Боєць 100 ОМБр розповів про вагомість впливу оточення та командування у війську.
Барабуха наголосив на необхідності зробити все, щоб ці діти виросли в достойних умовах / скриншот
Захист тих дітей, чиї батьки вже віддали життя за Україну, має мотивувати людей мобілізуватися. Таку думку в інтерв’ю для “Армія TV” висловив Вадим Барабуха, воїн 100-ї окремої механізованої бригади.
На запитання, як би він звернувся до людей, які досі не мобілізувалися, він зауважив, що “жорстко дуже висловився якийсь боєць 3-ї штурмової, здається, але в цьому є сенс, типу, що навіть якщо підтримка війська зникне зовсім, військо якийсь час усе одно буде існувати”.
“Навіть якщо зникне Держава Україна, якийсь час військо усе одно буде існувати. Хоча вона не зникне, вона буде існувати вічно, як на мене”, – сказав Барабуха.
Стосовно того, що має мотивувати людину, боєць закликав подумати про дітей тих, хто вже загинув.
“Я тут за свою сім’ю: за свою дружину, за маму, за батька, за брата. Хто буде захищати їх, якщо мене не стане? Я просто закликаю звернутися до своєї якоїсь совісті, якщо в когось ще є трішки її. Треба подумати, в першу чергу, про тих дітей, чиї батьки вже віддали життя за цю країну”, – зауважив військовослужбовець.
Він наголосив на необхідності зробити все, щоб ці діти виросли в достойних умовах, щоб у них було все для життя. Барабуха пояснив:
“І хтось має їх захищати. Виходить, якби їхній батько не пішов у військо, то вас би ніхто не захищав, правильно? А є ще їхні діти. І ми зобов’язані зробити все, щоб вони жили своє найкраще достойне життя. Це для мене найголовніше”.
Говорячи про оточення та командування у війську, він зазначив, що вони дійсно мають значний вплив.
“Для мене це був основний мій показник впевненості. Я дивився на свого командира, він був впевнений. Я приїхав з людьми, які до цього вже воювали в 14-му з мінометом, і я просто був на 100% заряджений і впевнений в них. І я знав, я один в розрахунку, хто не має бойового досвіду, але мені достатньо було просто дивитися на них, і можна було чомусь навчитися”, – зауважив боєць.
Барабуха також розповів про те, як його сержант вирішив сказати бійцям мотивуючу промову. Сержант сказав їм, що коли прийшов до війська “в якомусь там 2009-му”, то “трактувалося все так, що спочатку виконуєш завдання, друге – за можливості, зберегти життя”.
“Сьогодні все навпаки: тобі кажуть: “Збережи життя, за можливості – виконай, будь ласка, завдання. Бо інакше ти втратиш життя і нікому буде виконувати твоє завдання просто, і все”… Мені здається, це ставлення до людського життя правильніше в українському війську, тому ми відрізняємося від москалів і багато кого. У нас немає варіантів таких, людських мас, величезного мобілізаційного ресурсу і так далі”, – сказав Барабуха.
Він додав, що українське військо повинне берегти кожного, тож “краще він (український боєць – УНІАН) відступить і буде вести далі бій, ніж він загине і прийде ворог”.
Війна в Україні – проблеми мобілізації
Раніше боєць 244-го батальйону 112-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Володимир Бездітний (позивний “Крим”) зауважив, що на фронт треба брати вмотивованих людей та підбирати для них завдання, які ті здатні добре виконувати. За його словами, не можна відправляти солдата, який важить понад 100 кілограмів та має певні хвороби, наприклад, на штурм, бо він помре “у дорозі”.
Бездітний навів приклад, що інший боєць може важити 49 кг, він теж вмотивований, але попри те, що йому всього 22 роки, майже нічого не бачить і у нього проблеми зі шлунком. Тобто, така людина готова виконувати бойові завдання, але не як піхотинець. Тому їй потрібне інше завдання.
