Протестувальник тримає плакат з карикатурою на Дональда Трампа під час мітингів через масові арешти мігрантів у Лос-Анджелесі, США, 11 червня 2025 року. REUTERS/Leah Millis
У США понад тиждень тривають протести, які спалахнули минулої п’ятниці в Лос-Анджелесі у відповідь на серію рейдів Імміграційної та митної служби США (ICE) по всьому місту. Поліція заарештувала сотні людей, у місті запровадили комендантську годину.
Протести поширились і на низку інших міст США. Трамп без згоди місцевої влади наказав розгорнути в Лос-Анджелесі бійців Нацгвардії та морську піхоту. На 14 червня заплановано дві тисячі акцій по всій країні у той час, як у Вашингтоні вперше за понад 30 років відбудеться військовий парад до 250-річчя армії США, яке збігається з днем народження Трампа.
Чи не політизує Трамп армію США та наскільки доцільне й законне його рішення направляти військових для розгонів протестів — Суспільне зібрало реакцію світових медіа.
Видання CNN міркує, чи не порушує (або не порушить у майбутньому) адміністрація Трампа Конституцію США, коли застосовує військо до протестувальників. Досі армійці здебільшого захищали кілька федеральних будівель у Лос-Анджелесі, але уряд погрожує розширити дії.
Видання пише, що Трамп перебільшує, говорячи про вторгнення і повстання в Лос-Анджелесі. Під час однієї з промов він навіть говорив про цілі райони міста як такі, що нібито потрапили в лещата окупаційних сил "транснаціональних банд та злочинних мереж" — наче їх захопила ворожа армія, що не відповідає дійсності.
"Президент Дональд Трамп, зображуючи з себе лідера воєнного часу, будує політичний кейс для використання американських військ не в зовнішньому конфлікті, а всередині країни”, — ідеться в статті.
Губернатор Каліфорнії, демократ Гевін Ньюсом вважає, що дії влади загрожують демократії, адже люди мають право на мирний протест. Мер Лос-Анджелеса Карен Басс вважає, що місто наразі — як експеримент. Мовляв, якщо адміністрації Трампа вдасться втримати протестувальників у другому за величиною місті Штатів, це стане сигналом боятися для решти. Тим часом міністерка внутрішньої безпеки Крісті Ноем звернулася до міністра оборони Піта Геґсета з проханням направити війська в Лос-Анджелесі для арешту протестувальників, що, підкреслює CNN, буде незаконним.
Медіа додає, що Трамп своєю риторикою закладає основу для застосування Закону про повстання, що дозволило б армії арештовувати мітингарів. Трамп міг би спробувати використати армію у власних політичних цілях — а це суперечить законам США, оскільки військові мають бути позапартійною силою.
Редколегія New York Post (це видання більш популярне серед республіканців — ред.) написала статтю, де пише, що мігранти, які переїхали в Штати легально, самі підтримують імміграційні закони Трампа. Тому що їх, мовляв, не влаштовує несправедлива конкуренція: ті, хто перетнув кордон незаконно, оминають усю бюрократію, мають простіший шлях до громадянства, забирають робочі місця, а також може зростати злочинність і витрати на соцвиплати.
Також видання наголошує, що президент не хоче масштабних зусиль із депортації тих, хто перебуває в США хоч і нелегально, але вже довго — 10-20 років — і працюють на фермах, у готельно-ресторанному бізнесі тощо. Трамп хоче, аби служби зосередились на тих мігрантах, хто скоїв насильницькі злочини, проте на пошук таких у ICE немає достатньо ресурсу (оскільки "бюджет відомства все ще застряг на рівні часів Байдена").
"Трамп тепер ясно бачить, що неправильний підхід до депортації може також розлютити пересічних громадян, звідси його обіцянка «використовувати багато здорового глузду»", — підсумовує New York Post.
