Одним із найбільш складних періодів у житті дітей є перехідний вік. Будь-яка суттєва проблема здатна порушити процес формування й розвитку організму, психічних особливостей і функцій особистості. У цей час діти потребують більшої уваги та турботи.
Журналісти Zmi.ck.ua дізнавались, чому підлітки схильні до булінгу, суїцидів та як цьому зарадити.
За даними ВООЗ, щорічно накладають на себе руки понад 1,5 тисяч дітей у світі. Україна перебуває в десятці країн-лідерів із самогубств. У 2020 році було зафіксовано 123 випадки самогубства або спроб самогубства серед дітей. Пік самогубств припадає на старший підлітковий вік – 14-16 років. Діти, молодші за 11 років, теж схильні до трагічних фантазій під час глибокого відчаю. Аутоагресія помітно проявляється у дітей у віці від 11 до 18 років.
Відповідно до даних, опублікованих на сайті Державної служби статистики України, за січень-березень 2021 рік стався 1291 випадок самогубств.
Так, нещодавно в Черкасах у школі №2 менш ніж за місяць сталось два самогубства серед підлітків. Учень 9 класу покінчив життя 28 травня. А вже 10 червня стався новий трагічний випадок. Учениця 8 класу повісилась, як пізніше повідомив директор департаменту освіти та гуманітарної політики ЧМР Ігор Волошин, через нерозділене кохання.
"Цього року двоє підлітків вчинили самогубство, зафіксовано дев’ять спроб. Батьки повинні приділяти достатньо уваги своїй дитині й цікавитися, де та з ким вона спілкується, а також проводить свій вільний час", – про це на сторінці поліції Черкаської області у Facebook повідомив начальник сектору ювенальної превенції УПД ГУНП в Черкаській області Євгеній Карнаушенко.
Чому діти скоюють самогубства та як їм зарадити?
Черкаська психологиня Інна Лук’янець розповідає, що причиною самогубств може бути відчуття величезного внутрішнього болю, страху, вини та безвиході або суміші цих почуттів.
"І цей тягар був такий великий і важкий, що вона не змогла з ним справитися. Тому що самогубство – це можливість припинити відчувати", – говорить Інна Лук’янець.
Спровокувати трагічні випадки серед молоді та дітей може жорстоке поводження серед однолітків. Зокрема, нині спостерігається булінг у школі. Відповідно до статті 173-4 КУпАП, цькування – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Однак психологиня додає, що ситуації з булінгом виникають не тільки в школах чи університетах, але й у суспільстві загалом.
"Що його немає на роботах? Начальство не знущається з підлеглих? Чи насилля в сім’ї – це не булінг? Булінг виникає в суспільстві, де багато людей з комплексом меншовартості й влада для них – це єдина можливість самоствердитися за рахунок слабшого, показати свою силу. А діти лише повторюють дорослу модель. Булерами, до речі, часто бувають діти "благополучних" батьків, котрі займають гарні посади або мають впливовий бізнес. От і треба шукати коріння булерства в таких батьках", – зазначає психологиня.
За її словами, накопичена різними обставинами агресія потребує виходу. Екологічно цих дітей не навчили її випускати (спорт, танці, спів, малювання тощо). Тому найлегше зробити це за рахунок слабшого. Особливо, якщо є такі приклади є вдома. Тому діти самі не впораються із таким явищем, як булінг.
Як розповідає начальник управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Валерій Данилевський пояснює, що визначають такі основні мотиви підліткових самогубств: за мотивом "невдале кохання" – людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду. Кохання як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15–17 років; за мотивом "крик про допомогу" – індивід скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно-шантажні спроби, скоєні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального оточення (батьків, однолітків тощо); за мотивом "синдром або ефект Вертера" – масова хвиля наслідуючих самогубств.
Тривожними для батьків мають стати такі фактори: розмови дитини про самогубство або про суїцидальні думки в однолітків, друзів, однокласників (іноді дитина не каже про самогубство прямо); надмірна самокритика й переживання з приводу своїх поразок і невдач, дуже низька самооцінка підлітка; захоплення кумирами, які вчинили самогубство; прослуховування "похмурої" музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше торкаються теми суїциду; дарування важливих для дитини речей друзям або членам сім’ї; соціальна ізоляція; депресивний стан; виникнення на тілі ушкоджень; відсутність гігієни та байдуже ставлення до власного зовнішнього вигляду.
"Потрібно побачити перші симптоми, розрізнити суїцидальну поведінку, щоб запобігти трагедії, виховувати дитину так, щоб навіть у найскладнішій ситуації їй ніколи не спало на думку піти з життя – це головні завдання для батьків, педагогів та фахівців психологічної служби закладів освіти", – каже Валерій Данилевський.
Як жорстоке поводження серед дітей карається?
