За інформацією: Суспільне Чернівці.
Суспільне Буковина
Музей буковинської письменниці Ольги Кобилянської – це її помешкання в Чернівцях, де авторка прожила 13 років. У п'яти залах розташовані її особисті речі та речі родини. До 160-ліття від дня народження письменниці Суспільне Чернівці розповідає про десять відомих предметів з музею, які цікавлять туристів. Перелік ми попросили сформувати наукову співробітницю закладу Юлію Микосянчик.
Рукопис найпершого твору Кобилянської, повість "Гортензія"
Це зошит на 87 сторінок, які написані рукою Кобилянської. Шрифт гарний, готичний, каже Микосянчик. Авторка тоді писала німецькою. Їй було 17 років.
Почерк Ольги Кобилянської. На фото рукопис твору “Гортензія”. Джерело: Суспільне Буковина
Рукопис написаний у 1880 році. Розповідає про дівчину на ім'я "Гортензія", інша назва твору — "Нарис з життя однієї дівчини".
Сторінки зошита подекуди жовтуваті.
Пляшка з чорноморською водою, набраною майже сто років тому
Кобилянська любила море, але жодного разу не бачила його на власні очі. Розглядала стихію на картинах, у книгах та кіно.
Подруга письменниці, румунська художниця Лея Прункул, знаючи про це захоплення надсилає Ользі подарунок — пляшку, у яку набирала води з Чорного моря.
"На дно Прункул насипала піску, кинула кілька камінчиків. Також була ще, кажуть, водорість. Але з часом вона розчинилась. Такий подарунок Лея відправила у Чернівці в 1924 році" — говорить екскурсоводка.
Кількість води у пляшці зменшилась. На фото пляшка з чорноморською водою. Джерело: Суспільне Буковина
До пляшки була прикріплена картка із таким підписом: "Люба панно Ольго, Чорне море шле вам цю маленьку хвилю як найкращий привіт".
Рівень води за майже сто років у пляшці зменшився, бо відбувається випаровування. Оригінальність експонату в тому що вода набрана давно і в Чорному морі.
Жакет "амазонки"
"Амазонкою" раніше називали жіночий костюм для їзди боком у жіночому сідлі. У музеї зберігається жакет Кобилянської від такого одягу.
Письменниця вправно їздила верхи. Прогулювалась так і містом, і гірськими стежками. Ті, хто її бачив відзначали, що вона гарно тримається в сідлі. Поганих відгуків про свою їзду Кобилянська не чула, принаймні у своєму щоденнику про це не писала.
Спідниця костюма для їзди верхи не збереглась. На фото жакет Кобилянської. Джерело: Суспільне Буковина
Костюм для їзди письменниці подарувала мама. Є історія, що Ольга не могла забрати його з пошти, бо не мала достатньо грошей. Згодом заробила їх або заощадила. У щоденнику не йдеться, звідки ж взялися гроші.
З жакета видно, що Кобилянська була напрочуд тендітна, невисока. Про спідницю від костюма відомостей не збереглось.
Жакет зберігається поруч з вишитою сорочкою, яка належала сім’ї Кобилянських. На фото жакет Кобилянської. Джерело: Суспільне Буковина
Найбільше авторка каталась верхи, коли жила з сім'єю в гірському містечку Кимполунг.
Особистий щоденник
Кобилянська вела його у юності. Це два зошити, написані німецькою мовою, зрідка трапляються речення українською та польською. Там писала про особисте, події життя, творчість.
Сторінки щоденника пожовкли. На фото щоденник Кобилянської. Джерело: Суспільне Буковина
"Творче й особисте там переплітається. Є розповіді про життя родини, але це все через призму власних емоцій, переживань. Багато пише про мрії, відчуття, зрештою, сни" — говорить Микосянчик.
Щоденник майже 70 років перебував за кордоном. Кобилянська віддала його журналістці Лідії Бурачинській, яка хотіла написати книжку про авторку. Згодом почалась Друга світова війна і Бурачинська виїхала в США, щоденники взяла з собою.
Їх повернув Україну американський адвокат Джон Панчук на прохання Лідії.
Родинний рояль
Піаністкою в родині була сестра Кобилянської — Євгенія. Після її смерті інструмент дістався Ользі. Вона вирішує продати його з двох причин: бо дуже нагадував про сестру. Також після Першої світової була скрута, родині потрібні були гроші.
Рояль купив отець Кость Балицький, добрий друг Кобилянської.
Нині інструмент розташований у кабінеті письменниці. На фото рояль Кобилянських
У 1918 році родина Балицьких виїхала на Галичину, рояль також забрали.
"Вже в 80-тих роках донька Балицького зв'язалася з музеєм і запропонувала викупити інструмент. Звісно, на це погодились, бо рояль унікальна річ, пов'язана з родиною Кобилянських", — розповідає екскурсоводка.
