Йдеться про хмару, яка має спіральну структуру, що схожа на диск Чумацького Шляху.
У дослідженні вчені використали траєкторії руху комет, аби побачити спіраль, яка схожа на Чумацький Шлях / фото ua.depositphotos.com
Суперкомп’ютер NASA Pleiades отримав нові дані про хмару Оорта – величезну теоретичну сферичну оболонку з крижаних об’єктів, яка оточує нашу Сонячну систему. Впродовж тривалого часу зовнішній вигляд хмари Оорта був невідомий, проте нові дослідження свідчать про те, що вона може мати не таку просту сферичну форму, як вважалося раніше, пише Interesting Engineering.
Зокрема команда вчених з Південно-Західного науково-дослідного інституту виявила, що внутрішня частина унікального утворення може мати форму спірального диска, який нагадує невелику галактику.
У чому полягає складність вивчення хмари Оорта
За словами дослідників, такий гігантський простір, що простягається від тисяч до сотень тисяч астрономічних одиниць, є домом для залишків формування нашої Сонячної системи. Йдеться про крижані залишки, карликові планети та місця народження довгоперіодичних комет.
За інформацією NASA, навіть зі швидкістю космічного апарата “Вояджер-1”, що становить понад мільйон кілометрів на день, йому знадобиться 300 років, аби увійти в хмару Оорта, а також 300 тисяч років, щоб вийти з неї.
“Внутрішній край хмари Оорта знаходиться на відстані від 2000 до 5000 астрономічних одиниць (а.о.) від Сонця, а зовнішній – на відстані від 10 000 до 100 000 а.о. Щоб дати вам уявлення про масштаб, одна а.о. відповідає середній відстані, яка відділяє Землю від Сонця, що становить близько 93 мільйонів миль або 150 мільйонів кілометрів”, – йдеться у матеріалі.
Враховуючи величезну відстань, об’єкти хмари Оорта занадто далекі, малі, слабкі та повільні для прямого спостереження. Тому здебільшого для розуміння хмари спеціалісти покладаються на довгоперіодичні комети та крижані викиди.
“У цій новій роботі вчені використали траєкторії руху комет, щоб отримати уявлення про будову хмари Оорта. Крім того, модель враховує гравітаційні впливи, що діють на хмару Оорта як зсередини нашої Сонячної системи, так і з зовнішніх джерел, таких як інші зірки та центр галактики Чумацький Шлях”, – пояснюють в Interesting Engineering.
Водночас у Live Science наголосили, що команда дослідників запустила модель на суперкомп’ютері Pleiades. На їхнє здивування, результати показали, що внутрішня частина хмари має спіральну структуру, яка схожа на диск Чумацького Шляху.
“Внутрішня частина системи, що знаходиться на відстані від 1 000 до 10 000 а.о. від Сонця, демонструє спіральне утворення з рукавами, які простягаються на 15 000 а.о.”, – уточнили в матеріалі.
“Оскільки галактичний приплив відокремлює тіла від розсіяного диска, він створює спіральну структуру у фізичному просторі довжиною приблизно 15 000 астрономічних одиниць. Спіраль є довгоживучою і зберігається у внутрішній хмарі Оорта до теперішнього часу”, – підсумували у дослідженні.
На думку вчених, нещодавно запропоновану спіральну структуру хмари Оорта можна підтвердити, спостерігаючи її об’єкти або виявляючи їхнє відбите світло, проте спостереження цих об’єктів є дуже складним завданням.
Читайте також:
Китай хоче створити майже невидимі стелс-ракети: вчені заявили про “великий прорив”
Таємниця, яку складно розгадати: у Долині Смерті величезні камені рухаються самі по собі
Космічні сили США виклали рідкісне фото Землі з орбіти: його зробив секретний літак X-37B
Інші дослідження космосу
Раніше повідомлялось, що вчені випадково виявили у космосі гігантське “кільце Ейнштейна”. На зображенні можна розгледіти світлове коло, яке створене гравітаційним лінзуванням навколо галактики на відстані 500 млн світлових років від Землі під назвою NGC 6505.
Також повідомлялось, що NASA запустить місію для відтворення сонячного затемнення. Таким чином вчені хочуть зрозуміти, як саме формується сонячний вітер та чому він пришвидшується під час подорожі у космос.