Як повідомляє психологиня Інна Лук’янець, булінг повинен каратися законом. Якщо це підлітки, то найчастіше відповідальність несуть їхні батьки.
"Має бути задіяна адміністрація школи для профілактики і вирішення проблем з булінгом. Штрафи, звільнення з посад тощо. Профілактична, роз‘яснювальна робота теж має бути. Діти мають розуміти, де їхні особисті кордони, як їх порушують і як їх захистити. Кіберполіція обов‘язково має співпрацювати зі школами і реагувати на всі звернення", – каже Інна Лук’янець.
Як повідомляє т.в.о старшого інспектора пресслужби УПП в Черкаській області ДПП, лейтенант поліції Олексій Драгун розповів, що такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність відповідно до статті 173-4 КУпАП. Діти до неї можуть притягуватися з 14 років.
Зокрема, адміністративне відповідальність тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Крім того, відповідальність також передбачене за неповідомлення про випадки булінг керівниками закладів освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції. Це передбачаєнакладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Проте, якщо є середні або тяжкі тілесні ушкодження, то може бути передбачена й кримінальна відповідальність.
Чи почувається молодь у Черкасах безпечно?
Нещодавно ГО "Молодіжна рада Черкас" провела опитування на тему "Безпека молоді". Результати вони презентували в міській раді. Загалом в опитуванні взяли участь 1639 респондентів, віком від 14 до 35 років.
Вік переважно більшості респондентів цього опитування (86,8 відсотків) становить від 14 до 18 років.
За результатами опитування 1458 осіб відповіли, що вони почуваються безпечно в Черкасах. Однак ще 105 людей сказали, що вони не відчувають безпеки в рідному місті.
Респонденти також поділились тим, чи були в них ситуації булінгу. Так, 1115 осіб відповіли, що ні. Але понад 500 осіб сказали, що зіштовхувались із булінгом. Зокрема:
– через зовнішні ознаки – 322 особи;
– через статеві ознаки – 79 осіб;
– через розумові ознаки – 221 особа;
– поєднання відповідей – 138 осіб.
311 осіб із тих, що взяли участь в опитувані, відповіли, що в їхньому закладі освіти не відбуваються заходи з протидії булінгу.
Також респондентів запитували й про безпеку на вулиці. 506 осіб відповіли, що вони почуваються безпечно на вулицях. Однак 131 особа сказала, що ні. А ще 294 людини відповіли, що більше ні, ніж так. Відповідь "більше так, ніж ні" обрало 707 осіб. Ще 308 осіб повідомили, що вони мали ситуації булінгу чи насилля в громадських місцях.
"Важливість заходів протидії булінгу полягає в тому, що якщо всі будуть знати, що це і як цьому можна протидіяти, то не буде у нас такого, як зараз. Нещодавно дівчина захворіла на анорексію через те, що її булили через зовнішність. Діти бувають дуже жорстокі. Підлітковий вік один із найважливіших періодів у житті. Тому варто зосередити увагу на тому, що слід поширювати інформацію про запобігання булінгу. Є багато плакатів, як запобігти коронавірусу, але тим часом зменшилась кількість плакатів по запобіганню булінгу", – зауважив член ГО "Молодіжна рада Черкас" Андрій Кривко.
Де шукати допомогу та як уникнути трагічних випадків?
Черкаська психологиня Інна Лук’янець розповідає, аби уникнути випадків булінгу, а також самогубств серед дітей потрібно проводити профілактичну, роз‘яснювальну роботу серед батьків і молоді.
"Багато установок десятирічної давності сьогодні протирічать сучасному життю. А сім’ї і суспільство живе ще установками, яким 30-60 років. Ці протиріччя часто провокують внутрішній несвідомий конфлікт у молоді, часто болючий і нестерпний. Крім того, наше суспільство має табу на вираження емоцій і почуттів. Часто сказати дитині "Я тебе люблю, ти мені потрібен, я тебе розумію, я тебе чую", це за межею можливого. Бо, "він погано вчиться, не слухає мене, за що його розуміти?" А для дитини часто "розуміти дорівнює любити", не розуміють, значить – не люблять, значить – мені не треба жити", – розповідає психологиня.
На своїй сторінці в соціальній мережі Facebook Ігор Волошин повідомив, що торік в Україні зафіксували 137 суїцидів серед дітей від 8 до 17 років. Найбільше їх скоюють діти від 14 до 17 років. Частіше — хлопчики, вдвічі рідше — дівчата.
Зокрема, для обговорення він запропонував такі шляхи вирішення проблеми:
1. Створити гарячу лінію для дітей та батьків, де будуть задіяні спеціалісти департаменту освіти та гуманітарної політики, департаменту охорони здоров'я та медичних послуг, департаменту соціальної політики, служби у справах дітей, центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді.