Fox News опублікувало колонку журналіста Г'ю Г’юїтта. Він пригадує заворушення в Лос-Анджелесі у 1992 роціТоді четверо поліцейських сильно побили темношкірого за керування авто напідпитку. Поліціянтів виправдали, темношкірі американці обурилися та вийшли на вулиці, побили білого водія вантажівки — і з цього почалися заворушення., і звертає увагу на те, як місто постраждало від протестів. "Заворушення можуть закінчитися за кілька днів, але їхні наслідки залишаються на роки. Вони можуть розпочатися миттєво в наш час миттєвого поширення онлайн-зображень (…) і поширитися так само швидко, як міські лісові пожежі, що охопили Лос-Анджелес на початку цього року", — пише Г’юїтт.
Журналіст погоджується з рішенням Дональда Трампа, який, за словами Г’юїтта, діяв швидко, не чекаючи, доки губернатор Каліфорнії чи мер Лос-Анджелеса попросять про допомогу "в придушенні заворушень". Бездіяльність дорого б коштувала, вважає автор, і навіть одна смерть унаслідок протестів мала б ціну, а поліція нині не справляється самотужки. Тож Трамп "справедливо відчув небезпечний потенціал миттєвої ескалації". А щодо критики демократів рішення про війська в місті Г’юїтт стверджує, що це "абсурдний, політизований наратив".
The Wall Street Journal у редакційній статті пише, що "Америка втрачає свою політичну культуру".
Видання нагадує, як Трамп 10 червня виступив з промовою перед військовими у Форт-Бреґґу, штат Північна Кароліна, з нагоди 250-річчя армії США. Це було не схоже на звернення головнокомандувача до військ, а радше на передвиборчий мітинг Трампа, зазначає WSJ, додаючи, що попередні президенти Штатів знали, що не можна ставити військовослужбовців у таке становище, "коли на них тиснуть або заохочують демонструвати вірність одній людині чи партії".
Військовослужбовці тримають американські прапори під час прибуття президента США Дональда Трампа до Форт-Брегга, Північна Кароліна, США, 10 червня 2025 року. Getty Images/Bloomberg/Allison Joyce
Видання наголошує: якщо ставити солдатів "під політичний перехресний вогонь", це знижує їхній статус, і громадяни бачать у війську політичних гравців, а не самовідданих слуг. Це підриває довіру до них.
Використання національних військових проти американців в Америці має негативні наслідки, тож Трамп мав би пояснити доцільність свого рішення, але він обмежився "гарячими зауваженнями" на кшталт "Коли вони плюють, ми б'ємо".
До речі, WSJ теж проводить паралель із заворушеннями в Лос-Анджелесі у 1992 році і каже, що дії тодішнього президента Джорджа Буша-старшого були слушними. Тоді поліція була перевантажена; тривали мародерство, підпали та побиття, 63 людини загинули. Мер і губернатор попросили про допомогу, і Буш відправив Нацгвардію і морпіхів на місце. Він "обережно виступив із національним зверненням, пояснюючи свої думки, факти такими, якими він їх бачив, щоб висловити повагу до людей та їхніх думок", пише видання.
Al Jazeera вирішила перевірити, наскільки мігранти, що незаконно опинилися в США, зокрема в Каліфорнії, становлять загрозу країні. Адже саме до цього апелює Трамп та його партія: "Лос-Анджелес був захоплений та окупований нелегальними іноземцями та злочинцями", "В Америку вторглися", а ще президент заявив, що "звільнить” Лос-Анджелес від "тварин" та "іноземного ворога".
Видання зібрало інформацію з різних служб. Дані Управління статистики внутрішньої безпеки США показують, що кількість людей, що нелегально перебувають у США, скоротилося з 2,9 млн у 2010 році до 2,6 млн у 2022-му. Хоча багатьох депортували, 45% людей виїхали добровільно. У Каліфорнії кількість мігрантів з Мексики, що незаконно приїхали, знизилася на 605 тисяч людей.
