За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Ветеран війни Петро Скрипка. Tiktok/marafondobra911
Упродовж марафону волонтер веде прямі трансляції у мережі ТікТок, де люди бачать усе, що з ним трапляється на шляху. Він також нагадує донатити на збір.
Від Бурштина до Івано-Франківська ветеран йшов зі своїми підписниками — Оксаною Семеняк та її сином.
"Ми пішли для підтримки. Це — найменше, що можемо зробити для наших хлопців. Заради перемоги, щоб був мир. Військовим в окопах набагато гірше, ніж нам пройти 20 кілометрів", — каже Оксана Семеняк.
Від Бурштина до Івано-Франківська Петро Скрипка йшов зі своїми підписниками. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Петро Скрипка долав марафон у сніг та дощ, який падає й у фінальний день. Волонтер каже: протягом подорожі його підписники зібрали 670 тисяч гривень. Це — половина суми, яку Скрипка планував назбирати.
"Напевно, через те, що у соцмережах заблокували шість моїх акаунтів. Намагалися зламати карточку, номер телефону, Telegram, Viber. Навіть це не зупинило нас, і ми все одно йшли до своєї мети", — каже Петро Скрипка.
Ветеран війни Петро Скрипка. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
У середмісті Івано-Франківська зібралися підписники марафонця. Вони влаштували благодійний концерт, щоб поповнити загальний збір Петра Скрипки. Серед них — франківець Володимир Карпюк, який понад рік стежить за ветераном.
"Людина з достатньо серйозною хворобою намагається хоч щось зробити для держави, а не як деякі земляки. Тому я намагаюся донатити якомога більше. Петро Скрипка йшов дуже довго. Його сторінки зламали. Але добре, що все продовжується, що він далі йде", — говорить Володимир Карпюк.
Петро Скрипка роздає автографи своїм підписникам у середмісті Івано-Франківська. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Зі слів Петра Скрипки, в Івано-Франківську він перебуватиме упродовж п'ятьох днів. 8 лютого о 18:00 волонтер планує розіграти в прямому ефірі футболку з підписами українських футболістів.
"Розіграш футболки Віктора Циганкова з автографами гравців із гри Україна-Німеччина. Можливо, тоді нам вдасться ще якусь суму зібрати, щоб придбати дві одиниці техніки. Мені говорили, що ця хвороба — небезпечна, що я можу вмерти. Я кажу, що краще помру десь дорогою з посмішкою на обличчі, ніж сидячи й шкодуючи себе на дивані", — каже Петро Скрипка.