2. Розробити нову дієву міську програму співпраці із правоохоронними органами щодо попередження можливих самогубств.
3. Активізувати Програму тренінгів/навчань вчителів/соцпедагогів/класних керівників для виявлення дітей, яких можна зарахувати до групи ризику.
4. Запровадити дієві уроки для дітей щодо роз’яснення з попередження самогубств.
5. Активізувати роботу гуртків позашкільної освіти та закладів культури, спортивних гуртків та секцій тощо.
6. Розробити соціальну рекламу здорового способу життя, критику самогубств, пропаганду любові до життя.
Начальниця служби у справах дітей ЧОДА Оксана Покатілова наголошує, що варто пам’ятати про гарячі лінії, які є безкоштовними. За ними можуть надати допомогу дітям, які страждають від булінгу в освітніх закладах чи домашнього насилля.
Зокрема, за допомогою можна звернутися за такими гарячими лініями:
– 102 – поліція;
– 0 800 500 202 – Національної поліції України;
– 0800500335 або короткий номер 116-122 – Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;
– 0800500225 та короткий номер 116-111 – Національна дитяча “гаряча лінія”.
– 15-45 – Урядова "гаряча лінія".
Як повідомляє Оксана Покатілова, служба у справах дітей постійно проводить рейди, перевіряє неблагополучні родини й місця збору дітей. Якщо є якісь порушення, то разом із поліцією складають адміністративні протоколи.
"Зараз після цих суїцидів ми так само будемо просити служби провести додаткову роботу з батьками: щоб вони слідкували за дозвіллям дітей, щоб вони не залишали цих дітей на самоті, щоб розуміли, з ким товаришують, як проводять вільний час їхні діти та які сторінки вони відвідують в інтернеті. У черговий раз будемо говорити дітям, що є такі центри, до яких можна в будь-яку хвилину звернутися за допомогою", – зауважує Оксана Покатілова.
Вона також додає, що функціонують Черкаський та Уманський обласні центри соціально-психологічної реабілітації дітей. І до цих закладів діти можуть бути влаштовані за клопотанням служби у справах дітей територіальної громади. Там вони можуть отримати соціально-правову допомогу. Крім цього, кожна дитина може самостійно звернутися до цього центру. Він працює цілодобово. Дитина там може перебувати до 9 місяців.
Директорка гімназії №9 Ірина Топчій розповідає, що одними профілактичними заходами вирішити питання жорстокості серед дітей та як наслідок самогубств неможливо. Для цього повинна бути проведена системна, кропітка робота протягом цілого року вчителів, батьків та самих дітей.
"Якщо в сім’ї вчать дитину толерантності, гуманності, то така дитина не буде когось булити або завдавати шкоди іншим чином. Якщо в родині інша ситуація, то дитина, виборюючи місце під сонцем, так би мовити, дозволяє собі такі вчинки. У нас є посада штатного психолога. Але зараз психолог може працювати з дитиною тільки за згодою батьків та за їхньою заявою. Однак без психолога у сучасному навчальному закладі не обійтися", – розповідає вона.
За словами Ірини Топчій, зараз діє система на державному рівні, яка передбачає алгоритм дій, якщо хтось із батьків чи вчителів бачить, що відбувається булінг. Відповідно до цього алгоритму свідок таких дій повинен у першу чергу повідомити про ситуацію адміністрацію закладу, зокрема директора, потім викликати поліцію.
Валерій Данилевський розповідає, що управлінням освіти і науки Черкаської облдержадміністрації ініційовано листи до сільських, селищних, міських голів області за підписом голови облдержадміністрації „Про попередження нещасних випадків серед дітей та учнівської молоді“, а також лист до міського голови м. Умані щодо термінового реагування на нещасний випадок у місті та за підписом начальника Управління освіти і науки ОДА до Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо випадків у місті Черкаси.
"Дано доручення КНЗ „Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради" підготувати методичні рекомендації для педагогів щодо роботи з дітьми із запобігання суїцидам. Лист із розробленими рекомендаціями "Небезпечні інтернет-групи, ігри, квести, челенджі" надіслано до місцевих органів управління освітою листом Управління. Крім цього, методистами та науковцями КНЗ "Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради" підготовлено методичний лист з рекомендаціями для педагогів області "Про попередження самогубств серед дітей та молоді". Навчально-методичний центр психологічної служби інституту підготував електронні матеріали для використання в роботі", – зауважив він.
Наразі заступником голови Черкаської ОДА затверджується План заходів щодо профілактики суїцидів серед дітей та молоді в Черкаській області. В означеному Плані передбачені заходи органів управління освітою, служби у справах дітей, системи охорони здоров’я, центру соціальних служб, системи молоді та спорту, сектору ювенальної превенції УПД ГУНП.
Підготувала Світлана Небилиця
