Віддаючи останні почесті поваги й пошани справжньому сину України, славному патріоту-захиснику, мешканці Захарівської громади провели в останню дорогу гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти вч0666, любого синочка, коханого чоловіка, доброго батька чотирьох дітей, брата, друга і побратима Петра Степановича Джулу. Воював з вересня ц.р, бив ворогів відчайдушно, служив чесно і відповідально.
Після бою 12.11.2023р. в районі населеного пункту Курдюмівка на Донеччині вважався зниклим безвісти. Згодом експертиза ДНК підтвердила загибель солдата.
«Серце роздирає гнів і біль, сльози душать , горе поглинає…Війна забирає найкращих… Найкращих синів та дочок нашої України… Жінки втрачають чоловіків, батьки – дітей, діти – батьків… Скільки добрих справ вони могли ще зробити! Скільки радості, добра та любові могли ще принести в цей світ… Але ця ненажерлива війна забрала їх від родин, від нас… Назавжди…», – йдеться у повідомленні на сторінці Захарівської громади.
Народився Петро Степанович 24 серпня 1983 року у с.Виннички, Пустомитівського району, Львівської області. На шляху долі зустрів чарівну Анастасію, палко покохав, і не роздумуючи, переїхав до мальовничої Павлівки. Молоді, завзяті створили міцну сім’ю, народили чотирьох дітей, жили дружно і весело, були гарною парою. Петро працював у павлівському господарстві «Промінь-2018», забезпечував родину, а рідні тішили татка вдячністю й прихильністю. Клята війна перекреслила плани і мрії…
Відтепер Петру Степановичу назавжди 40…
