Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко під час інтерв’ю в Києві, Україна, 29 липня 2025 року. Getty Images/Olga Ivashchenko/Bloomberg
Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко вважає, що відкриття першого кластеру переговорів про вступ України до Євросоюзу стане запобіжником від можливих спроб урізання повноважень українських антикорупційних відомств.
Про це він сказав у коментарі кореспондентці Суспільного на полях Donbas Media Forum.
"Виконання заходів (у першому кластері — ред.), які там передбачені, буде запобіжником до нових можливих спроб урізати повноваження і незалежність антикорупційних органів. Наша комунікація з європейськими партнерами в цьому й полягає. Ми не говоримо їм про те, що в нас є проблеми, ми говоримо про те, яким чином цьому можна запобігти й комунікуємо стосовно своїх результатів", — сказав очільник САП.
На запитання, чи досі існують проблеми з довірою у стосунках з європейськими партнерами після того, як влітку Рада проголосувала, а президент Володимир Зеленський затвердив ліквідацію незалежності НАБУ й САП, Клименко відповів, що вони є "через невиконання певних вимог".
"У частині невиконання певних вимог, які на себе Україна брала, стосовно тих самих правок Лозового, які досі залишаються чинними й, можливо, трохи фокус комунікації змінився. Деякі запитання (від партнерів з ЄС — ред.) звучать так: "Ви дійсно впевнені, що ваша влада хоче вступу в Україну до ЄС, а не просто імітує?". Ми комунікуємо це так, що українське суспільство точно хоче вступу до України до ЄС. І будь-який розворот в іншу сторону – це, скажімо, зрада національних інтересів, оскільки це як наша національна ідея, навколо якої об'єдналися українці", — пояснив він.
29 вересня Єврокомісарка з розширення Марта Кос заявляла, що ЄС готовий відкрити перший переговорний кластер з Україною, але необхідна згода усіх 27 країн-членів блоку. Будапешт виступає проти членства Києва.
Що відомо про закон №12414
Вдень 22 липня український парламент підтримав законопроєкт №12414, окремі пункти якого ліквідовують незалежність НАБУ та САП. Спікер Верховної ради Руслан Стефанчук підписав його та направив на затвердження президенту Володимиру Зеленському.
Серед іншого документ передбачав що:
- генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
- має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і в разі їхнього невиконання змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
- може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
- сам вирішує спори про підслідність;
- самостійно підписує підозри високопосадовцям;
- очільник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки генпрокурор.
Згідно з карткою законопроєкту, яка опублікована на сайті парламенту, Зеленський підписав його.
Під час звернення він заявив, що антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без "російських впливів", які треба "очистити".
"Звісно, що НАБУ і САП будуть працювати. І важливо, що генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону", — сказав глава держави.
Після цього у низці міст України люди почали виходити на протести з вимогою повернути незалежність антикорупційним органам.
На цьому тлі Зеленський запропонував власний законопроєкт №13533, який повертає повноваження НАБУ та САП повною мірою. У ньому зазначається, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП. В антикорупційних відомствах підтримали ініціативу глави держави.
У Євросоюзі також привітали цю законодавчу ініціативу та заявили, що це "довгоочікуваний крок у напрямку відновлення незалежності антикорупційних органів. Там казали, що український парламент має якнайшвидше ухвалити законопроєкт і утриматися від реалізації суперечливих положень.
Вже 31 липня Рада проголосувала за законодавчу ініціативу глави держави, повернувши незалежність антикорупційним відомствам.
