Учасник “Театру толерантності” Нікіта Почтарюк. Фото: Анжела Надєжда
Мати дитини з ментальною інвалідністю, волонтерка Людмила Міщенко розповіла, що учасники театру не можуть гуляти на вулиці самостійно, тому повинні бути лише з батьками, у супроводі. Тому найчастіше вони перебувають вдома. За словами жінки, коли приходять сюди та перебувають в колективі — їм не так страшно:
"Вони приходять сюди з радістю, щасливі, вони дуже чекають цієї миті і дуже радіють, коли у нас відбуваються якісь нові вистави та танці. Танців багато. Вони не все можуть робити, і ми підбираємо ті рухи, які специфічні і може кожен робити. Хтось краще один рух робить, хтось — інший. Вони відволікаються – це найголовніше. Вони не говорять ані про тривоги, ані про війну. Вони говорять про свої якісь маленькі секретики".
Заняття у “Театрі толерантності”. Фото: Суспільне Одеса
Представники "Театру толерантності" створили фотопроєкт, який називався "Україна. Одеса. День". Це серія фото дітей-учасників біля зруйнованих Росією будинків. Фотороботу з Олександрою надіслали на міжнародний конкурс до Румунії та отримали нагороду:
"Спочатку, коли я подумала, я не знала, куди я йшла. Мені було спочатку лячно, якщо чесно. Місця такі. І спочатку вони здавались дуже страшними ці місця. Хочеться, щоб вже був мир. Щоб все це вже закінчилось. Дуже лякає, дуже йде вже довго і лякає", — поділилась учасниця "Театрі толерантності" Олександра Міщенко.
"На початку вулиці Преображенської теж був зруйнований будинок, і в нас хлопець знімався із скрипкою. Там фотографія, де в нього просто повні очі сліз. Діти розуміють, що відбувається. Хоча вони в нас дуже особливі – вони розуміють. І вони обурені, вони як можуть, так і підтримують. Нашим проєктом ми хотіли підтримати Одесу", — додала засновниця ГО "Особлива молодь України", фотографка Анжела Надєжда.
Фотопроєкт “Україна. Одеса. День”. Фото: Анжела Надєжда
Фотопроєкт “Україна. Одеса. День”. Фото: Анжела Надєжда
Жінка також зазначила, що наразі не хоче продовжувати цей фотопроєкт, том що не хоче бачити зруйновані будинки в Одесі:
"Скоріш за все, ми зробимо вже після війни продовження проєкту, ми прийдемо до цих місць, коли вони будуть вже відбудовані наново".
Нікіта Почтарюк розповів, що коли війна скінчиться, він хоче продовжувати займатись фотографією разом з мамою.
Фотопроєкт “Україна. Одеса. День”. Фото: Суспільне Одеса
"Емоції в них — це найголовніше. Тобто, коли їм сумно — то сумно, вони не можуть приховувати це. Як, наприклад, будь-яка людина може відчувати одне, а показувати інше. Вони цього не можуть робити. Вони все, що відчувають, те і показують", — підсумувала волонтерка, мати дитини з ментальною інвалідністю Людмила Міщенко.