Також, згідно з аналізом даних Індексу злочинності в реальному часі, проведеним Інститутом публічної політики Каліфорнії, насильницькі злочини в штаті у 2024 році знизилися на 4,6%, а майнові злочини — на 8,5%, якщо порівнювати з 2023 роком. Численні дослідження показали, що мігранти рідше потрапляють у в'язницю, ніж люди, народжені в США.
Крім того, згідно з опитуванням Каліфорнійського інституту державної політики, 60% жителів штату у 2024 році вважали, що мігранти приносять користь державі. Хоча цей відсоток за останні роки й знизився з 78%.
Правоохоронці та протестувальники зіткнулися під час протесту проти федеральних рейдів з імміграції в Лос-Анджелесі, 11 червня 2025 року. REUTERS/David Swanson
Політолог Університету Цинциннаті Бекір Ільхан в аналітиці для турецького Anadolu навів кілька своїх спостережень і припущень, які є причини та наслідки дій Трампа в Лос-Анджелесі:
- Арена протестів перетворилася на політичну боротьбу між федеральним урядом (на чолі із президентом і республіканцями) та урядом штату (Демократична партія). Це поглибило соціальну поляризацію.
- Наразі події розвиваються більше в тому напрямку, якого хоче Трамп. Медіа висвітлили зображення мародерства, спалення прапорів та пошкодження приватної власності, що робили протестувальники. Насильство з боку мітингарів може занепокоїти громадян.
- Каліфорнія важлива для Трампа з ідеологічного та стратегічного поглядів: перше — бо тут настрої виступають проти всіх цінностей команди Трампа (ЛГБТ, питання клімату, податки тощо). Зі стратегічної точки зору губернатор Каліфорнії Ньюсом розглядається як потенційний кандидат від демократів на президентських виборах 2028 року.
- Очікується, що протести поширяться по всій країні. Це можна вважати важливим кроком для демократів стосовно мобілізації мас. Але мітинги навряд суттєво вплинуть на політику адміністрації Трампа щодо іммігрантів у короткостроковій перспективі.
Болгарське видання News.bg вважає, що заворушення в Лос-Анджелесі та галас навколо розгортання Національної гвардії зараз дуже доречні для Трампа — аби відволікти увагу від його конфлікту з Ілоном Маском.
"Трамп знав, що йому потрібні нові заголовки, які б змінили новини, в яких останніми днями домінувала гаряча суперечка між ним і його — донедавна — спонсором і радником Ілоном Маском. Він просто зобов'язаний був змінити публічний наратив. Це його вміння, адже він більше медійник, ніж політик", — пише медіа. News.bg додає, що реакція американських видань була передбачуваною: події в Лос-Анджелесі затьмарили висвітлення дописів Ілона Маска і суперечки навколо Білого дому.
Данське Berlingske пише, що штат Каліфорнія має прагнути до деескалації, а демократи можуть посприяти цьому. Мовляв, ніщо не вказує на те, що губернатор Каліфорнії або мер Лос-Анджелеса можуть перемогти Трампа, якщо будуть обуреними або розгніваними.
"Можна також запитати, чи розумно Лос-Анджелесу провокувати громадську думку, перетворюючи себе на місто-притулок для нелегальних іммігрантів. Якщо Ньюсом і Басс хочуть протистояти Трампу, вони повинні дуже швидко взяти заворушення під контроль, дозволивши поліції виконувати свою роботу. Разом із тим вони, звичайно, повинні наполягати на праві на мирний протест", — ідеться в статті.
А німецьке Handelsblatt звертає увагу на конституційну кризу в США через протести і припускає, що є небезпека узурпації влади Трампа.
"Ми говоримо про останній бастіон американської демократії, на який зараз націлився президент: федералізм. (…) Трамп випробовує тут межі своєї політичної влади", — пише оглядач Єнс Мюнхрат. Усе це, за його словами, складається в "тривожну антидемократичну картинку".
