В Україні стрімко наростає суспільний резонанс навколо законопроєкту нового Цивільного кодексу №15150.
Петиція на сайті Офіс Президента України із закликом не допустити ухвалення документа у нинішньому вигляді менш ніж за добу набрала необхідні 25 тисяч підписів. Фактично українцям вистачило близько 13 годин, аби змусити владу офіційно реагувати на одну з найбільш суперечливих законодавчих ініціатив останнього часу.
Протести проти нового кодексу охопили різні міста
Останніми тижнями акції проти нового Цивільного кодексу проходять у різних регіонах України, зокрема й у Житомир. Учасники протестів заявляють, що документ містить низку норм, які: звужують права людини; створюють ризики дискримінації; відкривають можливості для довільного трактування законів; суперечать принципам правової визначеності та європейським стандартам. Особливе обурення викликала поява у тексті нового поняття «доброзвичайність», яке у законопроєкті згадується десятки разів.
Що саме викликало хвилю критики
Авторка петиції Христина Ратушна стверджує, що окремі положення кодексу можуть суттєво змінити баланс між державою та особистими правами громадян. Серед найбільш дискусійних норм: можливість суду «примирювати» подружжя; втручання у питання прізвища після розлучення; неоднозначні формулювання щодо аліментів; обмеження цифрових прав окремих категорій громадян; використання оціночних понять без чітких юридичних критеріїв. Найбільше критики викликає саме поняття «доброзвичайності», яке противники законопроєкту називають небезпечним через відсутність чітких меж трактування. Юристи та активісти наголошують: якщо закон починає спиратися не на конкретні правові норми, а на «усталені уявлення про належну поведінку», це створює простір для суб’єктивних рішень суддів, чиновників та правоохоронців.
Чому ситуація стала політично небезпечною для влади
Швидкість збору підписів продемонструвала одну важливу річ: тема нового Цивільного кодексу вийшла далеко за межі юридичної дискусії. Для багатьох українців це вже питання: особистої свободи; приватного життя; прав людини; меж втручання держави у сімейні та соціальні відносини. І саме тому реакція суспільства виявилася настільки емоційною. Фактично влада отримала сигнал, що навіть в умовах війни українське суспільство дуже болісно реагує на будь-які спроби перегляду базових прав і свобод без широкого публічного обговорення.
«Про нас без нас» більше не працює
Аналітики зазначають: історія з новим Цивільним кодексом стала показовою ще й тому, що українці дедалі гостріше реагують на спроби ухвалювати масштабні зміни без достатньої суспільної комунікації. Понад 900 сторінок нового документа фактично винесли у публічний простір уже після голосування у першому читанні, коли значна частина суспільства лише почала детально знайомитися зі змістом законопроєкту. Саме це й породило хвилю недовіри. Люди побачили не просто юридичний текст, а потенційну спробу переписати правила приватного життя, використовуючи розмиті формулювання та оціночні категорії.
Чи почує влада суспільство
Тепер, після збору необхідної кількості голосів, Президент України має офіційно розглянути петицію та надати відповідь.
