За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Частину виробничого обладнання до Калуша перевезли у березні 2022 року. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Розпочинали "з нуля"
Директор і власник релокованого з Харкова заводу Дмитро Файнер розповідає: на початку повномасштабної війни роботу підприємства зупинили на два місяці. Нове виробниче обладнання, яке ще не змонтували, у березні 2022 року евакуювали.
Директор і власник релокованого з Харкова заводу Дмитро Файнер: “Наша продукція потрапляє на покрівельні заводи в Європі й не тільки”. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Від Харкова до кордону з РФ — 40 кілометрів. Коли я вже твердо вирішив їхати, то треба було проїжджати повз якісь диверсійно-розвідувальні групи, які тоді увірвалися до Харкова. Було страшно, ми тікали, і ніхто не знав, що буде далі", — пригадує Дмитро Файнер.
Обладнання з Харкова перевозили у 70 вагонах. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Щоб розмістити евакуйоване обладнання, спочатку в Калуші шукали готові цехи. Однак потрібних варіантів не було. Тож через пів року вирішили спорудити завод "з нуля". На будівництво приміщення площею 10 000 квадратних метрів знадобився рік.
З першої виробничої лінії вже отримують продукцію — рулони основи для руберойду. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Дмитро Файнер каже: зараз на релокованому заводі тривають пусконалагоджувальні роботи першої виробничої лінії, яка запрацює наприкінці квітня. Другу — планують запустити в травні.
"Лінія, яку ми змонтували в Калуші, виробляє основу для покрівельних матеріалів. Сировиною для неї є ПЕТ-пляшкиПЕТ-пляшка — пластиковий контейнер для утримування, захисту та транспортування рідин. Пластикові пляшки зручні у виробництві, експлуатації на лініях розливу, транспортуванні в них готового продукту, оскільки їхня вага до десяти разів менше, ніж скляних пляшок, вони не б'ються.. Ми будемо закуповувати їх та перетворювати на сировину. Такого виробництва в Україні немає. У Європі — це поодинокі випадки. Тому, я думаю, ми будемо мати перевагу і зможемо конкурувати. Головне — щоб закінчилася війна. Перемогою, звісно", — говорить Дмитро Файнер.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
І додає: з Харкова до Калуша переїхали лише двоє працівників. Коли запрацюють дві лінії виробництва, на завод планують працевлаштувати 100 людей. Також хочуть добудувати два приміщення — на п'ять і три тисячі квадратних метрів відповідно.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Перші покрівельні матеріали
Майстер зміни, який працює на підприємстві пів року, Ігор Бринда каже: для роботи однієї зміни необхідно вісім людей. А щоб підготувати оператора виробничої лінії, потрібно щонайменше місяць.
Ігор Бринда: “Виробництво основи для покрівельних матеріалів відбувається у кілька етапів”. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
За словами Ігоря Бринди, виробництво основи для покрівельних матеріалів відбувається у кілька етапів.
"Спочатку із сировини на спеціальному обладнанні виготовляють нитки. А з них за допомогою термообробки — тканину. Потім її обробляють спеціальним розчином, висушують, змотують у рулони, ріжуть і запаковують", — каже Ігор Бринда.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Директор харківського заводу говорить, що з першої виробничої лінії вже отримують продукцію — рулони основи для руберойдуРуберойд — це рулонний матеріал для м’якої покрівлі та гідроізоляції.. Потім їх відправлятимуть покупцям.
"Рулон занурюється у ванну зі спеціальною сумішшю з бітуму і каучуку, посипається посипкою, і стає тим, що у нас називається руберойд. Потім такі рулони потрапляють на покрівельні заводи в Європі й не тільки", — каже Дмитро Файнер.
Технологиня релокованого підприємства Юлія Лугова: “На заводі перевіряють міцність матеріалу, чи відповідає готове полотно вимогам”. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Зі слів технологині релокованого підприємства Юлії Лугової, зараз на заводі випробовують продукцію — перевіряють густину та міцність матеріалу.
"Торговий продукт 110 Еко означає, що густина полотна — 110 грамів на метр квадратний, тобто це — його міцність. Спеціальна машина допомагає визначити, чи відповідає готове полотно вимогам", — розповідає Юлія Лугова.
Тетяна Сеньків: “На території Калуської громади налічуються приблизно 30 релокованих підприємств, які працевлаштовують місцевих жителів”. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Наповнюють бюджет
Заступниця начальника управління економічного розвитку Калуської міської ради Тетяна Сеньків говорить, що загалом у громаді налічуються приблизно 30 релокованих підприємств. За два місяці цього року вони сплатили до міського бюджету 1 мільйон 700 тисяч гривень.
"Релоковані підприємства працевлаштовують людей, жителів громади. І, звичайно, тоді розвивається сектор послуг, бо кожне релоковане підприємство, яке тут облаштувалося, налагодило виробництво, користується послугами. Тобто це — і заклади освіти, і садочки, і сфера послуг загалом, торгівля, громадське харчування. Тому колообіг грошей іде в громаді. Підтримується і місцевий бізнес", — говорить Тетяна Сеньків.
