Деякі винищувачі приховують у собі деталь, яку ви, найімовірніше, навіть не помічали – але саме вона здатна змінити все, що ми знаємо про польоти.
Що це за маленькі крила? / фото wikimedia.org
На деяких сучасних винищувачах можна помітити незвичайну деталь – маленькі передні крила біля самого носа літака. Їх називають канардами і вони відіграють куди важливішу роль, ніж здається на перший погляд.
Вони допомагають бойовим машинам швидше набирати висоту, виконувати різкі повороти і зберігати стійкість навіть при екстремальних кутах атаки, пише Wion. Такі літаки, як Rafale, Eurofighter Typhoon і Saab Gripen, використовують канарди, щоб залишатися маневреними і “живими” в повітрі.
Що таке канарди на літаку
Канард – це невелика передня несуча поверхня, розташована попереду основного крила літака. Вперше канарди застосовувалися на літаку Wright Flyer 1903 року і повернулися у військову авіацію з появою Saab 37 Viggen 1967-го.
Ці передні крильця створюють підйомну силу в носовій частині літака, розподіляючи навантаження між крилами і підвищуючи ефективність на великих швидкостях.
Вони створюють позитивну підйомну силу, допомагаючи літаку раніше піднімати ніс під час зльоту. Згідно зі звітом Pilot Institute (2025), встановлення канардів може збільшити загальну підйомну силу на 15-20%, скорочуючи довжину розбігу і знижуючи навантаження на основне крило. Наприклад, Saab Gripen використовує канарди для більш швидкого відриву від смуги і короткого зльоту.
Інші можливості, які представляють канарди
Під час різких поворотів потік повітря може відриватися від крила, спричиняючи втрату підйомної сили – зрив. Сучасні конструкції канардів, як у Rafale і Typhoon, створюють невеликі вихори, які “активізують” потік над основним крилом, не даючи йому відриватися навіть при кутах атаки до 35°. Це покращує керованість на віражах і дає змогу виконувати безпечніші маневри з великими перевантаженнями (high-G).
Також відомо, що канарди спеціально проєктуються так, щоб зрив потоку відбувався спочатку на них, а не на основному крилі. Коли канард втрачає підйомну силу, ніс літака злегка опускається, відновлюючи потік на головному крилі та запобігаючи глибокому зриву. Така схема забезпечує автоматичне відновлення стійкості. Випробування показують, що близько розташовані канарди не тільки затримують зрив, а й підвищують коефіцієнт підйомної сили до опору і загальну стабільність управління.
Крім того, розташування рульових поверхонь перед центром тяжіння забезпечує миттєву реакцію по тангажу. Літаки на кшталт Су-30МКІ та Eurofighter Typhoon змінюють напрямок швидше, ніж класичні схеми. Дослідження EWA Direct (2024) показують, що канарди підвищують чутливість управління на великих швидкостях до 30%, зменшуючи час реакції пілота під час різких маневрів.
Компроміси та інженерні складнощі
Незважаючи на переваги, канарди ускладнюють аеродинаміку. Неправильно спроєктовані поверхні можуть заважати потоку на основному крилі та збільшувати помітність на радарах. Тому на малопомітних літаках, таких як F-35, частіше використовують хвостові стабілізатори з плоским профілем. Інженери повинні ретельно розраховувати розмір, кут установки і відстань канардів від крила, щоб уникнути надлишкового опору і відображень радіохвиль.
Інші цікаві новини про винищувачі
Раніше УНІАН повідомляв, чому в сучасних винищувачах більше не використовують прямі крила. Раніше вони часто зустрічалися, адже в них є великий плюс – прямі крила створюють сильну підйомну силу на низьких швидкостях, що потрібно під час зльоту та посадки. Однак є і безліч мінусів.
Крім того, ми розповідали про 7 найдорожчих винищувачів у світі. На їхню розробку і виробництво було витрачено величезну кількість коштів. І, ймовірно, не дарма.