Кружка з Києво-Печерської лаври та камінчик з могили Шевченка
Ці речі Ольга Кобилянська привезла з подорожі Наддніпрянщиною наприкінці 19 століття. Тоді, у 1899 році, вона разом з подружжям Смаль-Стоцьких перетнула кордон у Новоселиці та поїхала до Києва. Мовознавець Смаль-Стоцький мав виступати на археологічному з'їзді, відтак письменниця теж потрапила на нього.
Завдяки цій мандрівці авторка вперше побувала у Києві (потім Кобилянська там ніколи не була), відвідала Полтавщину, де гостювала в Лесі Українки, та Канів.
Речі, які авторка привезла з подорожі. На фото кружка та камінчик з могили Шевченка. Джерело Суспільне Буковина
За родинними переказами, кружку Кобилянська отримала від монаха як подарунок. Письменниця потім згадуватиме як їй сподобався Київ, буде порівнювати його з Неаполем.
"Чернівецька Мона Ліза"
Це картина брата письменниці, Степана. Він відмалював її у відомого оригіналу, полотна італійця Леонардо да Вінчі. Якщо подивитись на малюнок уважно, можна побачити рисочки, ніби в гравюрі.
Кобилянський також "одягнув" свою "Мона Лізу", в червону сукню та зелений шалик.
Полотно розміщене у спальні письменниці. На фото картина Степана Кобилянського. Джерело: Суспільне Буковина
"Деякі митці вважають, що Степанова Мона Ліза дещо схожа до жінок родини Кобилянських. Це пояснювали тим, що нібито художник в жіночому портреті не лише відображає те, що бачить, але й риси обличчя жінок, які пам'ятає підсвідомо", — говорить екскурсоводка.
Відомо, що картина намальована на фронті, під час Першої світової війни, бо Степан Кобилянський був офіцером австрійської армії.
Гербарій едельвейсів
Засушені квіти зібрані майже 140 років тому. Збереглася навіть дата, коли Євгенія Кобилянська, сестра письменниці, склала гербарій: 27 липня 1884 року.
Три квітки вона отримала від Юлька (Юліан Кобилянський, один із найстарших братів в сім'ї, майбутній філолог), одну квіту — від Ради (хто ця дівчина ніде не згадується), папороть — від батька, а решту квітів — від брата Степана. Про це писала Євгенія.
Квіти, зібрані майже 140 років. На фото гербарій Євгенії Кобилянської. Джерело: Суспільне Буковина
Цей гербарій для Кобилянської був пам'яттю про братів і сестер, гірські прогулянки з ними, такий собі символ сім'ї. Письменниця забрала картину до свого помешкання після смерті Євгенії.
Сценічні макети до вистави
Це сім коробок з підсвіткою, у кожній з яких відтворена мініатюра з повісті письменниці "Земля". Показані ключові сцени, аби розуміти сюжет твору.
Макети зробив автор декорацій чернівецького театру Валентин Лассан. Він придумав, як лаконічно показати образ "землі": у кожній сцені повторив елемент борони.
Коробки з макетами мають підсвітку. На фото одна зі сцен із повісті “Земля”. Джерело: Суспільне Буковина
"Борона у нього різна, вона складається, розкладається, має свій зміст", – пояснює екскурсоводка.
Наприклад, мініатюра, коли батько приходить до сина Михайла Федорчука в казарму. Щоб відтворити сенс, Лассан на верхівку борони "ставить" герб Австро-Угорської імперії, а в армії країни переважно служили саме селяни, "діти землі".
Мініатюра показує прощання з головним героєм повісті. На фото одна зі сцен з повісті “Земля”. Джерело: Суспільне Буковина
Годинник, що показує час смерті письменниці
Кобилянська померла о 13:30 21 березня 1942 року. Тоді вона жила в будинку, де зараз облаштований музей.
Годинник зупинили, бо цього вимагав звичай: казали, коли помирає людина, треба завісити дзеркала і вимкнути стрілки. Згодом його більше не заводять. Микосянчик каже, символіка цього така: якщо немає господині дому, якій годинник відраховував хвилини життя, хай їх більше нікому не й рахує.
Годинник Ольга отримала від батька. На фото годинник, що показує час смерті Кобилянської. Джерело: Суспільне Буковина
Помирала Кобилянська не на самоті, її доглядала названа донька Олена Пачук. Перед смертю письменниця хворіла майже десять днів.
Музей відкрили за два роки після смерті письменниці. Будівля є єдиним власним помешканням авторки у Чернівцях, решту житла в місті вона винаймала.
Музей розташований в центральній частині міста, на вулиці Софії Окуневської, 5.
Що відомо про Ольгу Кобилянську
- Ольга Кобилянська — українська письменниця-модерністка, рання учасниця жіночого руху на Буковині. Майстриня драматичної повісті та оповідань на теми утиску українського жіноцтва та кризового становища села.
- Торік у серпні"Видавництво Старого Лева" видало друком ілюстровану книжку-абетку "Кобилянська від А до Я". Авторкою книги є викладачка ЧНУ Світлана Кирилюк.
