ласка — наші рахунки, наші реквізити, немає тут ніякого постачальника, крім ХОЕК", — говорить директорка.
Херсон. Фото працівників ХОЕК, які виходили на мітинги проти окупації РФ, 4 грудня 2023 року. Фото: Суспільне Херсон
Після деокупації Херсона, приміщення, де працювала компанія, обстріляли російські військові.
"Вони пограбували, все, що могли. Потім прилетів снаряд біля нашого залу. Розбило все: меблі побило, всі документи. Все, що тут було", — сказала Світлана.
Херсон. Пошкоджений після російських обстрілів кабінет енергопостачальної компанії, 4 грудня 2023 року. Фото: Суспільне Херсон
За словами працівниці ХОЕК Сусанни Алексанової, після звільнення правобережжя почали їздити по селах.
"Було страшно, були вибухи, але ми їздили, потребували цього наші споживачі, бо на момент окупації не було ніякої інформації. Вони хотіли знати яка сума до сплати, то ми їздили", — говорить працівниця.
Т.в.о. начальника відділу Херсонської обласної енергопостачальної компанії Валерій Соценко, каже, під час окупації, як і решта колег, працював дистанційно. Після звільнення Херсона роботу відновили.
"На даний час наша кампанія єдине джерело для обленерго для ремонту, більше їм нема звідки брати, раніше до війни у них було підключення. Зараз законодавство через війну змінилось, тому не будем працювати — не буде ремонту, не буде ремонту — не буде світла", — розповів Валерій Соценко.
