Багато хто з тих, хто зараз знаходяться в більш безпечних містах або країнах, відчувають провину за те, що в них немає загрози життю. Хочеться забрати частинку страждань “гарячих точок” на себе, щоб вони не вимушені були приймати весь удар на себе. Такі відчуття спричинені синдромом «провини вцілілого» – типовий наслідок виживання після страшних подій.
Раніше ми писали: Як психологічно впоратися з відключеннями світла, води та зв’язку: що радить ніжинцям психолог?
Що таке синдром «провини вцілілого» і як з ним упоратися, читачам MYNIZHYN.com розповідає кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім. М. Гоголя, практичний психолог Олександр Пісоцький.
Синдром провини вцілілого – наслідок травматичної події. Таке відчуття з’являється коли людина стала свідком обстрілів і масової загибелі людей, проте сама вціліла, коли втратила когось із рідних, знайомих або воїн втратив під час бою свого побратима. Таке почуття може виникнути, навіть, тоді, коли просто людина виїхала у безпечне місце (в іншу країну ще до війни) або одужала від невиліковної хвороби.
Чому говорять про синдром вцілілого? Тому, що це відчуття поєднує у собі декілька ознак (симптомів), серед яких: постійні спогади про той самий випадок, настирливі думки про нього, роздратованість, агресія, гнів, що поєднується із розгубленістю й безпорадністю, втратою цілісності та відсутністю мотивації до життя, наявність страху, порушення сну, часті головні болі, болі в шлунку, а також і уникнення контакту з іншими людьми.
Чи нормальна така реакція людини? Так, це нормальна реакція людини на стрес, на подію, що несе безпосередню загрозу для її життя, проти якої виявляється «безсилим» досвід людини.
Як себе вести, коли виникли такі симптоми?
- По-перше, зізнайтеся собі, що переживання є реальними для вас і дозвольте собі прожити ці емоції (тобто посумувати), пояснивши тим, хто знаходиться поруч із вами чому ви засумували.
- По-друге, поділіться своїми думками з тими, хто знаходиться навколо вас: так ви краще зрозумієте свої почуття, думки та дізнаєтеся, як інші поводять (чи поводили) себе у подібній ситуації.
- По-третє, можна пригадати як вам вдалося подолати стрес у минулому, що вам допомогло. Задайте собі запитання, яким чином мені вдавалося подолати стрес раніше у своєму житті (можливо це були спортивні заняття, можливо читання книг, можливо зміна роботи, хоббі – у кожного буде щось своє, навіть те, чого немає у переліку).
- По-четверте, не звинувачуйте себе у тих подіях, натомість краще з’ясуйте для себе: чим ви реально зможете допомогти іншим, навіть там, де ви зараз перебуваєте (допомагати іншим і займатися волонтерством можна будь-де).
- По-п’яте, не замикайтеся у собі, спілкуйтеся з іншими, намагайтеся вести здоровий спосіб життя, навіть через силу. Це допоможе вам прагматично поглянути на ситуацію, підтримати свій організм.
- Чи можна подолати цей синдром? Так, як правило, більшість людей здатні його подолати самостійно. Проте, якщо перелічені симптоми не зникли через декілька днів і стан погіршується, то бажано звернутися за кваліфікованою допомогою.
